Якщо покупець розраховується за товар/послугу за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ), то згідно з Положенням № 13* у фіскальному касовому чеку також обов’язково повинні зазначатися реквізити 11 — 18 («ідентифікатор еквайра та торгівця», «ідентифікатор платіжного пристрою», «код авторизації та/або код транзакції в платіжній системі» тощо).
При цьому в п. 4 розд. II Положення № 13 зазначено:
«Рядки 11 — 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій».
Тобто Положення № 13 говорить про те, що реквізити фіскального касового чека з 11 по 18 заповнюються, тільки якщо РРО з’єднаний/поєднаний з платіжним терміналом.
А що на практиці? Податківці, виявивши (під час фактичної перевірки**), що розрахунок за товар/послугу був здійснений за допомогою ЕПЗ, але в касовому чеку немає реквізитів 11 — 18 — часто без розбору (!) застосовують до суб’єкта господарювання штраф, як за невидачу касового чека. Аргумент у них такий — без усіх обов’язкових реквізитів роздрукований касовий чек не може вважатися розрахунковим документом (абз. 2 п. 3 розд. І Положення № 13).
** Поки триває карантин, «заходити» з такими перевірками можуть тільки до тих, хто пов’язаний з обігом пального, спирту етилового, алкогольних і тютюнових виробів (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але наскільки такі висновки/аргументи податківців виправдані? Чи обов’язково взагалі РРО/ПРРО мають бути з’єднані/поєднані з терміналом?
У нормативці немає прямої норми, яка б зобов’язувала з’єднати РРО/ПРРО з терміналом. Згадка про інтеграцію є в Технічних вимогах до спеціалізованих ЕККА для АЗС. До чого й апелюють податківці (див., зокрема, лист ДПСУ від 27.05.2021 № 2100/ІПК/99-00-07-05-01-06). Але йдеться про вузьку сферу — про АЗС.
Водночас не доводиться сумніватися в тому (знову ж таки, з оглядкою на судову практику), що податківці просуватимуть у життя свій погляд. Що реквізити 11 — 18 можуть не друкуватися в чеку, тільки якщо немає технічної можливості з’єднання/поєднання РРО/ПРРО з терміналом.
З урахуванням низки перехідних моментів для окремих реквізитів. Про що детальніше в статті «Нові форми фіскальних чеків з 1 серпня: аналізуємо наказ № 306» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 29).
Так, у достатньо свіжій ІПК від 14.12.2021 № 4636/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці доходять висновку:
«Лише у випадку, якщо суб’єкт господарювання використовує РРО, що має зовнішній модем і такий РРО не з’єднаний з POS-терміналом, то у такому випадку рядки 11 — 18 фіскального чека не заповнюються, та допускається друк сліпу (квитанції) безпосередньо друкуючим пристроєм POS-терміналу, який має в обов’язковому порядку бути врученим споживачу, разом з розрахунковим документом такого РРО».
І тим, кому ближче обережний підхід, очевидно, краще з такої логіки і виходити!
При цьому у випадку з ПРРО (програмним РРО) ризики менше, оскільки, як не крути, в нормі Положення № 13 про зазначення реквізитів 11 — 18 формально взагалі йдеться про РРО, а не про ПРРО (див. цитату вище)! До чого, у разі спору з податківцями, власники ПРРО цілком можуть апелювати.
Але податківці, судячи з консультації в 109.18 ЗІР щодо застосування POS-термінала, про яку говоритимемо нижче, вирішили цього моменту не помічати ☹
У цьому світлі примітне роз’яснення податківців у категорії 109.18 ЗІР. На пряме запитання, чи передбачена відповідальність при здійсненні розрахунків з використанням платіжного термінала, який не з’єднаний (не поєднаний) з РРО/ПРРО, вони відповідають:
«При здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій із роздрукуванням розрахункових документів».
Тобто про якісь санкції/проблеми ні слова. Але вважаємо, розслаблятися в жодному разі не варто! Це не виключає улюбленої тактики податківців: «чек без обов’язкових реквізитів = невиданий чек».
Що стосується судової практики. Зі свіжого можна виділити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 140/2716/21 (reyestr.court.gov.ua/Review/101854547).
За нею ще можливе «продовження» — якщо податківці не погодяться з апеляційним судом.
РРО суб’єкта господарювання по факту не були з’єднані/поєднані з POS-терміналом. Покупцеві видавався чек РРО без «карткових» реквізитів + квитанція POS-термінала (в якій «сидять» «карткові» реквізити) — на виконання вимог розд. VII Положення № 705***.
Суди двох інстанцій за таких обставин визнали, що:
«…формальна відсутність рядків 10 — 17 фіскального чека на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.
…
санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа, на якому відсутні певні реквізити».