Дивіденди: популярні запитання

Виходячи з визначення дивідендів, наведеного в п. 4 НП(С)БО 15, ст. 30 Закону про АТ¹, ст. 26 Закону про ТОВ, дивіденди є частиною чистого прибутку товариства. При цьому мається на увазі «бухгалтерський» чистий прибуток. Чистий прибуток — це показник ряд. 2350 «Чистий прибуток» Звіту про фінрезультати (ф. № 2). Тобто йдеться не про показник нерозподіленого прибутку (ряд. 1420 Балансу), а про чистий прибуток із Звіту про фінрезультати.

¹ Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

На це звертають увагу й суди, зазначаючи, що правомірність розподілу прибутку на виплату дивідендів підтверджують такі документи, як Статут товариства, протокол загальних зборів учасників товариства, розпорядження керівника і дані бухгалтерського обліку — ряд. 2350 «Чистий прибуток» Звіту про фінрезультати (ф. № 2) (див. постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 09.02.2021 р. у справі № 120/4183/19-а // reyestr.court.gov.ua/Review/94937766).

А ось податковий прибуток для визначення права на дивіденди жодної ролі не відіграє (п.п. 57.11.1 ПКУ). Хоча він важливий для розрахунку авансового внеску з дивідендів (із суми перевищення).

Заборони на таку виплату немає. Виплачувати дивіденди не можна за періоди, коли чистого прибутку не було. Якщо ж за результатами періоду, за який хочемо виплатити дивіденди, прибуток є (у ряд. 2350 Звіту про фінрезультати за відповідний період значиться прибуток) — ви маєте право його розподілити. І збитки минулих періодів — цьому не перешкода.

І, до речі, з тим, що дивіденди можна виплачувати за наявності збитків минулих років, згодні й податківці. Причому навіть за наявності непокритих збитків.

В обліку нарахування дивідендів (розподілу прибутку) протягом року відобразиться записом: Дт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» — Кт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». Припустимо, ви їх нараховуєте у 2021 році. Згідно з Інструкцією № 291² тільки у кінці року субрахунок 443 «закривається» на субрахунок 441 (442). Тому для використання прибутку не вимагається, щоб на початок року такого використання було сальдо на субрахунку 441.

² Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Зверніть увагу: якщо є непокриті збитки минулих років, важливо контролювати зниження чистих активів, тобто зменшення показника підсумку розділу I пасиву Балансу (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ).

Так, можна. «Строків давності» для розподілу прибутку немає. Можна виплачувати дивіденди за будь-який період. Головне, щоб у цьому періоді (за який виплачуються дивіденди) був прибуток. Єдине, треба врахувати такі моменти:

1. У протоколі (рішенні загальних зборів учасників) треба зафіксувати розподіл прибутку в розрізі кожного року окремо:

1. «Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2020 році, таким чином:...»

2. «Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами діяльності у 2019 році, таким чином:…».

2. Треба пам’ятати про те, що оподаткування дивідендів здійснюється за правилами, діючими на момент їх нарахування (п.п. 170.5.4 ПКУ). При цьому не мають жодного значення такі чинники:

— на якій системі оподаткування емітент був у тому періоді, за який такі дивіденди нараховуються, та

— коли нараховані дивіденди фактично виплачуватимуться.

³ Вам буде корисною стаття «Виплачуємо дивіденди: податково-облікові питання» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 8).

Можна. Прямої заборони на такий порядок дій немає. Загальні збори просто наново прийматимуть рішення про розподіл частини прибутку, що залишився.

А чи можна так робити протягом року? Наприклад, у 2020 році ТОВ отримало 1 млн грн. У січні 2021 року загальні збори приймають рішення направити на виплату дивідендів 500 тис. грн. Потім у лютому приймають рішення розподілити ще 500 тис. грн? Чи правомірно це?

Так. Головне — скликати загальні збори учасників. Обмежень по періодичності «зборів учасників» Закон про ТОВ не встановлює. Тут орієнтир — положення конкретного (вашого) Статуту ТОВ.

У разі такого варіанту розподілу дивідендів можна «змістити» й момент нарахування ПДФО (при виплаті дивідендів фізичним особам). Адже якщо нарахувати дивіденди відразу в усій сумі (розподілити увесь прибуток відразу), то ПДФО з дивідендів треба сплатити в день виплати дивідендів, а якщо дивіденди нараховані, але не виплачені — протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому нараховані дивіденди. Традиційно датою нарахування дивідендів вважають дату затвердження протоколу зборів учасників, на яких прийнято рішення про їх виплату. Тобто 30 днів для сплати ПДФО відраховуються із дати затвердження протоколу. І до їх закінчення треба перерахувати ПДФО одразу з усієї суми нарахованих дивідендів.

Якщо ж прибуток розподілятиметься «поетапно» (частинами), то також частинами можна буде сплачувати й ПДФО.

Краще так не робити. По-перше, є ризик що в цілях оподаткування такі дивіденди не визнають дивідендами. По-друге, згідно з п. 1 ст. 26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно розміру їх часток. Тобто передбачається, що прибуток розподіляється між усіма учасниками.

ВГСУ свого часу в постанові від 25.02.2016 р. № 4 зазначав, що права на розподіл прибутку належать кожному учасникові товариства. Тому нарахування дивідендів тільки одному учасникові буде порушенням прав інших учасників. Тому нараховувати дивіденди треба усім учасникам або нікому.

Вважаємо, що тут треба керуватися нормою із ст. 26 Закону про ТОВ — право на виплату дивідендів мають право учасники, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про їх виплату.

Тобто якщо навіть виплачуються дивіденди за минулі періоди, коли нинішній засновник ще не був учасником товариства, він має право на отримання дивідендів. Причому в повній сумі. І навпаки. Засновник, який вийшов із товариства, навіть якщо дивіденди виплачуватимуться за минулі роки, — не матиме права на них. Хіба що рішення про виплату дивідендів було прийнято до його виходу з товариства. Тоді учасник, що залишає ТОВ, може отримати останні дивіденди.

Цим же правилом керуємося й при визначенні розміру частки учасника, якщо вона змінювалася. Дивіденди нараховуємо виходячи з частки, яка є в учасника на момент нарахування дивідендів (навіть якщо вони нараховуються за минулі роки).

Ні, засвідчувати не треба. Нотаріальне засвідчення підпису на рішеннях загальних зборів потрібно тоді, коли з ними необхідно звернутися до держреєстратора (п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755⁴). Чи хтось з учасників уніс до ЄДР⁵ вимогу про нотаріальне засвідчення свого підпису на рішеннях із питань діяльності товариства (ч. 2 ст. 5 Закону про ТОВ).

⁴ Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

⁵ Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань.