Строки позовної давності vs списання заборгованості: популярні запитання
Акт звірки: чи перериває він перебіг строків позовної давності (ПД)?
Як передбачено ч. 1 ст. 264 ЦКУ, перебіг ПД переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Але що це за дії? Їх переліку в ЦКУ ми не знайдемо. А це вже створює деяку невизначеність і ризики.
У постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 було зазначено, що до дій, які свідчать про визнання боргу, з урахуванням конкретних обставин, можуть належати, зокрема: визнання пред’явленої претензії; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання боржником акта звірки, що підтверджує заборгованість; часткова сплата боргу; письмове звернення боржника щодо гарантування сплати боргу.
І переважно судпрактика свідчить про те, що суди визнають, що підписання боржником акта звірки взаєморозрахунків є тією дією, яка свідчить про визнання боргу боржником і, відповідно, перериває перебіг строку ПД.
Див., наприклад, постанову ВС від 31.03.2021 у справі № 826/8703/18; постанову ВС від 23.04.2019 у справі № 820/5386/16; постанову ВС від 11.10.2021 у справі № 910/19454/20.
Тобто якщо під час проведення щорічної інвентаризації складатимуться акти звірки розрахунків з контрагентами і контрагент-боржник їх підпише, то перебіг строку ПД (як для однієї сторони, так і для іншої) щорічно перериватиметься і починатиме спливати заново.
Головне, щоб акт звірки був складений не пізніше закінчення строку ПД.
При цьому суди звертають увагу на таке:
— акт звірки має бути підписаний уповноваженою особою боржника:
«відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб’єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб’єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості» (постанова ВС від 11.10.2021 у справі № 910/19454/20).
Тобто, по-хорошому, акт звірки має бути підписаний директором підприємства-боржника. Але є низка судових рішень, у яких суди визнають, що якщо акт звірки підписаний бухгалтером, то вважається, що він теж підписаний уповноваженою особою (див. постанову ВС від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17).
— дата акта звірки. Обережний варіант — якщо в акті звірки буде зазначена дата його підписання (а не просто буде вказана дата, станом на яку проводиться звірка розрахунків). Так, у низці судових рішень говориться про те, що
«відсутність дати складання актів звірки унеможливлює встановити не лише дату переривання перебігу позовної давності, але й сам факт такого переривання»
(див., наприклад, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №240/2211/20).
Хоча є судові рішення, в яких сказано, що нічого страшного, якщо в акті звірки немає дати його підписання (див., наприклад, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2020 у справі № 904/2960/20).
Але безпечніше, якщо хочете використати акт звірки як інструмент продовження строку позовної давності, — щоб дата підписання акта звірки була.
А ось формулювання про визнання боргу в акт звірки включати зовсім не обов’язково. Достатньо того, що в ньому будуть зазначені суми заборгованості, а боржник підписом уповноваженої особи їх підтвердить.
— інформація, яка відображена в акті звірки, має бути підтверджена первинними документами.
Але попередимо! Є й «погані» судові рішення, в яких суди доходять висновку, що акт звірки не продовжує строк ПД ☹. Ґрунтуються такі висновки судів на тому, що актом звірки боржник, по суті, тільки підтверджує заборгованість, яка вже існувала і була визнана ним раніше. Наприклад, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі № 620/1417/20 сказано:
«підписання сторонами актів звірок взаєморозрахунків вказує на визнання підприємством своєї заборгованості <…>, оскільки цей акт засвідчує стан розрахунків та наявність заборгованості, яка рахується у складі бухгалтерського обліку платників податків, при цьому положення статті 264 Цивільного кодексу України не застосовується до спірних відносин, оскільки заборгованість є визнаною сторонами і не потребує визнання. Наявність заборгованості, що рахується в балансі або за балансом господарюючих суб’єктів, сама по собі не вказує на переривання перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення зазначеної заборгованості».
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №825/1468/17.
А при спробі підприємства послатися на те, що були рішення ВС про те, що підписаний акт звірки перериває перебіг строку ПД, суд вказав на те, що в тих судових рішеннях окрім акта звірки визнання боргу підтверджувалося й іншими факторами, наприклад, частковою оплатою боргу.
Висновок. Якщо не хочете сперечатися з податківцями — безпечніше не використовувати акт звірки як інструмент для переривання строку ПД. Але якщо вирішили використати, то акт має бути належним чином оформлений. Бажано, щоб він був підписаний директором, а не тільки бухгалтером. Містив дату підписання. І краще мати ще якесь підтвердження визнання боргу крім акта!
Часткова сплата боргу: чи перериває вона перебіг строку ПД?
У зазначеній вище постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 названа і часткова сплата боржником боргу. Вона теж перериває перебіг ПД.
З дня, наступного за днем часткової оплати, строк ПД за заборгованістю починає спливати заново.
Загалом, судова практика це підтримує. Але тут теж треба звернути увагу на декілька моментів:
— одна річ, коли заборгованість утворилася тільки за одним відвантаженням / актом виконаних робіт. Наприклад, контрагент повинен був заплатити за товар 100 000 грн не пізніше 10.06.2018. І не заплатив. З 11.06.2018 почався перебіг строку ПД. Далі 02.02.2019 контрагент частково погасив борг — заплатив 50 000 грн. У такому разі дійсно часткова оплата може переривати строк ПД — з 03.02.2019 строк позовної давності за заборгованістю, що залишилася, починає перебіг наново;
Але і в цьому випадку краще мати ще й акт звірки, підписаний боржником, який підтверджуватиме, що боржник визнає і заборгованість, що залишилася.
— інша річ, якщо це заборгованість з періодичних (наприклад, орендних) платежів. Суди говорять, що якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу ПД щодо інших (невизнаних) частин платежу.
Наприклад, заборгованість виникла зі щомісячних орендних платежів за період з травня по грудень 2019 року. Контрагент частково сплатив борг — повністю «закрив» борг за травень, червень і частково за липень 2019 року. У такому разі часткова оплата перериватиме перебіг строку ПД тільки щодо боргу за липень 2019 року (перебіг строку ПД за непогашеною частиною орендного платежу за липень наново розпочнеться з дня, наступного за датою часткової оплати). А щодо боргів за інші місяці (серпень — грудень) переривання ПД не буде.
Зверніть увагу: якщо контрагент у платіжці чітко визначив, за який період він оплачує борг, — то саме на оплату цього боргу повинен спрямовуватися платіж (навіть за наявності «старіших» боргів)*.
* Деталі знайдете в статті «Проблемна платіжка від контрагента: як проводити оплати» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 34).
Як карантин впливає на строки ПД?
Під час карантину визначені ЦКУ строки ПД продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
Вважаємо, це означає, що перебіг строку ПД призупиняється на період карантину. Про переривання строків ПД (з їх подальшим перезапуском наново) не йдеться.
Карантин почався з 12.03.2020.
Наприклад, оплата за відвантажені товари мала бути зроблена не пізніше 12.02.2018. З 13.02.2018 — почав перебіг строк ПД. «Загальні» 3 роки ПД спливли 13.02.2021. Але на цей період припадають дні карантину (з 12.03.2020 по день його закінчення). Тому в цьому випадку до дати 13.02.2021 ми ще додаємо всі дні карантину.
Інша ситуація. Оплата за відвантажені товари мала бути зроблена не пізніше 12.07.2020. З 13.07.2020 повинен був початися перебіг строку ПД. Але оскільки на період карантину перебіг строку ПД призупиняється, то фактично відлік строку ПД (3 років) розпочнеться з першого дня, що настає за датою закінчення карантину**.
** Більше деталей знайдете в статті «Довгострокова, прострочена, безнадійна заборгованість: відповіді на запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 6).
Блоги 
