Розроблено критерії, за якими визначається періодичність перевірок трудового законодавства

Оприлюднено проект постанови КМУ „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання в частині дотримання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, гігієну праці, визначається періодичність здійснення Державною службою України з питань праці планових заходів державного нагляду (контролю), та визнання такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 03 грудня  2009 р. № 1288”.

Документ розроблений Держслужбою України з питань праці відповідно до вимог ст. 5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Мета проекту постанови -  здійснення належного державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарської діяльності вимог законодавства з питань праці шляхом визначення ступеня ризику допущення в процесі провадження господарської діяльності порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, з питань гігієни праці та встановлення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Пропозиції та зауваження до зазначеного проекту постанови приймаються протягом одного місяця з дня оприлюднення за адресою:

Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14; e-mail: stasiuk@dsp.gov.ua; факс/тел.: (044) 288-33-02.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в частині дотримання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю

До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

• в яких протягом дванадцяти календарних місяців, що передують часу проведення планового заходу, мали місце випадки відмови в видачі дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, випадки порушення ліцензіатами ліцензійних умов чи анульовано дію відповідної ліцензії (окрім випадків анулювання ліцензії за заявою ліцензіата) або дозволу;
• які не забезпечують виплату заробітної плати іноземцям або особам без громадянства, що працюють у нього на підставі отриманого дозволу у розмірі, встановленому статтею 42¹ Закону України „Про зайнятість населення”;
• які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії;
• які не подають або порушують встановлений порядок подання інформації про працевлаштованих ними осіб відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 07.08.2015 № 815 „Про затвердження форми звітності № 1-ПА „Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців” та Порядку її подання”;
• в яких протягом дванадцяти календарних місяців, що передують часу проведення планового заходу, встановлено факт масового вивільнення працівників, неподання / несвоєчасне подання /, подання не в повному обсязі інформації про заплановане масове вивільнення працівників;
• в яких встановлено наявність протягом дванадцяти календарних місяців, що передують часу проведення планового заходу, відмови в працевлаштуванні громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України „Про зайнятість населення”, при невиконанні квоти в розмірі, встановленому законодавством України для їх працевлаштування;
• які застосовують працю іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця;
• які не зареєстровані в Фонді соціального захисту інвалідів;
• які не подають або несвоєчасно подають звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• які не виконують норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• які не нараховують та не сплачують адміністративно-господарські санкції, пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• які є одержувачами державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• які за результатами останньої планової або позапланової перевірки притягались до відповідальності за порушення вимог законодавства щодо реклами про вакансії (прийом на роботу);
• в яких встановлено факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:

• які подають звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю з недостовірними даними та/або помилками, що призводять до несплати суми адміністративно-господарських санкцій і пені або сплати їх не в повному обсязі;
• які несвоєчасно та не в повному розмірі сплачують адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю проводяться Державною службою України з питань праці з такою періодичністю:

• для суб’єктів господарювання, що віднесені до високого ступеня ризику, - не частіше одного разу на два роки;
• для суб’єктів господарювання, що віднесені до середнього ступеня ризику, - не частіше одного разу на три роки;
• для суб’єктів господарювання, що віднесені до незначного ступеня ризику, - не частіше одного разу на п’ять років.

У разі, коли за результатами двох останніх планових перевірок не виявлено фактів порушення ирудового законодавства, наступна перевірка проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в частині дотримання вимог законодавства з питань  гігієни праці 

До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

• які у своїй діяльності використовують шкідливі речовини I класу небезпеки та/або біологічні агенти I групи патогенності (небезпеки);
• які допустили до роботи працівників, що не пройшли попередній (при прийомі на роботу) та періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд;
• на яких виявлено/зареєстровано гостре або хронічне професійне захворювання (отруєння) у двох і більше працівників;
• які є одержувачами державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:

• які у своїй діяльності використовують шкідливі речовини II та III классу небезпеки та/або біологічні агенти III групи патогенності (небезпеки);
• які не своєчасно організували попередній (при прийомі на роботу) та періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд працівників;
• на яких виявлено/зареєстровано гостре або хронічне професійне захворювання (отруєння) у одного працівника.

До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

Планові перевірки за дотриманням вимог законодавства з питань гігієни праці проводяться Державною службою України з питань праці з такою періодичністю:

• для суб’єктів господарювання, що віднесені до високого ступеня ризику, - не частіше одного разу на два роки;
• для суб’єктів господарювання, що віднесені до середнього ступеня ризику, - не частіше одного разу на три роки;
• для суб’єктів господарювання, що віднесені до незначного ступеня ризику, - не частіше одного разу на п’ять років.

Якщо за результатами двох останніх перевірок не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства з питань гігієни праці, наступн перевірка проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.