Фінмоніторинг у страхуванні: НБУ бачить ризики ухилення від податків

Національний банк України листом від 21.06.2026 р. № 25‑0010/57507 звернувся до страхових компаній із рекомендаціями щодо посилення фінансового моніторингу. Регулятор констатує: у низки страховиків належна перевірка клієнтів фактично не працює, особливо щодо фізичних осіб із великими обсягами страхових премій і великою кількістю застрахованих осіб.

НБУ прямо пов’язує такі кейси з ризиками легалізації коштів та ухилення від оподаткування.

Що саме виявив НБУ

Під час нагляду за суб’єктами первинного фінмоніторингу (СПФМ) – зокрема страховиками – НБУ зафіксував типову схему:

• укладається договір страхування (здебільшого медичного), де:
  • застрахованими особами є від 50 до 500 фізичних осіб;
  • між ними та страхувальником немає очевидних зв’язків;
  • розмір страхової премії – кілька мільйонів гривень;
• усі внески сплачує один страхувальник – фізична особа, якого страховик визначає єдиним клієнтом;
• при цьому страхувальник часто має статус ФОПа, але договір укладається як з фізичною особою, а не як з підприємцем.

На думку НБУ, це може свідчити про:

• приховування фактичного ведення бізнесу фізичною особою;
• використання найманої праці без оформлення;
• ухилення від сплати податків (зокрема ПДФО, ЄСВ, військового збору).

У результаті таких схем державний бюджет недоотримує значні обсяги податкових надходжень.

У чому проблема фінмоніторингу страховиків?

Регулятор вказує, що при обслуговуванні таких фізосіб‑страхувальників страховики:

• не з’ясовують розмір доходів чи соціальний статус клієнта;
• не отримують інформацію про джерело походження коштів, з яких сплачуються багатомільйонні страхові премії за сотні третіх осіб;
• не аналізують взаємозв’язок між страхувальником‑фізособою та застрахованими особами.

Фактично це означає ігнорування ключових елементів належної перевірки клієнта (KYC), передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положенням НБУ № 107.

Що НБУ вимагає від страховиків?

Нацбанк нагадує, що:

• страховики як СПФМ зобов’язані застосовувати ризик‑орієнтований підхід: оцінювати ризики ВК/ФТ продуктів, послуг, типів клієнтів і схем розрахунків;
• при запуску нових продуктів/послуг (зокрема групових програм медстрахування) має проводитись попередній аналіз ризиків ВК/ФТ;
• заходи управління ризиками включають (п. 64 розд. IV Положення № 107):
  • чіткий розподіл відповідальності та постійний внутрішній контроль;
  • посилені заходи належної перевірки (enhanced due diligence), коли це виправдано ризик‑профілем;
  • повноцінне застосування принципу «знай свого клієнта», у т.ч. вимогу додаткової інформації для розуміння діяльності клієнта та суті операції.

НБУ прямо рекомендує страховикам:

• переглянути внутрішні документи з протидії відмиванню коштів (легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом) / фінансування тероризму (та розповсюдження зброї масового знищення), процедури KYC та ризик‑картки продуктів;
• навчити персонал, щоб співробітники розуміли, як і навіщо збирати/аналізувати інформацію про клієнта;
• приділяти особливу увагу ситуаціям, коли:
  • фізособа (особливо – ФОП) оплачує страхування для великої групи осіб;
  • немає зрозумілої економічної мети та пояснення зв’язку між страхувальником та застрахованими;
  • розміри премій не корелюють із задекларованими доходами чи соціальним статусом клієнта.

Навіщо це страховикам і які ризики ігнорування

НБУ прямо зазначає, що продукти страхування мають суттєві ризики використання для відмивання коштів, фінансування тероризму або як інструмент у схемах ухилення від оподаткування (наприклад, прихованої оплати праці чи «соціальних пакетів» без відображення в обліку).

Регулятор попереджає:

• його рекомендації мають бути обов’язково враховані в роботі як складова виконання функцій СПФМ;
• під час подальшого нагляду НБУ окремо перевірятиме, чи відреагували страховики на ці сигнали та чи посилили KYC‑процедури за такими клієнтами й продуктами.

Для страхових компаній це означає:

• регуляторний ризик – перевірки, приписи, можливі заходи впливу за порушення ПВК/ФТ;
• репутаційний ризик – участь у підозрілих схемах клієнтів;
• потенційні правові ризики, якщо страхові продукти стануть частиною кримінальних проваджень щодо легалізації коштів чи ухилення від податків.

Страховикам варто:

• критично переглянути групові договори медичного та особистого страхування, де платником виступає фізособа/ФОП за десятки чи сотні осіб;
• документально фіксувати:
  • мету й економічний зміст таких договорів;
  • джерело коштів страхувальника;
  • зв’язок із застрахованими особами;
• при підвищених ризиках – застосовувати посилену належну перевірку, а за потреби – відмовлятися від укладання/продовження договору чи повідомляти про підозрілі операції Держфінмоніторинг.

Ігнорування цих рекомендацій НБУ може стати дорогим як з точки зору нагляду, так і з точки зору участі в податкових та кримінальних ризиках клієнтів.