Резервний РРО: запитання на тему
Закон про РРО дозволяє проведення розрахункових операцій із застосуванням резервного РРО на період виходу з ладу РРО т здійснення його ремонту.
Податківці уточнюють (роз’яснення в категорії 109.06 ЗІР), що резервний РРО використовують у період виходу з ладу основного РРО або в разі вичерпання строку його служби.
Основна вимога, яку висуває Закон до резервного РРО при цьому, — він має бути належним чином зареєстрованим1.
1 Причини для відмови в реєстрації РРО перелічено в п. 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 (далі — Порядок № 547).
Зареєструвати резервний РРО можна заздалегідь. Тоді в разі виходу з ладу основного РРО ви відразу ж перейдете на резервний РРО та продовжите роботу вже на ньому (див. далі розділ «Операція «плавний перехід»).
Ще один варіант переходу на резервний РРО — згідно із п. 4 ст. 14 Закону про РРО на центри сервісного обслуговування (ЦСО) покладено обов’язок у разі незабезпечення гарантійного (!) ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
За невиконання цього обов’язку ЦСО загрожує штраф у розмірі 5 мінзарплат (що цього року дорівнює 30 тис. грн), передбачений ст. 171 Закону про РРО.
Далі перейдемо до практичних питань використання резервних РРО.
Операція «плавний перехід»
Який порядок дій при підключенні резервного РРО? Він належним чином зареєстрований у податковій. Що потрібно зробити після виходу з ладу основного РРО?
Розпочнемо з того, що ознаки того, що РРО вийшов з ладу, можуть бути такими:
— РРО неправильно друкує чеки (інші документи), контрольну стрічку, будь-які зі звітів (Z-звіт, X-звіт, періодичний тощо);
— не відповідають дані щодо сум розрахунків, відображених у касових чеках, даним щодо сум розрахунків, які друкуються на контрольній стрічці;
— сумарні дані за касовими чеками, надрукованими протягом робочого дня, не відповідають загальним сумам виручки, відображеним у звітах;
— не блокується РРО, коли це передбачено документацією виробника;
— не зберігаються дані у фіскальній пам’яті.
Самостійно виконувати будь-які дії з РРО, крім його перезавантаження, не рекомендується. Якщо перезавантаження не змогло допомогти, то слід звернутися до ЦСО, з яким укладено договір техобслуговування та ремонту РРО.
Пункт 16 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єкта звернутися до ЦСО (а у випадку з ПРРО2 — до виробника ПРРО та/або ЦСО за його наявності) протягом робочого дня, в якому виявлено несправності.
2 Програмний РРО.
Виконання ремонту іншими особами або ЦСО без укладення із суб’єктами господарювання відповідних договорів заборонено (згідно із п. 1 розд. ІІ Порядку опломбування РРО, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547).
Не забудьте також повідомити про виявлення несправностей до податкової, в якій зареєстровано РРО. Зробити це необхідно протягом 2 робочих днів після дня виявлення несправностей.
У випадку з ПРРО — протягом дня, в якому виявлені несправності.
У випадку зі звичайним РРО повідомлення податківцям надсилаєте письмово або засобами телекомунікацій у довільній формі. У випадку з ПРРО Повідомлення про виявлення несправностей ПРРО за формою № 2-ПРРО відправляєте засобами телекомунікацій.
Далі. Якщо є резервний РРО, зареєстрований на господарську одиницю, де вийшов з ладу основний РРО, то достатньо просто його ввімкнути й працювати!
У цьому випадку касир повинен діяти так:
1. Після виходу з ладу РРО до початку розрахункових операцій підрахувати суму коштів, яка знаходиться в скриньці РРО (суму виручки, отриману за день до виходу з ладу РРО та відображену в контрольній стрічці, та суму розмінної монети).
2. Ввімкнути резервний РРО.
3. Операцією «службове внесення» внести суму готівки, яка переноситься до скриньки резервного РРО зі скриньки несправного РРО.
4. Провести розрахункові операції через резервний РРО.
При цьому всі операції проводяться в тому ж порядку, що й операції через основний РРО.
5. Після відновлення роботи основного РРО підрахувати суму готівки у скриньці резервного РРО та з використанням операції «службова видача» передати її до скриньки відремонтованого РРО або до каси.
6. Виконати Z-звіт на резервному РРО.
7. Розібратися з виручкою, отриманою в день виходу з ладу основного РРО. Якщо відбулося обнулення оперативної пам’яті, провести через відремонтований РРО суми розрахунків за час роботи до виходу його з ладу окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору) (на підставі контрольної стрічки). У разі потреби виконати операції «службове внесення» чи «службова видача» (зокрема, на суму коштів, перенесених у день виходу з ладу до резервного РРО).
Для контролю правильності внесених сум слід роздрукувати Х-звіт.
8. Виконати Z-звіт (на основному РРО).
9. Операцією «службове внесення» внести суму готівки, яка переміщується зі скриньки резервного РРО до скриньки відремонтованого РРО.
10. Провести розрахункові операції через відремонтований РРО в загальному порядку. Z-звіт друкувати у звичайному режимі (у день відновлення роботи — за період з початку проведення першої розрахункової операції).
Тут може виникнути запитання такого характеру. У випадку, якщо на РРО, який зламався, не була зареєстрована КОРО або її зняли з реєстрації та припинили використовувати з причини прийняття рішення не здійснювати розрахункових операцій у разі виходу з ладу РРО/відключення електроенергії до підключення резервного РРО, то все добре. А якщо в суб’єкта все-таки є КОРО, зареєстрована на РРО, який вийшов з ладу? Чи потрібно в ній робити якісь записи, якщо не збираєтеся здійснювати розрахунки з видачею розрахункових квитанцій, а першу ж після виходу з ладу операцію проведете вже на резервному РРО?
Розпочнемо з того, що ведення КОРО, зареєстрованої на РРО:
— уже давно не передбачає виконання такого обов’язку, як «ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО». У формі КОРО вже навіть немає відповідного розділу;
— як і раніше, передбачає «у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії — здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій».
Пункт 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.
Так ось, напрошується висновок, що якщо ви використання розрахункових квитанцій навіть не плануєте розпочинати, то й КОРО вам узагалі заповнювати не потрібно. І навіть якщо ви захочете її заповнити, то неминуче зіткнетеся з проблемою. Незрозуміло, що писати в КОРО. Адже ви фактично не використовуєте розрахункові квитанції. Ставити прочерки?
Сміливий варіант — не заповнювати КОРО у такому разі. Дивіться, як сформульована ст. 5 Закону про РРО:
«на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій».
Тобто використання резервного РРО — це альтернатива використанню КОРО та розрахункових книжок. Водночас незрозуміло, як на нього відреагують податківці.
Обережний — заповнити. При цьому заповнення буде зводитися до занесення інформації про Z-звіти (останній до виходу з ладу та перший після полагодження основного РРО) та зазначення інформації про розрахунки з початку дня до виходу з ладу РРО.
У графах 3 — 7 розд. 2 КОРО написати «не використовувалися».
Тобто заповнюєте КОРО як у стандартному випадку виходу з ладу РРО. Але інформацію щодо використання розрахункових книжок / розрахункових квитанцій не заповнюєте. Важливо! Інформація про розрахунки через резервний РРО потрапити до КОРО також не повинна! Адже резервний РРО й так сам відправить фіскальну інформацію податківцям.
Реєстрація резервного РРО: особливості
Чи передбачені якісь особливості при реєстрації резервного РРО та взятті його на облік у податковій?
Як ми вже з’ясували, для можливості використання резервного РРО він має бути належним чином зареєстрованим.
Для того щоб зареєструвати резервний РРО, необхідно, як і при реєстрації основного РРО, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО3.
3 Додаток 1 до Порядку № 547.
Чи не головною відмінністю при заповненні такої заяви є відмітки «Ц» або «+», які необхідно поставити біля значення «Резервний».
Також врахуйте, що про кожну господарську одиницю, де використовуватиметься резервний РРО4, потрібно заздалегідь повідомити як про об’єкт оподаткування (за допомогою подання форми № 20-ОПП).
4 Цікаву ситуацію, пов’язану з використанням резервного РРО на декількох господиницях, ми пропонували до вашої уваги у статті «Один РРО за декількома адресами: чи можливо таке?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 39).
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа податкової проводить реєстрацію РРО. При цьому така особа розміщує в Електронному кабінеті та/або повинна направити платнику податків реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО5, що засвідчує реєстрацію РРО в податковій.
5 Додаток 3 до Порядку № 547.
У правому верхньому куті такого посвідчення робиться відмітка «Резервний», а в першому рядку відповідної таблиці мають бути зазначені назва й адреса підрозділу, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках — назви й адреси всіх господиниць, де він може використовуватися.
Реєстрація резервного РРО для господиниці, на якій використовується як основний програмний РРО6, проводиться в тому ж порядку, що й у разі, якщо основним є звичайний РРО.
6 Вам може бути корисною стаття «ПРРО: погляд ДПС» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 14).
ПРРО як резервний реєстратор
Чи можна використовувати як резервний РРО програмний реєстратор, якщо основним є звичайний РРО?
Дуже корисна опція. Зокрема, вона могла б бути дуже доречною у випадку з тимчасовим відключенням електроенергії. У такому разі через ПРРО можна було б проводити розрахункові операції навіть тоді, коли відсутнє електропостачання.
Але, на жаль, така ситуація поки нормативно не врегульована. Закон про РРО говорить про використання як резервного тільки звичайного (класичного) РРО. Та й Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317, не говорить про можливість реєстрації ПРРО зі статусом «Резервний».
У заяві про реєстрацію ПРРО, форма якої затверджена додатком 1 до цього Порядку (форма № 1-ПРРО), немає можливості зазначити, що реєстрований ПРРО — резервний. Тобто зараз, на жаль, використовувати ПРРО як резервний не вийде в принципі.
А ось зворотна ситуація — використання як резервного класичного РРО там, де основним є ПРРО, — цілком допустима. При цьому реєстрація та застосування резервного РРО в такому разі проводяться в загальному порядку7.
7 Підпункт 20 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547.
Блоги 
