Новинки «податкової реформи» (перевірки, товарний облік ФОП): очима податківців

¹ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 № 1914-IX.

Якщо це інформаційний лист № 2, отже, був і № 1? Абсолютно правильно ☺. Перший лист² (інформаційний лист від 18.01.2022 № 1/2022) був присвячений роз’ясненням «новинок» з податку на прибуток. Із цікавого в ньому є деталі (у тому числі приклад) з обліку збитків великими платниками податків — з урахуванням змін Закону № 1914³.

² «Сховище» інформаційних листів податківців можна знайти на їх сайті за адресою tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/

³ У нас про ці зміни ви могли прочитати в статті «Закон № 1914 («податкова реформа»): податок на прибуток» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 4).

А нинішній лист (інформаційний лист ДПСУ № 2 від 01.02.2022 № 2/2022) присвячений адмініструванню і перевіркам⁴. Також порушені питання товарного обліку у фізосіб-підприємців. На жаль, чогось принципово нового або цікавого в листі податківці не сказали. Але декілька моментів, на які варто звернути увагу, все ж є.

⁴ Наш коментар до цих нововведень див. у статті «Закон № 1914 («податкова реформа»): нове в адмініструванні» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 3).

Фото-/відеозйомка під час перевірок

Нагадаємо: Закон № 1914 закріпив за податківцями право здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку) під час перевірок (п.п. 20.1.48 ПКУ). Аналогічне право є й у платників податків (п.п. 17.1.17 ПКУ). Податківці в листі звернули увагу на те, що:

(1) фото-/аудіо-/відеозйомка за вимогами закону повинні здійснюватися відкрито. Тобто друга сторона має бути проінформована про те, що проводиться така зйомка;

(2) матеріали фото-/аудіо-/відеозйомки включаються в матеріали перевірки і можуть бути використані як підстави для висновків податківців під час перевірок. Власне, це закріплено в п.п. 83.1.7 ПКУ;

(3) правом на фото-/аудіо-/відеозйомку податківці (як і платники податків) можуть скористатися як під час документальних, так і під час фактичних перевірок. У тому числі податківці відмічають, що це право поширюється і на перевірки, які були розпочаті до 01.01.2022, але не закінчені на цю дату.

Відмітимо, що норма ст. 307 ЦКУ, яка дозволяє знімати фізичну особу на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку тільки за її згодою, тут не повинна працювати. Адже в цій же нормі сказано, що така зйомка може проводитися у випадках, установлених законом. А в нашому випадку таке право якраз і закріплене прямо ПКУ.

Запити податківців

Закон № 1914 надав податківцям право направляти запит платникові податків не лише за фактом виявленого правопорушення, але й у разі виявлення фактів, які лише можуть свідчити про порушення (абз. 7 п. 73.3 ПКУ).

Власне, в листі нічого нового із цього приводу не сказано. Тільки податківці самі визнали, що в такому запиті контролюючий орган повинен обов’язково вказати, які саме факти виявлені. Сподіватимемося, що податківці на місцях не ігноруватимуть цю вимогу.

Також нагадаємо, що можна не надавати відповідь на запит або дати її лише в певній частині — якщо інформація, про яку просять податківці, вже надавалася платником раніше на їх попередній запит/запити.

Стягнення боргу без рішення суду

Йдеться про право податківців без рішення суду стягувати податковий борг з банківських рахунків платника податків і за рахунок готівки, що належить йому (п. 95.5 ПКУ). Це можливо, якщо борг не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за граничним строком сплати зобов’язань за відповідною декларацією / уточнюючим розрахунком. Сума боргу при цьому значення не має. У листі податківці:

(1) ще раз підкреслили, що таке право податківців стосується тільки податкового боргу, що виник за самостійно задекларованим платником податковим зобов’язанням. Стягнення податкового боргу, який утворився в результаті донарахованих за результатами перевірок податкових зобов’язань, здійснюватиметься тільки за рішенням суду;

(2) якщо у держави є зустрічний борг перед платником податків (у вигляді помилково та/або надміру сплачених сум, бюджетного відшкодування з ПДВ), то рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу і сумою зобов’язання держави.

Товарний облік у підприємців

Тут є про що поговорити.

У листі податківці підтверджують, що товарний облік повинні вести тільки ті підприємці, які здійснюють розрахункові операції в розумінні Закону про РРО.

Чому ми акцентуємо на цьому увагу? Тому що офіційні особи ДПСУ заявляють, що товарний облік є обов’язковим для усіх підприємців, які за своєю системою оподаткування і діяльності підпадають під п. 12 ст. 3 Закону про РРО (ср. ). Незалежно від того, чи здійснюють вони в принципі розрахункові операції в розумінні Закону про РРО. Цим листом ДПСУ спростовує ці заяви. Тобто обов’язок вести товарний облік виникає у підприємця тільки тоді, коли у нього є розрахункові операції в розумінні Закону про РРО.

Ще один важливий момент. Чи повинні вести товарний облік ті підприємці, які надають послуги? Якщо вони здійснюють розрахункові операції і є, наприклад, загальносистемниками або єдиноподатниками з ПДВ?

1. Саме по собі питання ведення обліку товарних запасів тими ФОП, які надають послуги, досить неоднозначне. На що ми свого часу звертали увагу в наших публікаціях. Навіщо «послуговцю», наприклад, вести облік тих же витратних матеріалів⁵?

⁵ Стаття «Товарний облік у ФОП: торгівля, послуги, виробництво» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 49).

2. З 01.01.2022 із п. 12 ст. 3 Закону про РРО, який вимагає від підприємця вести товарний облік запасів, виключена згадка про послуги. Що, за бажання, можна сприймати як сигнал того, що товарний облік запасів для тих, хто надає послуги, не обов’язковий. Але не усе так однозначно, як хотілося б.

Ми робили ставку на Мінфін. Він повинен уточнити свій Порядок № 496⁶ під оновлені (що набули чинності з 01.01.2022) вимоги Закону про РРО. І ось тут-то і буде остаточно вирішена доля «послуговців». Якщо Мінфін «вичистить» із Порядку № 496 згадку про послуги, то тим, хто надає послуги, облік товарних запасів за Законом про РРО буде взагалі не потрібен.

⁶ Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

Тільки ось є одна проблема. Мінфін не квапиться зі своїми змінами. Поки не бачимо навіть проєкту для обговорення.

Що у зв’язку з цим радує? В інформаційному листі № 2, що коментується, податківці говорять саме про товарний облік «при продажу товарів». А про товарний облік при наданні послуг взагалі немає жодної згадки. Тобто усе виглядає так, що податківці і без Мінфіну визнають, що за послугами вести облік товарних запасів не треба (те ж саме виходить і за роботами)!

Що засмучує? У ЗІР (у категорії 109.02) зовсім нещодавно з’явилася консультація, в якій податківці говорять, що якщо для надання послуг підприємець використовує запаси, які включаються у вартість таких послуг, то він повинен вести товарний облік таких запасів. При цьому податківці ніби як дають відповідь вже з урахуванням змін у п. 12 ст. 3 Закону про РРО. Але ось упускають той момент, що з цього п. 12 згадку про послуги прибрали ☺. Дивно. Але сигнал дуже тривожний.

Виходить, у ДПСУ не сформувалася єдина думка із цього приводу?

Також цікавий момент щодо групи 1 єдиного податку. Податківці розтрубили, що такі ФОП облік товарних запасів не ведуть у будь-якому випадку. Ми попереджали, що ця теза спірна. Якщо такий ФОП, наприклад, торгує технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, то формально у нього немає звільнення від товарного обліку.

І… в інформаційному листі № 2 ДПСУ говорить про те, що такі ФОП не застосовують РРО/ПРРО. А про те, що вони не ведуть товарний облік, — ані слова ☺.