Єдиноподатник групи 1 vs Торгівля в магазині

Що говорить ПКУ?

Підвищений інтерес до групи 1 єдиного податку (ЄП) зараз пояснимо. Вони можуть не застосовувати РРО/ПРРО (п. 296.10 ПКУ).

Далі. ПКУ, говорячи про торгівлю ФОП на ЄП групи 1, зовсім не згадує про лотки або магазини. У п. 291.4 ПКУ сказано лише те, що представники групи 1 ЄП у частині торгової діяльності можуть тільки здійснювати роздрібний продаж товарів «з торговельних місць на ринках».

А що таке торговельне місце? У ПКУ визначення такого терміна немає. На жаль ☹. Є ще п. 5.3 ПКУ, згідно з яким терміни, які застосовуються в ПКУ і не розшифровані в ньому, використовувати в значенні, установленому іншими законами. Але в інших законах такого визначення теж немає.

А що говорять із цього приводу податківці?

Думка податківців

«Давним давно» податківці «відкопали» визначення торговельного місця на ринку в п. 1.8 Інструкції № 209* і користуються ним досі:

* Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затверджена наказом Держкомстату України від 26.07.2005 № 209.

Як наслідок, фіскали не дозволяють працювати на ЄП групи 1 у магазинах на ринках (категорія 107.01.01 ЗІР).

** Див. п. 16 розд. I Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки від 26.02.2002 № 57/188/84/105.

Добре. Погоджуємося з податківцями в тому, що єдиноподатник групи 1 не має права торгувати в магазині, розташованому на ринку. Але виникає друге запитання: а чим магазин відрізняється від кіоску /палатки/контейнера/павільйону?

Чим відрізняється магазин?

Якщо ми звернемося до тієї ж Інструкції № 209 (до якої звертаються податківці), то в ній сказано, що «кіоски (контейнери тощо) — це відокремлені приміщення, що не мають торгового залу для покупців».

Тоді виходить, що якщо в торговому об’єкті є торговий зал для покупців, то це магазин?

У принципі, у податківців така логіка простежується дуже часто. Частенько вони стверджують, що покупці не можуть заходити в контейнер, кіоск тощо, з якого торгує ФОП-першогрупник. Інакше вони вважатимуть таке місце торгівлі магазином, що робить неможливим перебування в 1-й групі ЄП.

Але наскільки такий підхід відповідає дійсності? Вважаємо, що зовсім не відповідає.

В Інструкції № 209 немає визначення магазинів. Але це не означає, що його немає в інших документах. Воно є в іншій статистичній Інструкції № 327***, яка теж використовується при заповненні форми № 12-торг?

*** Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Держкомітету статистики України від 24.10.2005 № 327.

У ній-то якраз і є потрібні нам відповіді:

Таким чином, ми бачимо, що магазини — це об’єкти стаціонарної роздрібної торгівлі. Вони розміщуються в капітальних будівлях/їх приміщеннях (які мають поглиблений фундамент, підключені до інженерних мереж життєзабезпечення і мають адресу). У них у групі 1 ЄП працювати не можна.

А той же контейнер, навіть якщо його засклили і поставили вхідні двері, на магазин не перетворюється. Він як був об’єктом напівстаціонарної роздрібної торгівлі, так ним і залишився.

Тоді наступне запитання. А що як податківці розглядатимуть такий об’єкт як павільйон? Чи не стане це проблемою для ФОП?

Сумніви дійсно виникають щодо об’єктів, які можна класифікувати як павільйон з торговим залом площею 20 м² і більше. Оскільки ми бачимо, що їх згідно з Інструкцією № 327 наказано обліковувати як магазини.

Але тут же ми бачимо застереження, що «на ринках павільйон має торговий зал, місця в якому здаються в оренду підприємствам і підприємцям для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі».

І це застереження, як представляється, може нам допомогти. Оскільки в нас якраз-таки ринкова специфіка.

«Повертаємося» в Інструкцію № 209, адресовану ринкам, на яку посилаються податківці. І що бачимо? Павільйони обліковуються як раз-таки як павільйони. А не як магазини або як кіоски!

І в павільйонах якраз-таки є торгові місця! І в Інструкції № 209 не сказано, що до торгових місць на ринках не належать площі в павільйонах!

Тому ми б вважали, що й до торгових місць у павільйонах на ринках не повинно бути ніяких запитань у частині можливості роботи в групі 1 ЄП. Заборона стосується тільки торгівлі в капітальних магазинах.

Але знову ж таки. Виходить, що павільйони, особливо з площею торгового залу 20 м² і більше, знаходяться в зоні підвищеного ризику. Цей момент треба враховувати при «спілкуванні» з податківцями.

Що ще врахувати?

Зазвичай єдиноподатників групи 1 з перевірками не смикають. Хоча траплялися випадки, коли податківці навіть ходили по ринках, а потім розсилали єдиноподатникам групи 1 листи з приписом припинити роботу в магазинах на ринку ☹.

Але найчастіше до перевірки справа доходить тільки тоді, коли ФОП вирішує закритися. Так от податківці можуть запитати, чим ви займалися, будучи єдиноподатником групи 1. Якщо з’ясується, що торгували на ринку в магазині — пиши пропало ☹. Податківці можуть скинути зі спрощенки «заднім числом» (з кварталу, наступного за кварталом, у якому ФОП почав торгувати в магазині) і визнати, що ФОП перебував на загальній системі. А отже, окрім сплати ПДФО і ВЗ, зобов’язаний був застосовувати РРО/ПРРО (з 01.01.2022, а якщо торгував технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, — то ще раніше)☺! А РРО-штрафи величезні і база для них буде показана вами ж в єдиноподаткових деклараціях.

Тож при перевірках треба бути дуже уважними.