Звіт про суми податкових пільг: «гарячі» запитання

Строки подання та відповідальність

У які строки потрібно подавати пільговий Звіт? Яка передбачена відповідальність за його неподання?

Згідно з п. 3 Порядку № 1233* пільговий Звіт:

* Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

— складають наростаючим підсумком з початку року: за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців у гривнях і

— подають щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Найближчий пільговий Звіт за 9 місяців потрібно подати не пізніше за 9 листопада 2018 року.

При його складанні користуються найсвіжішими Довідниками пільг № 90/1 і № 90/2 станом на 01.10.2018 р. Інакше за неподання/несвоєчасне подання на вас чекає:

— штраф у розмірі 170 грн. — як за неподання декларації (за п. 120.1 ПКУ), а

— для посадових осіб підприємств, установ, організацій ще й адмінштраф у розмірі від 85 до 170 грн. (за ст. 163¹ КпАП). Причому зі сплатою судового збору у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму (у 2018 році це: 1762 грн. х 0,2 = 352 грн. 40 коп.) відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-V.

До того ж оскільки пільговий Звіт — податкова декларація (п. 46.1 ПКУ), то в разі його неподання/несвоєчасного подання податківці можуть проводити перевірки: камеральну стосовно своєчасності подання декларацій (п.п. 75.1.1 ПКУ) і позапланову документальну (п.п. 78.1.2 ПКУ).

Причому перевіряти можуть як юросіб, так і фізосіб (див. роз’яснення в категорії 136.06 ЗІР).

Міжнародні перевезення

ФОП здійснює міжнародні перевезення вантажів (за кордон/в Україну). Чи потрібно йому подавати пільговий Звіт?

Міжнародні перевезення оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п.п. 195.1.3 ПКУ). Для пільгового Звіту «знижена» ставка 0 % ПДВ також є пільгою.

Нагадаємо, що з метою відображення у Звіті податкові пільги з ПДВ розраховують за операціями постачання, які (п. 8 Порядку № 1233):

— пільгуються — звільнені від ПДВ;

— оподатковуються ПДВ за «меншими» ставками (0 % і 7 %).**

** А ось за необ’єктними операціями (ст. 196 ПКУ) податкові пільги не розраховуються, за ними не потрібно подавати пільговий Звіт (роз’яснення в категорії 101.26 ЗІР; лист ГУ ДФС у м. Києві від 11.05.2018 р. № 2095/ІПК/26-15-12-01-18). Зокрема, не потрібно в пільговому Звіті відображати отримані від банку проценти за депозитом.

Тому якщо перевізник-ФОП зареєстрований платником ПДВ, то, щоб відзвітувати про міжнародні перевезення (оподатковувані за ставкою 0 %), йому доведеться подавати пільговий Звіт. При цьому міжнародні перевезення в ньому відображають з кодом пільги «14060400».

До речі, подавати пільговий Звіт потрібно й експедиторам — платникам ПДВ, якщо вони із залученням перевізника-резидента (платника ПДВ) організовують міжнародні перевезення, які передають замовникові з нульовим ПДВ (див. роз’яснення в категорії 101.26 ЗІР).

А ось якщо ФОП не є платником ПДВ, то подавати пільговий Звіт йому не потрібно (якщо, звісно, у нього жодних інших пільг із Довідників немає).

Експорт

Випускаємо та експортуємо готову продукцію. Як розрахувати суму податкової пільги з ПДВ? Чи враховувати при розрахунку в обсягах придбання загальновиробничі витрати (ЗВВ)?

Суму податкових пільг з ПДВ розраховують відповідно до Порядку № 167***. Порядок розрахунку, у свою чергу, залежить від особливостей оподаткування (пільга або знижена ставка). Для операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою ПДВ (у тому числі для експорту — код пільги «14060394»), суму пільги (СП_{0 %}) розраховують так (п. 2 розд. II Порядку № 167):

*** Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг…, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2011 р. № 167.

СП_{0 %} = (V_{пост, 0 %} — V_придб) х ставка ПДВ,

де V_{пост, 0 %} — обсяги операцій, оподатковуваних за ставкою 0 % (беремо дані з «експортного» ряд. 2 декларації);

V_придб — обсяги операцій із придбання товарів (послуг), які використані в операціях, оподатковуваних за нульовою ставкою. Причому, підраховуючи обсяги придбання, врахуйте два моменти:

— по-перше, до розрахунку беруть не будь-які придбання, а тільки пов’язані (!) із здійсненим експортним постачанням (незалежно від періоду таких придбань). Отже, це можуть бути придбання як звітного періоду, так і минулих періодів, якщо вони стосуються здійсненого експортного постачання, а

Див. лист № 1117****; роз’яснення в категорії 101.26 ЗІР.

**** Лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 20.03.2018 р. № 1117/ІПК/16-31-12-01-34.

— по-друге, обсяги придбання (неважливо, це були придбання у платників — «з ПДВ» або в неплатників — «без ПДВ») беруть участь у розрахунку пільги без «вхідного» ПДВ (тобто важливі саме обсяги).

Рекомендацій, як розрахувати податкову пільгу, у тому числі обсяги придбання виробникам,Порядок № 167 не містить. Хоча зверніть увагу, що визначати обсяги придбання Порядок № 167вимагає, загалом, за «матскладовою», тобто за обсягами придбань товарів і послуг. Тоді як, наприклад, зарплату з ЄСВ у придбаннях враховувати не потрібно.

Оскільки ви експортуєте продукцію, яку самі ж і виготовляєте, то орієнтиром буде виробнича собівартість. Тому щоб підрахувати обсяг придбань, за даними калькуляції виробничої собівартості доведеться вивудити «матскладову» виготовленої експортованої продукції (зокрема, придбані сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, товари та послуги). А також виділити «матскладову» із включених до виробничої собівартості ЗВВ (у тому числі з розподілених постійних ЗВВ, якщо вони підлягали поділу).

«Дешевий» експорт. Якщо здійснюєте «дешевий» експорт — за заниженою ціною, то при підрахунку суми пільги беруть «загальний» обсяг постачання з урахуванням правила мінбази. Тобто за товарами — не нижче ціни придбання, а за готовою продукцією — не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПКУ).

І до речі, при «дешевому» експорті саме такий «загальний» обсяг постачання покажемо в «експортному» ряд. 2 декларації з ПДВ. Ось на неї й орієнтуємося. А якщо до розрахунку беремо «загальний» обсяг постачання, то сума пільги не може виявитися від’ємною (лист № 1117). У крайньому разі, якщо обсяг постачання дорівнює придбанню (наприклад, якщо «дешево» перепродаємо придбаний товар), то сума «експортної» пільги вийде «нульовою». Тоді її в такому «нульовому» розмірі й відобразимо у Звіті. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Бухгалтер911", 2018, № 43:
Зміни в РРО нормативці: КОРО, до побачення?
«Інвалідний» норматив: готуй сани влітку, а віз узимку
Неправильно зазначена посада в трудовій книжці: Держпраці загрожує штрафами
«Стара» соцстрахкомісія. Допомога з ФСС для ФОП
Списання кредиторської заборгованості: ВС за коригування податкового кредиту
Розбіжності у вазі при оприбуткуванні зерна
«Звітна нова» ПДВ декларація і показник ΣПеревищ
Індексуємо зарплату за жовтень 2018 року
Орендував → поліпшив → купив
Салон краси в підприємця: як правильно працювати

Передплатити "Бухгалтер911"