Цивільно-правові договори на окремі роботи/послуги: наші поради
Бухгалтерські послуги
Щоб забезпечити ведення бухобліку, підприємство самостійно обирає форми його організації. Воно може, зокрема, користуватися послугами як штатного бухгалтера, так і спеціаліста з бухобліку — підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юрособи ( ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік).
На відміну від штатного бухгалтера, відносини з бухгалтером-підприємцем мають не трудовий, а цивільно-правовий характер. Це означає, що норми КЗпП на такі відносини не поширюються. Сторони в цьому випадку керуються лише нормами ЦКУ, зокрема гл. 63 цього Кодексу.
На наш погляд, найбільш відповідний вид договору для таких відносин — договір про надання послуг.
Тим більше що Закон про бухоблік говорить саме про використання послуг спеціаліста з бухобліку.
Та й ПФУ свого часу в листі від 09.11.2006 р. № 14663/03-30 серед послуг, що регулюються договором про надання послуг, назвав маркетингові, консультаційні, бухгалтерські, юридичні й аудиторські послуги.
Проте, укладаючи такі ЦПД, будьте уважні. Річ у тім, що перевіряючі часто намагаються перекваліфіковувати відносини за ними з цивільно-правових у трудові. З ними, на жаль, часто погоджуються й суди (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 07.02.2012 р. у справі № К-19381/10, постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24.06.2016 р. № 556/1116/16-g) .
Якщо ви все ж вирішили використовувати цей варіант оформлення відносин із бухгалтером, то радимо звернути увагу на наші рекомендації.
1. Предмет договору. Найкращий варіант — коли предметом договору на бухгалтерське обслуговування буде «надання бухгалтерських послуг», «ведення бухгалтерського обліку», «складання, підписання і подання фінансової та податкової звітності» тощо.
Увага! В жодному разі (!) не вписуйте до договору такі формулювання: «виконання обов’язків бухгалтера», «виконання функцій згідно з професією бухгалтера», «на виконавця покладається повна матеріальна відповідальність».
Крім того, ЦПД не повинен покладати на виконавця бухгалтерських послуг обов’язок підпорядковуватися:
1) головному бухгалтеру, керівнику чи іншим особам;
2) внутрішньому трудовому розпорядку чи будь-яким іншим організаційним документам підприємства, у тому числі з питань ведення бухобліку (постанова ВСУ від 11.09.2012 р. у справі № 21-206а12, ухвала ВАСУ від 27.09.2012 р. у справі № К/9991/50140/12).
Виконавець бухгалтерських послуг за ЦПД має бути цілком самостійним (незалежним) і діяти на власний ризик.
Зрозуміло, в реальності забезпечити повну свободу бухгалтеру-підприємцю практично неможливо, але для нас головне — зафіксувати її в договорі.
2. Обов’язки виконавця бухгалтерських послуг. Чітко сформулюйте у ЦПД перелік дій, за які виконавець бухпослуг несе відповідальність. До цього переліку можуть входити, зокрема:
1) складання та підписання первинних (та інших) документів, заповнення регістрів бухгалтерського обліку;
2) ведення податкового обліку на підприємстві;
3) складання, підписання та подання фінансової, податкової та статистичної звітності;
4) супровід перевірок.
Обов’язки бухгалтера-виконавця конкретизуйте до дрібниць. Тобто якщо ви покладаєте на нього обов’язок складати й підписувати первинні документи, то пропишіть, які саме.
Це можуть бути, наприклад, первинні документи щодо обліку ТМЦ, оплати праці, податкові накладні тощо.
Важливо! Перелічуючи ці обов’язки, не посилайтеся на Довідник кваліфікаційних характеристик професій.
3. Вартість бухгалтерських послуг та порядок виплати винагороди. Не включайте до договору умову про погодинну оплату робіт (послуг). Краще зазначте, які конкретно роботи (послуги) виконавець повинен виконати (надати), щоб отримати ту чи іншу суму. Наведіть вартість кожної дії, включеної до переліку обов’язків виконавця.
При цьому пам’ятайте: йдеться про винагороду, а не про зарплату!
Винагорода за ЦПД виплачується, як правило, за підсумками надання послуги* (після підписання Акта наданих послуг).
* Те, що надання послуги має передувати оплаті, непрямо випливає з ч. 1 ст. 903 ЦКУ. Хоча тут же зазначено, що сторони використовують саме той порядок оплати послуги, який прописали у договорі.
В Акті наданих послуг також зазначайте конкретний виконаний обсяг наданих послуг, наприклад, «надано консультаційні послуги зі складання податкових накладних», «надано послуги зі складання та подання фінансової, податкової та статистичної звітності» тощо.
Не прив’язуйтеся до фіксованої виплати винагороди за договором, а пропишіть умову її виплати так: «Сума винагороди визначається в останній день кожного місяця на підставі Акта та вартості послуг згідно з цим договором. Визначена таким чином сума винагороди виплачується протягом ____ календарних днів після підписання Акта наданих послуг».
Не передбачайте в договорі регулярних щомісячних виплат виконавцю. Але у разі, коли без таких виплат обійтися неможливо, краще передбачте авансову систему розрахунків у певному розмірі з наступним перерахунком.
За такою ж схемою радимо діяти в разі укладення договорів про надання маркетингових, консультаційних, юридичних і аудиторських послуг.
Послуги охорони
Якщо ви залучаєте до охорони своїх об’єктів фізособу, яка є підприємцем, запитань не виникає. Такий охоронець надає вам послуги у межах своєї підприємницької діяльності ( ст. 978 ЦКУ). Інша річ — залучення охоронця, сторожа, консьєржа тощо, який не є підприємцем. Маючи намір укласти з ним ЦПД, доведеться дуже постаратися, щоб у відносинах з ним перевіряючі часом не угледіли «трудового» забарвлення.
Адже ЦПД зазвичай укладають для виконання разових робіт.
А мета роботи охоронця — забезпечувати збереження матцінностей постійно, протягом усього часу, поки він працює. При цьому очевидно, що для замовника важливо, щоб охоронець чергував у певний час доби, тобто щоб він підпорядковувався певному графіку та внутрішньому розпорядку, встановленим замовником.
Крім того, охоронець не може надати замовнику якийсь конкретний результат роботи.
А ще охоронець зобов’язаний виконувати доручену йому роботу особисто. Адже в цій ситуації замовник зацікавлений у тому, щоб роботу виконувала саме та фізособа, яку він залучив, а не хтось інший на прохання цієї фізособи .
Часто усі ці фактори дають привід контролерам засумніватися в цивільно-правовому характері відносин між підприємством і фізособою та перекваліфікувати їх у трудові (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 05.12.2014 р. у справі № К/9991/60626/11).
Хоча при грамотному оформленні ЦПД від претензій перевіряючих можна легко відбитися . Так, якщо в ЦПД прописати, що охоронець зобов’язується забезпечувати недоторканість об’єкта або просто спостерігати за цим об’єктом протягом певного часу (не підлаштовуючись під графік роботи підприємства), то сам по собі цей факт не повинен свідчити про підпорядкування виконавця замовнику.
При цьому важливо, щоб у договорі з охоронцем не було вказівок на те, що він підпорядковується внутрішньому розпорядку замовника і йому встановлюється певний графік роботи.
Ще було б добре, якби у штатному розписі підприємства не було посади охоронця (сторожа, консьєржа тощо). Тому що за наявності відповідних посад у штатному розписі приймання на роботу для виконання зазначених у ньому робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства. Тобто в цьому випадку з громадянином має бути укладено трудовий договір, а не ЦПД (див. газету «Праця і зарплата», 2006, № 31, с. 15).
З усіма переліченими умовами у вас усе гаразд? Тоді можете бути спокійні. У разі чого суд буде на вашому боці. Яскравий приклад того — ухвали ВАСУ від 13.01.2009 р. у справі № К-14359/07, від 01.12.2011 р. у справі № К18751/10 і від 02.10.2014 р. у справі № К/800/33718/13.
До речі, усі перелічені вище умови так само справедливі і щодо прибиральників, електриків, кочегарів тощо.
Ще один важливий момент, що стосується охоронців. Охоронна діяльність належить до ліцензованих ( ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 р. № 4616-VI). Тому послуги охорони на підставі ЦПД може надавати лише підприємець, який має відповідну ліцензію. Не буде ліцензії — договір може бути визнано недійсним.
Але якщо підприємство не вимагає від охоронця забезпечувати недоторканість об’єкта, що охороняється, а задовольняється простим наглядом за цим об’єктом, то тут, на наш погляд, можна обійтися без ліцензії. Головне — правильно зазначити в договорі обсяг робіт (послуг), які зобов’язаний виконати (надати) для вас громадянин .
Послуги IТ-шників
Те, що відносини зі спеціалістами IT-сфери можуть будуватися на підставі ЦПД, підтверджують і суди (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 р. у справі № 2а-1670/1267/12). Головне — дотримуватися відповідних умов.
Предметом таких договорів виступають: «послуги з інформаційно-технічного обслуговування», «ремонт комп’ютерної техніки» тощо.
Зрозуміло, в договорі має бути прописано перелік конкретних обов’язків, що покладаються на виконавця. Формулювання, наприклад, може бути таким: «Виконавець зобов’язується виконати за завданням Замовника роботу зі створення творів у сфері інформаційних технологій, а саме:
— графічний дизайн (дизайн сайтів, банерів, рекламних матеріалів, створення персонажів, анімація, створення логотипів);
— програмування (створення CGI-скриптів, консольних програм, flesh-програмування, інші види програмування);
— верстка HTML-шаблонів;
— створення сценаріїв банерів і комп’ютерних ігор, переклад і створення описів сайтів, написання статей».
Але про жодне підпорядкування внутрішньому розпорядку підприємства, дотримання певного графіка роботи в ЦПД і мови не може бути.
Так само уважно потрібно поставитися до умов оплати виконаних робіт (наданих послуг), що прописуються в договорі (див. вище про бухгалтерські послуги).
Важливо! Часто підприємства-замовники забезпечують своїх виконавців-IT-шників усіма матеріалами та устаткуванням, необхідними для виконання робіт / надання послуг. Взагалі-то, поступаючи так, замовник переймає на себе частину ризику, який апріорі має покладатися на виконавця.
Інша річ, якщо договір підряду/послуг дозволяє підряднику/виконавцю виконувати роботи з використанням засобів і матеріалів замовника і при цьому перелік таких засобів і матеріалів зазначено в самому договорі ( ч. 1 ст. 839 ЦКУ). Хоча й тут невідомо, як відреагують на це контролери.
Щоб спати спокійно, має сенс ціну матеріалів і устаткування включити до вартості робіт/послуг з ЦПД або, наприклад, оформити договір позики чи оренди із символічною орендною платою .
Увага! Окремі послуги у сфері інформатизації підлягають ліцензуванню. Зокрема, це стосується послуг з техобслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж ( ч. 7 ст. 42 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV). Якщо підприємство залучає для виконання таких послуг підприємців, то вони повинні мати відповідні ліцензії.
Але якщо раптом ліцензії виконавець не має, то знайте: це ще не підстава для того, щоб перекваліфіковувати відносини з IT-шником із цивільно-правових у трудові.
Послуги перевезення
Усе, що ми сказали вище про умови укладення ЦПД з бухгалтерами, охоронцями та IT-шниками, стосується і послуг перевезення.
Так само в ЦПД не зазначайте, ким наймаєте виконавця послуг, а просто описуйте його завдання (конкретний обсяг послуг).
Тобто ви не пишете в договорі, що наймаєте водія, а фіксуєте, що виконавець повинен перевезти вантаж за встановленим маршрутом.
Не посилайтеся в договорі на штатний розпис, Довідник кваліфікаційних характеристик професій, не прописуйте в його тексті властиві трудовим відносинам терміни («посада», «заробітна плата», «приймання на роботу», «звільнення» «режим роботи» тощо).
Важливо! Бажано, щоб при наданні послуг перевезення водій використовував власний транспорт. Інакше зникає, зокрема, ризиковий характер послуги. А це може викликати у перевіряючих бажання визнати такі відносини трудовими.
Але як бути, якщо послуги перевезення виконавець надає, використовуючи ваш транспорт? Передайте транспортний засіб перевізнику-ЦПД-шнику у користування за договором оренди, позики тощо.
І ще один момент, що заслуговує на увагу. Деякі послуги з перевезення підлягають ліцензуванню (див., зокрема, п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII). Якщо ви уклали договір із підприємцем, який надає такі послуги, поцікавтеся: чи має він відповідну ліцензію?
Але якщо раптом ліцензії у виконавця немає, це ще не привід для визнання ЦПД з ним трудовим договором (див. ухвалу ВАСУ від 30.01.2013 р. у справі № К-30849/10).
Послуги менеджера з продажів
Багато суб’єктів господарювання вважають зручним варіантом відносин з менеджерами з продажів не трудовий договір, а ЦПД. Очевидно, найбільш відповідний вид ЦПД тут — договір про надання послуг.
Хоча ви можете так само укласти з менеджером агентський договір або договір доручення, особливості оформлення яких регулюють гл. 31 ГКУ та гл. 68 ЦКУ відповідно.
Проте мусимо вас попередити: укладаючи ЦПД з менеджерами, ви ходите по лезу ножа. Адже перевіряючі дуже полюбляють розбирати такі договори буквально по кісточках. Достатньо побачити в них одне формулювання з трудовим забарвленням — і вирок готовий: ваші відносини з фізособою виявляються вже не цивільно-правовими, а трудовими з усіма можливими звідси наслідками.
Отже, перш ніж укладати ЦПД з громадянином, продумайте його зміст до дрібниць. І тоді можете не боятися будь-яких перевірок!
Передплатити «Бухгалтер911»
Інформація по темі:
