Податкова накладна після перевірки

Немає вхідної ПН

Ситуація: ПК поставили без зареєстрованої ПН. Уявімо, що ПК випадково показали без вхідної ПН (ПН, відправлена постачальником на реєстрацію, заблокована або поки взагалі не реєструвалася). І цю помилку виявила перевірка. Тоді доти, доки ПК ніяк не підкріплений документально, його дійсно декларувати не можемо.

А ось коли з’явиться зареєстрована ПН від постачальника, виникне право на ПК. А отже, зможемо задекларувати ПК у такому періоді або в будь-якому подальшому, проте не пізніше 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ).

ПН з пізньою реєстрацією

Ситуація: ПК поставили раніше, ніж належить. Припустимо, що вхідна ПН є, вона в порядку, але ми поспішили з періодом відображення ПК. Наприклад, ПН, зареєстровану постачальником із запізненням, достроково поставили в ПК у періоді складання, а не реєстрації. Що як це виявить перевірка і зніме передчасний ПК? Чи можна його потім реанімувати?

Вважаємо, можна. Адже головна умова для відображення ПК — наявність правильно оформленої ПН. А в цьому випадку ця умова повною мірою дотримується. Тим більше що на відображення ПК відведений строк у 1095 днів. І за ПН, зареєстрованим із запізненням, ПК дозволено показувати в періоді реєстрації ПН або у будь-якому наступному періоді у рамках 1095 днів з дати складання (п. 198.6 ПКУ). І, що приємно, визнають у такому разі можливість відновлення платником ПК протягом 1095 днів і податківці.

Дефектна ПН

Ситуація: ПК поставили за ПН із помилками. Податківці її при перевірці забракували, виключили з ПК. Чи вийде відновити ПК, якщо її виправити?

Вважаємо, після виправлення ПН з’являться всі підстави, щоб визнати ПК. Тим більше що для помилкових ПН прямо передбачений порядок виправлень! І встановлено, що їх можна виправити за допомогою РК (див. п. 192.1 ПКУ, пп. 21, 22 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, а також лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17).

Проте насторожує заборонна консультація в категорії 101.13 ЗІР. У ній чомусь говориться, що платник не може відновити ПК навіть після отримання від постачальників належним чином оформлених ПН, якщо під час документальної перевірки такий ПК був знятий за ПН, оформленими з порушеннями. Наведений податківцями аргумент і зовсім дивує: «оскільки переоформлення ПН у ПКУ не передбачено». Причому про механізм виправлень з п. 192.1 ПКУ податківці не згадують і про можливість виправлення ПН за допомогою РК узагалі не говорять.

Хоча в іншій консультації з категорії 101.13 ЗІР, що стосується ПН-помилок, фіскали з посиланням на п. 192.1 ПКУ якраз пояснюють усю процедуру виправлень, а також визнають, що право на ПК за ПН, складеною з порушеннями, виникне тільки після того, як ПН виправлена. Що примітно: у тому випадку, якщо помилку платник знайшов самостійно, податківці не проти відновлення ПК за виправленою ПН. І пояснюють: якщо платник безпідставно задекларував ПК за ПН з помилками, то він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок для виключення з ПК такої помилкової ПН. Надалі, після того, як ПН виправлено, платник має право включити відповідні суми ПДВ до складу ПК (лист ДПСУ від 29.10.2019 р. № 1073/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Вважаємо це правило правильним у будь-якому випадку. Тому не важливо, як виявлена помилка: самостійно чи за допомогою фіскалів, — у будь-якому випадку ПКУ надана можливість виправлення помилок, допущених у ПН! А отже, якщо їх виправити, то за виправленою ПН відновити ПК можливо.

ІПН-помилка в декларації

Ситуація: у додатку Д5 навели неправильний ІПН постачальника. Уявімо, що індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальника в ПН зазначений правильно, а до додатка Д5 помилково занесли неправильний ІПН. Податківці знайшли невідповідність і зняли ПК при камералці. Чи можна потім реанімувати ПК?*

* Деталі знайдете в статті «Зустрічаємо: нову форму ПН/РК і нову форму ПДВ-декларації» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 7).

На наш погляд, можна. Адже на руках правильна ПН — головна умова для відображення ПК. І за наявності ПН його дозволено показувати протягом 1095 днів. А дії фіскалів, правду кажучи, незаконні. Знімати ПК через описки в декларації контролери не повинні.

Зауважимо, що суди в подібних випадках вступалися за платників. Так, наприклад, коли платник переплутав ІПН при розшифровці в Д1 (показав зменшення ПЗ помилково не з тим контрагентом, і податківці намагалися донарахувати ПДВ), суди всіх трьох інстанцій одностайно дійшли висновку: допущена помилка насправді не вплинула на розрахунки з бюджетом за період (оскільки ПЗ періоду насправді підлягали зменшенню) і відхилили ППР податківців (див. постанову ВС від 22.01.2020 р. у справі № 2340/4436/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/87268287).

До речі, в тих випадках, коли в ПН дійсно допущена помилка в ІПН (яку доводилося виправляти перевиписуванням ПН), суди також допомагали відбитися від застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію правильно складеної ПН. У такій ситуації судді констатували: повторна реєстрація ПН є єдино технічно можливим способом усунення помилки в раніше виписаній ПН. Тому реєстрація ПН з метою виправлення раніше допущеної помилки не може вважатися несвоєчасною реєстрацією такої податкової накладної. І раз інших способів виправлення не передбачено, то застосування відповідальності за порушення граничних строків реєстрації ПН є протиправним.

Чи можна уточнитися?

А що коли помилку ми знайшли самі — при перевірці? Чи можна за гарячими слідами її виправити?

Нагадаємо, що під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник не може подавати уточнюючі розрахунки (УР) за період, що перевіряється (п. 50.2 ПКУ). Проте інші періоди в цей момент можна уточнювати!

А чи можна уточнитися при камералці (якщо, наприклад, отримали акт, п. 86.2 ПКУ)?

У податківців позиція така: під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки. Після отримання акта — уточнити перевірений період не можна (консультація в розділі 129.02 ЗІР).

Але хочемо зазначити позицію судів. Суди стоять на тому, що ст. 50 ПКУ не обмежує платника в поданні УР під час проведення камеральної перевірки (у тому числі в період після акта, але до ППР). Тому платник має право подавати УР після проведення камеральної перевірки (отримання акта), проте до прийняття контролюючим органом ППР за результатами такої перевірки.

У такому разі ППР повинно бути винесено з урахуванням УР.

І, нарешті, врахуйте: якщо отримали ППР (не важливо, за підсумками камеральної перевірки чи документальної), то подавати УР до перевіреного періоду, в якому контролери виявили помилки, не потрібно (129.02 ЗІР, лист ДФСУ від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Хіба що якщо помилки були в перетікаючому від’ємному значенні або бюджетному відшкодуванні, то після ППР важливо правильно заповнити поточну декларацію з ПДВ і облікувати відповідні суми з «-»/«+» у ряд. 16.3 декларації періоду, в якому ППР стало погодженим.