Згідно зі ст. 3 Закону про РРО застосовувати РРО/ПРРО потрібно під час здійснення розрахункових операцій «при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також під час здійснення операцій з приймання готівки для її подальшого перерахування.
Для цих цілей оренда — це послуга? Гарне запитання ☺. І відповіді на нього трапляються різні.
Податківці традиційно вважають оренду послугою і вимагають застосовувати РРО під час отримання орендної плати і відшкодування комунальних платежів (категорія 109.03 ЗIР1).
1 zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
А чи можна їм переконливо заперечити? Вважаємо, що на сьогодні — ні.
Свого часу Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) доходив висновку, що оскільки оренда з точки зору ЦКУ — це не послуга, її не можна ототожнювати з діяльністю у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (постанова ВАСУ від 06.11.2013 у справі № 2-а-6569/08 (№ 22-а-31496/08)).
Але той же ВАСУ вже давно передумав. Кардинально. В ухвалі від 14.12.2016 у справі № 804/7686/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/63587399) ВАСУ вже говорить про те, що для цілей Закону про РРО слід користуватися визначенням оренди і послуг не із цивільного законодавства (ЦКУ), а зі спеціального для цієї сфери — податкового (ПКУ). Зокрема, п.п. 14.1.185 ПКУ, в якому сказано, що постачанням послуг є будь-яка операція, окрім постачання товарів. Тобто оренда для цілей Закону про РРО — це послуга.
І ставити під сумнів цей висновок не радимо!
Але навіть погоджуючись з тим, що для Закону про РРО «оренда = послуга», то, загалом, можна доволі просто уникнути РРО/ПРРО ☺.
Згідно з листом Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504, до висновків якого формально долучилися податківці (див. зокрема zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques), якщо ФОП дає клієнтам тільки IBAN-реквізити свого поточного підприємницького рахунку, то неважливо, як вони платять (через касу банку, через «Клієнт-Банк», Приват24 тощо), такий ФОП може працювати без РРО/ПРРО2. Це перший спосіб уникнути РРО.
2 Вам може бути цікава стаття «Податківці про РРО/ПРРО в Інтернеті та товарний облік» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 4).
При цьому зовсім неважливо, яким видом діяльності займається ФОП.
Другий спосіб — скористатися звільненням з п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Згідно із цією нормою, ФОП може працювати без РРО, якщо він:
1) надає послуги (а як ми з’ясували, з точки зору податківців, «оренда = послуга» для Закону про РРО). А з урахуванням думки податківців — тільки послуги (тобто іншою діяльністю не займається);
2) отримує розрахунки за послуги виключно (!) за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Тобто розрахунки мають бути тільки онлайн (або на картку, або за IBAN-реквізитами). Жодної готівки.
При цьому раніше податківці наполягали на тому, що РРО/ПРРО-звільнення працює, тільки коли споживачі замовляють послуги через Інтернет дистанційно. Але такі вимоги нічим не підкріплені й податківці вже про це не говорять.
Знову ж таки, зважаючи на нестійку позицію податківців, можна запитати письмову ІПК з дозволом працювати без РРО/ПРРО, отримуючи орендну плату на картку або за IBAN-реквізитами.
Ну а якщо орендодавцеві зовсім незручно працювати з безготівкою і він хоче отримувати орендну плату тільки готівкою, то йому, звичайно, не обійтися без РРО або ПРРО.
І тут виникає запитання: а на яку ж адресу зареєструвати РРО/ПРРО? Адже зазвичай РРО/ПРРО реєструють на певну господиницю, в якій його надалі й використовують.
Не можна, наприклад, зареєструвати РРО для магазину № 1, а пробивати через нього готівку, отриману в магазині № 2 (п. 3 розд. III Порядку № 5473).
Але це торгівля. А як бути, якщо ФОП, наприклад, здає в оренду декілька квартир за різними адресами? Реєструвати РРО/ПРРО на кожну квартиру?
Важливо, де ви прийматимете оплату. Якщо прийматимете оплату тільки в офісі, то РРО/ПРРО буде потрібен тільки на офіс.
Якщо за адресами ваших приміщень (що здаються в оренду), то можливе і таке трактування, що РРО/ПРРО треба реєструвати на кожну таку адресу, де приймається оплата. Хоча ми розуміємо, що після підписання акта приймання-передачі приміщенням користуємося не ми, а орендар. І реєстрація РРО/ПРРО на такий переданий в оренду об’єкт викликає обґрунтовані запитання. Тобто багато чого залежить від специфіки діяльності.
Як уявляється, від самого початку можна представити все так, що оплата приймається в заздалегідь не обумовлених місцях. Поряд з об’єктом оренди або в будь-якому зручному клієнтові місці (не в приміщеннях, що здаються в оренду).
У такому разі можна обійтися одним РРО або ПРРО. Дивіться.
1. Законодавство дозволяє реєструвати РРО або ПРРО на транспортний засіб (авто, мотоцикл тощо).
Господиниця, на яку можна зареєструвати РРО/ПРРО — це «стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари або надаються послуги та здійснюються розрахункові операції» (п. 2 розд. I Положення № 134).
Якщо ви реєструєте пересувний ПРРО, то в розділі 4 реєстраційної заяви за формою № 1-ПРРО зазначаєте тип ПРРО «пересувний» (категорія 109.01 ЗІР5).
5 zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Якщо ви реєструєте пересувний РРО, то в розділі 3 реєстраційної заяви за формою № 1-РРО зазначаєте реквізити транспортного засобу (ІПК ДПСУ від 19.11.2019 № 1431/6/99-00-05-04-01-15/ІПК).
При цьому не забудьте попередньо подати податківцям форму № 20-ОПП з даними про автомобіль, на який реєструватимете РРО/ПРРО. Інакше зареєструвати РРО/ПРРО не вийде.
Податківці зазначають, що пересувний РРО/ПРРО реєструється на конкретну господиницю (наприклад, на автомобіль), але може використовуватися по всій території України (категорія 109.01 ЗІР). А отже, ви зможете формувати фіскальні чеки в момент отримання орендної плати за будь-якою адресою ☺.
Головне, щоб у ФОП був транспортний засіб (автомобіль, мотоцикл, скутер тощо), зареєстрований на нього. Тільки на такий транспортний засіб можна зареєструвати РРО/ПРРО. Якщо ж у ФОП, наприклад, велосипед, який ніяк не можна ідентифікувати (немає реєстрації), то ні в заяві за формою № 1-РРО/1-ПРРО, ні у фіскальному чеку зазначити нічого ☹. А тому приходимо до менш зручного варіанта.
2. Другий варіант — зареєструвати РРО на квартиру, в якій ФОП прописаний. Саме так радять чинити податківці, якщо у ФОП немає зареєстрованого транспортного засобу і він надає послуги за місцезнаходженням замовника (категорія 109.07 ЗІР, лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 19.03.2019 № 1111/ІПК/20-40-13-02-10, ІПК ДПСУ від 19.11.2019 № 1431/6/99-00-05-04-01-15/ІПК). У цьому випадку РРО/ПРРО реєструється за місцем його зберігання.
При цьому в реєстраційному посвідченні на РРО в графі «Назва господарської одиниці» зазначається П. І. Б. ФОП, а в графі «Адреса господарської одиниці» — адреса ФОП (прописка).
Проте в цьому випадку ФОП хоч-не-хоч доведеться показати свою квартиру (прописку) у формі № 20-ОПП як таку, що використовується в госпдіяльності. А отже, він утратить пільгу з нерухомподатку на цю квартиру ☹ (п.п. 266.4.3 ПКУ). Утім, якщо він прописаний у квартирі, яка не належить йому на праві власності (наприклад, орендована), то і проблем немає ☺.
Боятися податкових перевірок за адресою прописки не варто. Оскільки в податківців немає повноважень перевіряти житло громадян, навіть якщо ФОП здійснює в ньому госпдіяльність (п.п. 20.1.13 ПКУ). При цьому ФОП має повне право не допустити податківців до перевірки свого житла (п.п. 16.1.13 ПКУ).