Що загрожує за відсутність платіжного (POS) термінала?

¹ Стаття «Платіжні (POS) термінали: добірка актуальних запитань» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 5).

Минулого разу ми з’ясували, що контролювати наявність/використання суб’єктом господарювання POS-термінала можуть (п. 14.19 cт. 14 Закону № 2346²):

² Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III.

— з одного боку — Держспоживслужба. Цей орган має право «покарати» за невиконання ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів³, яка встановлює право споживача розраховуватися за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ) і забороняє продавцям якимось чином обмежувати використання споживачем таких засобів. Що важливо — «якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати»;

³ Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.

— з іншого боку — податківці. На них покладається контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо розрахунків з використанням ЕПЗ.

Держспоживслужба

Якщо Держспоживслужба виявить, що:

— у суб’єкта господарювання, який повинен мати POS-термінал, немає POS-термінала;

— або POS-термінал є, але споживачеві було відмовлено в можливості розрахуватися за допомогою ЕПЗ, то

може застосувати штраф у розмірі (!) 500 нмдг (8500 грн) (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів). Застосовується цей штраф до суб’єкта господарювання (можуть застосувати як до підприємств, так і до ФОП).

Можливий ще й адмінштраф від Держспоживслужби згідно з ч. 1 ст. 155 КпАП за порушення правил торгівлі. Розмір штрафу від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн).

Виявити це порушення Держспоживслужба може і в ході планової, і в ході позапланової перевірки за скаргою споживача (абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877⁴).

⁴ Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Зазначимо: на позапланові перевірки держорганів, що потрапляють під дію Закону № 877 (тобто і Держспоживслужби), «карантинний» мораторій⁵ не поширюється. На планові поширюється — якщо ви не суб’єкт із високим ступенем ризику.

⁵ Із п. 3 розд. ІІ Закону України від 17.03.2020 № 533-IX.

Тому перевірка може нагрянути і в карантин. Єдине, що перевірка за скаргою покупця, пов’язаною з ненаданням йому можливості розрахуватися за допомогою ЕПЗ, може здійснюватися за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Але отримання такого погодження для Держспоживслужби не проблема.

При цьому, по-хорошому, виходячи зі ст. 7 Закону № 877, якщо в акті перевірки зафіксовано порушення, то орган Держспоживслужби може обійтися лише складанням припису або іншого розпорядчого документа щодо усунення виявленого порушення. При виконанні їх вимог у повному обсязі і у встановлений строк штрафи згідно з вимогами п. 11 ст. 7 Закону № 877 застосовуватися не повинні.

А ось у разі невиконання припису до «базових» штрафів (див. вище) додадуться ще й штрафи за невиконання припису: на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів — у розмірі 20 нмдг (340 грн); адмінштраф на підставі ч. 2 ст. 188² КпАП — у розмірі від 1 до 18 нмдг (від 17 до 306 грн).

Податківці

Згідно зі ст. 234² КпАП органи ДПСУ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення розрахунків з використанням ЕПЗ за товари (послуги) — тобто за ст. 163¹⁵ КпАП (ср. ).

Ця стаття передбачає штраф за недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ. Штраф — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). За повторне порушення особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за ті ж дії, штраф істотно вище — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

Штраф може накладатися на підприємця і посадовців осіб підприємств.

Виявити це порушення податківці можуть, як правило, у ході фактичних перевірок, які можуть проводитися у тому числі у разі отримання інформації від інших перевіряючих органів, наприклад тієї ж Держспоживслужби. Але варто врахувати, що в період карантину на проведення фактичних перевірок податківців діє карантинний мораторій. Щоправда, він не поширюється на тих, хто здійснює обіг пального, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Зверніть увагу: суди вважають, що в цьому випадку правопорушення за ст. 163¹⁵ є разовим, а не триваючим (постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 203/28/17, від 18.12.2019 у справі № 158/286/17 і від 19.05.2020 у справі № 404/1794/16-а).

А отже, строк давності для його застосування складає 2 місяці з моменту вчинення правопорушення.