Чи потрібно єдиному учаснику ТОВ повідомляти самого себе про проведення зборів?

Владислав Пеньонжко, юрист, м.Тернопіль

Товариство з обмеженою відповідальністю є однією з найбільш поширених організаційно-правових форм ведення бізнесу в Україні. Проте вітчизняне корпоративне законодавство несповна відповідає потребам сьогодення, що ускладнює можливість ведення бізнесу в Україні, повідомляє ЗіБ.

Зайві формальності

Після набуття чинності Цивільним та Господарським кодексами з’явилася важлива новела щодо можливості заснування ТОВ однією особою, яка стає його єдиним учасником. Адже це дає змогу громадянам самостійно займатися підприємництвом, відповідаючи за зобов’язаннями не всім своїм майном, а тільки часткою в статутному капіталі. Разом з тим поза увагою законодавця залишилися деякі важливі питання, що потребують додаткового правового врегулювання.

Так, чинним законодавством не передбачено особливостей порядку прийняття та оформлення рішень вищого органу ТОВ (загальних зборів учасників), що належить одній особі. При цьому має місце як недоцільна заформалізованість (необхідність повідомлення учасником самого себе про скликання зборів, проведення реєстрації учасників, обрання голови зборів тощо), так і правова невизначеність, коли учасник, який одночасно займає посаду директора товариства, позбавлений можливості вести протокол або коли відсутній секретар зборів для реєстрації присутніх учасників, що вимагається ч.3 ст.60 закону «Про господарські товариства». У таких випадках до участі в загальних зборах доводиться залучати (з одних лише формальних міркувань) сторонню особу, яка може не здійснювати жодного випливу на прийняття рішень.

Відповідно до ст.4 директиви 2009/102/EC від 16.09.2009 у сфері корпоративного права про компанії з обмеженою відповідальністю, які мають одного учасника (прийнятої на заміну 12-ї директиви Ради європейських співтовариств 89/667/EEC від 21.12.89 про приватні компанії з обмеженою відповідальністю, які мають одного учасника), він виконує повноваження загальних зборів компанії. Рішення, прийняті він виконує з питань, зазначених у п.1, заносяться до протоколу або викладаються письмово.

З метою гармонізації національного законодавства із зазначеною директивою до закону «Про господарські товариства» доцільно

було б включити статтю під назвою «Особливості проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника» такого змісту:

«Єдиний учасник товариства з обмеженою відповідальністю здійснює повноваження загальних зборів учасників. Рішення, що прийняті єдиним учасником товариства, викладаються письмово та підписуються таким учасником».

Додатково, беручи приклад із ч.1 ст.49 закону «Про акціонерні товариства», слід виключити поширення на ТОВ, яке має одного учасника, положень щодо порядку скликання та проведення загальних зборів учасників.

Крім того, серед норм чинного законодавства відсутні положення про те, що ТОВ може мати єдиного учасника не тільки з моменту створення, а й унаслідок набуття всіх часток у статутному капіталі одним з учасників, хоча на практиці такі випадки непоодинокі.

Разом з тим відповідно до п.1 ст.2 директиви 2009/102/EC компанія може мати одного учасника при створенні, а також у результаті переходу всіх її часток до однієї особи (компанія з одним учасником). Схожу норму було б доцільно включити до вітчизняного законодавства.

Статутний капітал у кредит?

Частиною 3 ст.86 ГК, положення якої кореспондуються з приписами ч.3 ст.13 закону «Про господарські товариства», встановлено заборону формування статутного капіталу ТОВ за рахунок коштів, одержаних у кредит та під заставу. Як наслідок, засновники (учасники) позбавлені права формувати статутний капітал грошима, самостійно отриманими в кредит та під заставу, з можливістю їх повернення за рахунок, приміром, дивідендів від діяльності ТОВ.

У випадку формування статутного капіталу кредитними або отриманими під заставу коштами стороною кредитного договору чи договору застави виступатиме засновник (учасник), а не товариство, тож останнє не обтяжуватиметься жодними зобов’язаннями. Тому існування таких обмежень навряд чи виправдане.

Отже, окремі правові норми щодо діяльності ТОВ потребують удосконалення, зокрема шляхом прийняття закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», проект якого перебуває на опрацюванні в парламентських комітетах.