1 Стаття «Платіжні (POS) термінали: добірка актуальних запитань» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 5).
Минулого разу ми з’ясували, що контролювати наявність/використання суб’єктом господарювання POS-термінала можуть (п. 14.19 cт. 14 Закону № 23462):
2 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III.
— з одного боку — Держспоживслужба. Цей орган має право «покарати» за невиконання ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів3, яка встановлює право споживача розраховуватися за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ) і забороняє продавцям якимось чином обмежувати використання споживачем таких засобів. Що важливо — «якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати»;
3 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.
— з іншого боку — податківці. На них покладається контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо розрахунків з використанням ЕПЗ.
Якщо Держспоживслужба виявить, що:
— у суб’єкта господарювання, який повинен мати POS-термінал, немає POS-термінала;
— або POS-термінал є, але споживачеві було відмовлено в можливості розрахуватися за допомогою ЕПЗ, то
може застосувати штраф у розмірі (!) 500 нмдг (8500 грн) (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів). Застосовується цей штраф до суб’єкта господарювання (можуть застосувати як до підприємств, так і до ФОП).
Можливий ще й адмінштраф від Держспоживслужби згідно з ч. 1 ст. 155 КпАП за порушення правил торгівлі. Розмір штрафу від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн).
Ідеться про Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 № 833, п. 21 якого теж вимагає «забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства».
Виявити це порушення Держспоживслужба може і в ході планової, і в ході позапланової перевірки за скаргою споживача (абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 8774).
Зазначимо: на позапланові перевірки держорганів, що потрапляють під дію Закону № 877 (тобто і Держспоживслужби), «карантинний» мораторій5 не поширюється. На планові поширюється — якщо ви не суб’єкт із високим ступенем ризику.
5 Із п. 3 розд. ІІ Закону України від 17.03.2020 № 533-IX.
Тому перевірка може нагрянути і в карантин. Єдине, що перевірка за скаргою покупця, пов’язаною з ненаданням йому можливості розрахуватися за допомогою ЕПЗ, може здійснюватися за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Але отримання такого погодження для Держспоживслужби не проблема.
При цьому, по-хорошому, виходячи зі ст. 7 Закону № 877, якщо в акті перевірки зафіксовано порушення, то орган Держспоживслужби може обійтися лише складанням припису або іншого розпорядчого документа щодо усунення виявленого порушення. При виконанні їх вимог у повному обсязі і у встановлений строк штрафи згідно з вимогами п. 11 ст. 7 Закону № 877 застосовуватися не повинні.
А ось у разі невиконання припису до «базових» штрафів (див. вище) додадуться ще й штрафи за невиконання припису: на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів — у розмірі 20 нмдг (340 грн); адмінштраф на підставі ч. 2 ст. 1882 КпАП — у розмірі від 1 до 18 нмдг (від 17 до 306 грн).
Згідно зі ст. 2342 КпАП органи ДПСУ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення розрахунків з використанням ЕПЗ за товари (послуги) — тобто за ст. 16315 КпАП (ср. ).
Ця стаття передбачає штраф за недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ. Штраф — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). За повторне порушення особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за ті ж дії, штраф істотно вище — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).
Штраф може накладатися на підприємця і посадовців осіб підприємств.
Виявити це порушення податківці можуть, як правило, у ході фактичних перевірок, які можуть проводитися у тому числі у разі отримання інформації від інших перевіряючих органів, наприклад тієї ж Держспоживслужби. Але варто врахувати, що в період карантину на проведення фактичних перевірок податківців діє карантинний мораторій. Щоправда, він не поширюється на тих, хто здійснює обіг пального, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Зверніть увагу: суди вважають, що в цьому випадку правопорушення за ст. 16315 є разовим, а не триваючим (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 203/28/17, від 18.12.2019 у справі № 158/286/17 і від 19.05.2020 у справі № 404/1794/16-а).
Визначене у ч. 1 ст. 16315 КпАП правопорушення передбачає вчинення дії у формі відмови покупцю в прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу. Відмова у прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, яка мала наслідком здійснення розрахунку без застосування термінала, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
А отже, строк давності для його застосування складає 2 місяці з моменту вчинення правопорушення.