Регліміт від помилкової податкової накладної
* Узяли це слово в лапки, тому що в зазначеній ситуації це вже — не контрагент. Адже вказаної в ПН госпоперації між сторонами не було.
Нагадаємо, згідно з п. 2001.3 ПКУ на суму податку, зазначеного в ПН, зареєстрованій у ЄРПН, зменшується регліміт (∑Накл) у постачальника (через показник формули ∑НаклВид) і, відповідно, він збільшується в одержувача (через показник ∑НаклОтр). Якщо одержувач — теж платник ПДВ. Алгоритм спрацьовує незалежно від того, зареєстрована була реальна ПН чи помилкова. Адже програмне забезпечення (ПЗ) СЕА ПДВ не розпізнає, що зареєстрована ПН є помилковою.
Ось і в нашому випадку реєстрація помилкової ПН призвела до відповідних реглімітних перекосів і в підприємства, і в «контрагента» (постачальника). Виправити це може виписування «контрагентом» мінусового РК. Адже реєстрація такого РК у ЄРПН (а її повинно здійснити підприємство (одержувач)) анулює помилкову ПН, забере зайвий регліміт у підприємства і поверне його «контрагентові». Що ж чекає на сторони, якщо цього не відбудеться?
У «реципієнта» регліміту — одержувача помилкової ПН. Здавалося б, «чим не задоволено» підприємство, на якого була складена помилкова ПН. Адже воно від цього отримало бонус — у вигляді додаткової суми регліміту. Причому для цього підприємству не довелося відволікати власні оборотні кошти. Та й воно жодних законодавчих норм при цьому не порушувало (ПЗ СЕА автоматом збільшило йому регліміт), тому ми не вважаємо в цьому випадку користування реглімітом незаконним.
А навіть якщо його таким і вважати, то жодних наслідків за користування ні ПКУ, ні підкодексні нормативи не передбачають! Тут порушення (у вигляді бездіяльності) з боку «контрагента». Але «син за батька не відповідає»… Звичайно, підприємство може «настукати» за загальним порядком (п. 201.10 ПКУ тут незастосовний) податківцям на «контрагента» про факт невиписування РК до помилкової ПН. Але нормативи його до цього не зобов’язують, та і який у цьому сенс.
Таким доносом воно зашкодить і «контрагентові» (того почне «смикати» ДПС), і собі — після коригування буде втрачений зайвий регліміт.
Пам’ятається, що якось у схожій ситуації місцеві податківці наполегливо радили одержувачеві зайвого регліміту скласти ПН згідно з п. 198.5 ПКУ на відповідну суму і зареєструвати її в ЄРПН. Але цю суму в декларації з ПДВ радили не відображати — і ось таким чином виправити регліміт.
Але, по-перше, у тому випадку «контрагент» уже ліквідувався, а по-друге, такі поради податківців не мають нічого спільного з нормативами!
Зменшити в таких випадках регліміт одержувачеві самостійно податківці не мають права.
У «донора» регліміту. Зрозуміло, виправити ситуацію тут можна виписуванням мінусового РК. Нагадаємо, податківці рекомендують на помилкову ПН виписувати мінусовий РК датою виявлення помилки. При цьому в графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (Повернення товару або авансових платежів). Детальніше див. 101.15 ЗІР, лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 29.01.2019 р. № 299/ІПК/08-01-12-01-06.
Причини невиписування РК. Що ж до небажання «контрагента» виписувати мінусовий РК, то в нього є для цього відповідні причини. Хоча, на перший погляд, він більше зацікавлений у цьому — щоб відновити свій утрачений регліміт і не мати зайвих питань від податківців щодо помилкової ПН, але…
По-перше, дуже велика ймовірність, що мінусовий РК буде системою заблокований, адже всі мінусові РК без винятків (тут не рятує навіть прийнята податківцями Таблиця) підпадають під моніторинг**. І хоча реєструвати такий РК у ЄРПН повинен одержувач, але в разі його блокування займатися розблокуванням (подавати відповідні документи, скарги тощо) зобов’язаний постачальник (БЗ 101.18). Тобто на розблокування мінусового РК він витратить купу часу і нервових клітин.
** Див. п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК…, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.
По-друге, навіть якщо РК вдасться розблоковувати, то регліміт навряд чи відновиться. Адже реєстрація РК, напевно, відбудеться пізніше, ніж граничний строк реєстрації місяця виписування помилкової ПН, а отже, спрацює показник ∑Перевищ і регліміт не відновиться (див. лист ДПСУ від 18.12.2020 р. № 5257/ІПК/99-00-05-06-02-06). Але при цьому в одержувача (підприємства) він зменшиться***.
*** Деталі знайдете в статті «Зайва ПН: як обнулити?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 40).
Така ж ситуація (реєстрація РК без відновлення регліміту в постачальника, але з утратою його в одержувача) буде й без блокування РК, якщо РК буде зареєстрований не за той же місяць, що й помилкова ПН…
Так який же сенс виправляти помилку, якщо від її виправлення нікому (крім хіба що бюджету) не буде жодної користі?
Про наслідки. Прямих наслідків такої «РК-бездіяльності» для «донора»-постачальника нормативи не передбачають.
Вважаємо, що й адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 1631 КпАП тут незастосовний.
Проте розбіжності в даних декларації і ЄРПН — це привід для позапланової виїзної перевірки (п. 201.10 ПКУ). Водночас змусити відобразити ПЗ із цієї ПН у декларації з ПДВ фіскали не зможуть, адже об’єкта оподаткування цим податком немає — операція постачання не відбулася. Поготів, що податківці самі чітко зазначають, що обсяги постачань, зазначені в помилковій ПН, відображенню в декларації не підлягають: див. 101.24 ЗІР, лист ДПСУ від 27.08.2019 р. № 3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, згаданий лист від 18.12.2020 р. і консультацію на сайті ОВП ДПСУ (officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/434820.html).
Проте податківці можуть в акті перевірки зобов’язати постачальника виписати мінусовий РК, але змусити його це зробити законних інструментів у них немає.
Блоги 
