Якихось обмежень щодо кількості виконавчих документів, за якими можна проводити утримання із заробітку боржника, у законодавстві немає. Більше того, роботодавець зобов’язаний «виконати» всі листи, скільки б їх не було. Але межі допустимого є.
Нагадаємо, що відрахування за виконавчими листами здійснюють з «чистої» зарплати, яка підлягає виплаті «на руки» працівникові. Тобто з тієї суми зарплати, яка залишається після утримання з неї ПДФО і ВЗ.
Пам’ятайте! Не можна робити відрахування з лікарняних, що виплачуються за рахунок коштів ФСС (абз. 4 ч. 2 ст. 34 Закону № 1105*), а також з виплат, перерахованих у ст. 73 Закону № 1404**.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
** Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Максимально допустимий розмір відрахувань регламентований ст. 128 КЗпП, ст. 26 Закону про оплату праці і ст. 70 Закону № 1404. Для наочності наведемо цю інформацію в таблиці.
Граничний розмір відрахувань із зарплати працівника за виконавчими документами
Вид стягнення |
Кількість виконавчих документів |
Максимальний розмір відрахувань |
Аліменти на НЕповнолітніх дітей |
Незалежно від кількості |
70 % |
Відрахування із зарплати в разі відбуття боржником покарання у вигляді виправних робіт |
||
Аліменти на повнолітніх |
Незалежно від кількості |
50 % |
Відшкодування збитку, завданого каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю особи |
||
Відшкодування збитку, завданого у зв’язку з втратою годувальника |
||
Відшкодування майнового та/або морального збитку, завданого кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням |
||
Інші відрахування |
1 |
20 % |
2 і більше |
50 % |
Як бачимо, у загальному випадку відрахування за декількома виконавчими документами не можуть перевищувати 50 % від суми «чистої» зарплати. Це стосується і ситуації, описаної в запитанні.
Водночас на практиці виконавці іноді вважають, що незалежно від кількості постанов, які надійшли на одного працівника, все одно утримувати потрібно не більше 20 % із зарплати (розподіляючи цю суму пропорційно за постановами). Але підтвердження цієї позиції в судовій практиці зараз немає.
Тому, вважаємо, у цій ситуації роботодавець має право утримати за двома виконавчими листами 40 % зарплати працівника (по 20 % за кожним виконавчим документом).
Оформляти окремий наказ про проведення утримань із зарплати, а також попереджати працівника про такі утримання не треба. Але повідомити працівника про розміри і підстави утримань із зарплати необхідно (ст. 110 КЗпП).
Ну а якщо так сталося, що заробітку працівника бракує для того, щоб зробити утримання за всіма виконавчими документами? Тут декілька варіантів:
1) попросити працівника написати заяву з проханням утримати з його зарплати більшу суму. У цьому випадку обмежувальні норми не працюють. На підставі заяви працівника роботодавець має право утримати будь-яку вказану в ній суму;
2) запропонувати працівникові щомісячно вносити бракуючу суму в касу або на банківський рахунок підприємства.
Також чинне законодавство не наділяє роботодавця повноваженнями самостійно визначати, яку суму платити за кожним виконавчим документом, і не встановлює порядок розподілу платежів за такими документами.
Черговість задоволення вимог стягувачів, яка регламентована ч. 1 ст. 46 Закону № 1404, призначена передусім для виконавців (державних і приватних). Саме вони розподіляють кошти між стягувачами.
За ситуації, коли утриманих із зарплати працівника коштів бракує на всі виконавчі листи, роботодавцеві нічого не залишається, як звернутися до виконавця з проханням встановити розмір відрахувань. Сформулювати можна, наприклад, так:
«До (назва підприємства і дата надходження постанови) надійшла постанова державного/приватного виконавця (П. І. Б. виконавця) №… від… щодо проведення стягнень з (П. І. Б. боржника, його ідентифікаційний код). Водночас повідомляємо, що (дата надходження другої постанови) було отримано постанову державного/приватного виконавця №… від… щодо проведення стягнень з того ж боржника — (П. І. Б. боржника, його ідентифікаційний код). У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення щодо виконання вимог постанови (реквізити другої постанови) та відповідну формулу для розрахунку».
Далі, керуючись відповіддю виконавця, робимо утримання із зарплати у вказаній виконавцем сумі (з урахуванням обмежень), а на іншу суму нараховуємо заборгованість.
Перерахувати стягнуті з працівника кошти виконавцеві треба у строк, установлений для виплати зарплати боржникові, але не пізніше за 9-те число наступного місяця (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404).
Не забудьте також про те, що треба щомісячно звітувати про здійснені відрахування і виплати. Форма такого звіту наведена в додатку 9 до Інструкції від 02.04.2012 № 512/5 (ср. ).
Граничний строк подання вказаного звіту на нормативному рівні не встановлений. Але затягувати з цим не варто.