Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


23.01.25
2043 2

Законодавча зміна: перехідний період чи правова пастка?

Адвокат Зенкін Дмитро Адвокат із душею митця: захист прав, пошук істини та творення нових смислів. Досліджую межі закону, філософію справедливості та силу слова. У праві, як у мистецтві, — важлива гармонія, сміливість і пристрасть до досконалості.

Уявіть собі, що ви керуєте бізнесом, вкладаєте в нього всі сили й ресурси. Аж ось новий закон зобов’язує вас докорінно змінити систему обліку чи сплати податків буквально за кілька днів. Чи вважаєте ви це справедливим? На жаль, така ситуація — не рідкість у практиці українського правотворення.

Чи є стабільність податкового законодавства простою ілюзією? В Україні ця тема не втрачає актуальності, адже постійні зміни Податкового кодексу підривають довіру як платників податків, так і інвесторів. За визначенням Конституційного Суду України, стабільність законодавства є основою правової визначеності, проте на практиці її часто бракує. Як наслідок, важко передбачити наслідки змін для бізнесу або реалізувати податкове планування.

Реальний вплив стабільності на економіку

Уявімо: міжнародна корпорація планує інвестувати в Україну, проте через нестабільність податкових правил ризикує втратити мільйони. Це не вигадка, а реальна дилема інвесторів, для яких правова визначеність є пріоритетом. У країнах ЄС, наприклад, в Німеччині, рідкі зміни в податковому законодавстві забезпечують передбачуваність і підтримують розвиток бізнесу. Схожі принципи діють у Великобританії, де податкові реформи плануються на роки вперед, надаючи суб’єктам господарювання час для адаптації.

Рішення Конституційного Суду України №3-р(ІІ)/2025 у справі ТОВ «Геомакс-Ресурс» стало вагомим нагадуванням про необхідність дотримання принципу стабільності податкового законодавства. Суд підкреслив: запроваджуючи нові вимоги, законодавець зобов’язаний передбачити достатній перехідний період. Адже це не лише прояв поваги до платників податків, а й гарантія дотримання принципу юридичної визначеності.

Чому це важливо?

В разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання нових вимог.

Відсутність достатнього перехідного періоду ставить під загрозу законні очікування бізнесу. У справі «Геомакс-Ресурс» Суд встановив, що зміни, які набули чинності вже через день після публікації закону, суттєво ускладнили адаптацію підприємств до нових умов. Такі обставини не лише порушують принцип добросовісності, а й роблять юридичну систему хаотичною та несправедливою.

У свою чергу, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду України (далі — КАС ВС) неодноразово звертався до проблематики застосування принципу стабільності. Наприклад, у справі №816/846/16 (постанова від 17 березня 2021 року) суд встановив, що зміни до ставок податків, внесені менш ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, не можуть застосовуватись у поточному році. Цей висновок цілком відповідає принципу стабільності, закріпленому у підпункті 4.1.9 статті 4 ПК.

Та вже у 2022 році, в справі №816/687/16, КАС ВС відступив від цієї позиції, вказавши, що стабільність не є абсолютною. Суд акцентував увагу на системності принципів податкового законодавства: стабільність повинна співіснувати з принципами фіскальної достатності, загальності оподаткування та соціальної справедливості.

Ці рішення відкривають дискусію: чи можна вважати стабільність податкового законодавства "захисним щитом" для платників податків, якщо інші принципи можуть її перевершити?

Міжнародний досвід: уроки для України

Наприклад, у Німеччині при ухваленні нових законодавчих актів у сфері оподаткування зазвичай передбачається перехідний період від 6 до 12 місяців. Це дозволяє суб’єктам господарювання проаналізувати зміни, проконсультуватися з експертами та належним чином підготуватися. У практиці Європейського суду з прав людини також закріплено принцип, згідно з яким законодавчі новели не повинні порушувати права особи на передбачуване правове середовище. Наприклад, у справі Shchokin v. Ukraine ЄСПЛ наголосив, що зміна законодавства, яка вводить несподівані або надмірні фінансові обтяження, порушує право на мирне володіння майном (стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав людини).

Як змінити ситуацію?

Перехідні положення мають стати обов’язковим елементом будь-якого закону, що запроваджує нові вимоги до громадян чи бізнесу. Також важливою є якісна інформаційна кампанія щодо цих змін. Зрештою, варто запровадити механізми відшкодування збитків, завданих недотриманням цього принципу.

Українські реалії: проблеми та виклики

Часті зміни до Податкового кодексу та суперечливі судові позиції Верховного Суду створюють хаос. Відомим прикладом є справа «Щокін проти України», де ЄСПЛ наголосив на відсутності чіткості в законодавстві, що порушувало права платників податків.

Більш того, недоліки у стабільності законодавства підривають і міжнародну репутацію країни. Досвід інших держав демонструє, що законодавство повинно бути прозорим, чітким і передбачуваним. Наприклад, у ЄС принцип правової визначеності захищає платників податків, забезпечуючи мінімальні строки для внесення змін.

Як змінити ситуацію?

  1. Створити систему довгострокового планування: Україна може перейняти практику Великобританії, де податкові зміни анонсуються заздалегідь.
  2. Удосконалити судову практику: Необхідно забезпечити однакове трактування законодавства судами, уникати суперечливих рішень.
  3. Зменшити частоту змін у Податковому кодексі: Законодавчі новації мають бути обґрунтованими та спрямованими на довгострокову стабільність.

 

Протистояння принципу стабільності з фіскальною достатністю чітко простежується у податковій політиці багатьох країн, включаючи Україну. Економічна криза, воєнні дії чи інші надзвичайні обставини можуть вимагати оперативного коригування податкового законодавства.

Проте чи завжди ці обставини виправдовують правову нестабільність? Наприклад, у справі №808/3463/17, КАС ВС зазначив, що податковий орган не порушив прав платника податків, навіть якщо рішення місцевої ради про нові податки було прийняте з запізненням. Такий підхід може створювати додаткові ризики для бізнесу, який очікує від держави передбачуваних умов.

На мою думку, правова система має служити передбачуваним дороговказом, а не пасткою. Тож кожен новий закон потребує не лише ретельного аналізу, а й людяного підходу. Лише так ми зможемо досягти балансу між інтересами держави та суспільства.

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • ы
23.01.25 12:16

"Совк0м раз, да ещё раз, да ещё много, много раз...".
Благодарите Оксану Кучерову и других "глухих" на оба уха!

Ответить
  • ъ
15.02.25 14:01

Вибор широкий:
1. пользоваться "совковыми" ложками из нержавейки по 50коп и дальше;
2. пользоваться китайским пластиковым ширпотребом...;
3. произвести раз на векА то, что всегда нужно, а остальное - по мере надобности.
~
Уже "слышу" визг "бизнеса" про "прибыль"...
~~
Вот вам и "разница": советское, рус(с)кое, российское... Юрисдикции разные

Ответить
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям