Порушення термінів реєстрації податкових накладних через технічні проблем сервера ДФС - хто винен?
Олена Макеєва
PhD., сертифікований аудитор, податковий консультант, підприємець.
А чи дійсно платник податків порушив граничні строки?
Іноді “апетити” податківців просто вражають. Часто ними рухає хворобливе бажання за будь-яких обставин покарати платника податків, ніж забезпечити верховенство закону. З часом бажання лише підсилюється та перетворюється на спортивне змагання за кількістю покараних. До тями податківці приходять лише тоді, коли іноземні дипломати починають порушувати податкові питання на всіх зустрічах в кабінетах влади. Щось мені підказує, що порушення граничних строків податкових накладних буде наступним таким питанням.
“Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних ...” – висновок з акту на одну сторінку про результати камеральної перевірки. Різниця між актами лише в розмірі застосованих штрафів та назві компаній. Згідно п. 1201.1 ПКУ, штраф за затримку реєстрації податкових накладних складає від 10% до 50% від суми ПДВ несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної, в залежності від кількості днів прострочки. Суми нарахованих штрафів вимірюються від декількох тисяч гривень до десятків мільйонів гривень.
А чи дійсно платник податків порушив граничні строки? Часто порушення пов’язане із очевидними технічними проблемами серверу ДФС України, недосконалістю програмного забезпечення або невідповідністю нормативного акту. Так, підприємство своєчасно відправляє до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) відомості щодо податкової накладної, яка підлягає реєстрації, отримує автоматичне підтвердження з серверу про отримання даних, а от квитанція №1 приходить на наступний операційний день, всупереч встановленим правилам гри. (більш детально у матеріалі ДФС та «15-е число»: про «незручності» серверу, «цікаву» реєстрацію ПН, проблеми для платників та суди).
У п. 201.10 ПКУ встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН. Згідно п. 12 Порядку ведення ЄРПН (далі – Порядок), після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка за визначеними критеріями. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (п. 13 Порядку). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (п. 14). Порядком визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. І якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Аналіз наявних кейсів показує, що більшість начебто несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних були направлені до ЄРПН в останній день і після 18 години. Зрозуміло, що розшифровка податкової накладної та її перевірка в автоматизованому режимі потребує часу, можливо тому квитанція не приходить вчасно протягом одного операційного дня. Якщо так, то цілком слушним питанням буде – як треба доопрацювати Порядок та програмне забезпечення ДФС аби попередити подібні ситуації в майбутньому? Тоді можна говорити про клієнтоорієнтований підхід, якого бракує податківцям.
Платник податків, незалежно від суми нарахованого штрафу за результатами камеральної перевірки, намагається встановити справедливість: оскаржує спочатку результати камеральної перевірки, потім податкові повідомлення-рішення, йде в суд, якщо його законні права порушуються. Зрештою, суд дійде висновку, що платником податку було доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, що виключатиме склад податкового правопорушення та доводитиме безпідставність і протиправність податкового повідомлення-рішення. На підставі абз. 10 п. 201.10 ПКУ, податкові накладні вважаються своєчасно зареєстрованими, а тому підстави для застосування штрафних санкцій до платника податку відсутні.
Абсурдність ситуації посилюється тим, що платник податків не мав на меті приховати податки чи вивести прибутки за кордон, - те, з чим мав би боротися податковий орган. Він стає заручником технічної помилки та має битися з вітряками, безглуздо витрачати свій час і сили в боротьбі з уявною небезпекою для бюджету країни. Все це лише підбурює невдоволення бізнесу, посилює кризу довіри між бізнесом та владою.
Іноді здається, що перемогою буде вже те, що податківці почнуть думати інакше.
Інформація по темі:
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
- Ирина
Також "влетіли" на круглу суму (більш 300 тис.грн.) із за "незручностей серверу". 15.01. два рази відсилали на реєстрацію зведені ПН. Перший раз прийшли квитанції: "Документ не прийнято. .... такий документ вже був подано." При повторній подачі прийшли квит.№2 теж про непринятия документів. Як чесний громадянин 16.01. послала знов на реєстрацію. Дві зареєстрували 16, дві 17 числа. Попали на штрафи за несвоєчансу реєстрацію. В податковій директору відповіли: "Ми накладаємо штраф на подані ПН 16 числа. Треба було не подавати їх, а відстоювати подані 15..." Як в басні Крилова - Ты виноват лишь тем, что хочется мне кушать...
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)