Єдиноподатник та РРО/ПРРО-наступ

«Хвости» перехідного періоду — 2020/2021 р.

Але спочатку повернемося трохи назад. Ширилася така думка, що якщо за підсумками IV кварталу минулого 2020 року дохід єдиноподатника перевищив 1 млн грн, але не перевищив 1 млн 320 тис. грн, то такий єдиноподатник може продовжувати користуватися РРО/ПРРО-пільгою й у 2021 році. Поки його дохід не перевищить вже з початку 2021 року 1 млн 320 тис. грн. Мовляв, так консультували податківці на місцях. Але ми не бачили переконливих підстав для таких ліберальних висновків і стверджували зворотне*.

* Див., зокрема, статтю «Перевищили мільйон у ІV кварталі: чим небезпечно?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 50).

Так-от, нещодавно податківці висловилися з цього питання в категорії 109.02 ЗIР. І дива не сталося. Податківці стверджують, що в такому разі РРО/ПРРО-пільги за ПКУ у такого єдиноподатника починаючи з 1 січня 2021 року немає!

Як тепер бути тим, хто зробив ставку на ліберальний підхід (що РРО/ПРРО-пільга у такому разі зберігається)? Якщо ви свого часу отримали від податківців письмову індивідуальну податкову консультацію з висновком, що РРО/ПРРО-пільга зберігається, то добре. Вона вас захистить від штрафів. Якщо не отримали, а вас просто ліберально проконсультували податківці телефоном і ви проводили у 2021 році розрахункові операції без РРО/ПРРО, — погано. Адже штрафний «карантинний» мораторій з ПКУ стосується тільки порушень податкового законодавства.

РРО/ПРРО-пільги єдиноподатників: чого чекати?

Поки ми йдемо до того, що з 01.01.2022 р. статус єдиноподатника захищатиме від РРО/ПРРО тільки єдиноподатників групи 1. А єдиноподатників груп 2 — 4 уже ні. Чи все-таки знову щось скасують або перенесуть? Прогнозувати щось зараз безглуздо. Але розповісти про альтернативні пропозиції можна.

Базовий сценарій. Це, власне, те, що виходить зараз із ПКУ. З єдиноподатковою РРО/ПРРО-пільгою у 2022 рік входять тільки першогрупники. Плюс «розкручується» обов’язок щодо ведення обліку руху товарів — для єдиноподатників з ПДВ та єдиноподатників із ризиковими товарами (ТСПТ, «ювелірка», ліки, медвироби). Так, у проєкті чергової податкової реформи (законопроєкт від 02.06.2021 р. № 5600) хочуть надати право Мінфіну затвердити форму облікового регістру і порядок ведення обліку товарів. А Мінфін уже навіть підготував відповідний проєкт.

Альтернативні пропозиції. Чим далі, тим більше їх буде з’являтися. Перша, на яку ми звернули увагу, передбачає збереження у 2022 році чинної в цьому році моделі. Тобто майже все, як зараз. Але зі збільшенням межі доходу, до досягнення якої платники ЄП груп 2 — 4 можуть працювати без РРО/ПРРО (яка зараз становить 1 млн 320 тис. грн / 220 розмірів мінімальної заробітної плати). А також зі скасуванням обов’язку вести товарний облік.

Інша пропозиція (законопроєкт від 26.08.2021 р. № 5866) вже більш новаторська. Група 1 і далі захищена від РРО/ПРРО. Але при цьому, про що говорили ще у 2019 році, пропонується лібералізувати умови перебування в цій групі. А конкретно, зняти обмеження на торгівлю першогрупниками поза торговельними місцями на ринках. Щодо груп 2, 3, 4 без ПДВ пропонується такий підхід. Якщо в продажу немає товарів/послуг дорожче 6500 грн за одиницю (дорожче 1 розміру мінзарплати на 1-ше число року), то РРО/ПРРО в будь-якому випадку не потрібні. Незалежно від виду діяльності і без обмеження доходу 220 мінзарплатами, як зараз. Якщо є такі дорогі товари/послуги, то РРО/ПРРО теж не потрібні, якщо покупець розраховується з нами електронним платіжним засобом (у тому числі карткою) через термінал або якщо ми належним чином облікуємо відповідні суми, надамо покупцеві розрахунковий документ і в триденний строк відповідну готівкову виручку внесемо собі на банківський рахунок.

Також передбачається звільнення єдиноподатників без ПДВ від товарного обліку і первинки.

Підкреслимо! Усе це лише пропозиції, яким реально конкурувати з базовим сценарієм не під силу. Утім, якщо РРО/ПРРО-лібералізація таки знову пройде (зовсім не факт, але й виключати теж не можна), то у ній ми, вочевидь, побачимо дуже схожі ідеї. Основні баталії попереду!

РРО/ПРРО-тренування. Як зробити усе правильно?

Як і наприкінці минулого року, на тлі наближення згортання єдиноподаткових РРО/ПРРО-пільг хтось вважатиме за краще почати потихеньку з цими РРО/ПРРО-працювати. Розповімо про базову помилку з досвіду минулого року. Багато хто міркував так. Оскільки до кінця року я — РРО/ПРРО-пільговик, отже, з мене й спитати нічого буде. Можу зареєструвати на себе РРО/ПРРО і застосовувати його, як бог на душу покладе. Але це помилка.

Одна річ — РРО/ПРРО, які не переведені у фіскальний режим роботи. Тобто такий РРО/ПРРО не реєструється в податковому органі. Тут дійсно можливі вільності.

Інша річ — якщо ви в установленому порядку реєструєте у податківців на себе РРО/ПРРО з присвоєнням йому фіскального номера. У такому випадку, навіть якщо підприємець-єдиноподатник має право не використовувати РРО/ПРРО, вважається, що він відмовився від цього права і погодився використовувати РРО/ПРРО у фіскальному режимі в добровільному порядку**. І якщо в повній мірі не виконувати вимоги Закону про РРО, то податківці будуть застосовувати штрафи, передбачені Законом про РРО. Відповідно такий варіант для тренувань абсолютно не підходить.

** Більше деталей знайдете в статті «Як бути, якщо зареєстрований РРО/ПРРО виявився непотрібним» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 50).