Уточнюючий розрахунок з ПДВ після анулювання реєстрації платника ПДВ

Обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Практичні наслідки для бізнесу

1. Після анулювання ПДВ‑реєстрації «вікно» для самовиправлень фактично зачиняється:

• ви не можете подати уточнюючий розрахунок до ПДВ‑декларації за той час, коли були платником;
• навіть якщо в межах 1095 днів (строку давності) самі знайшли помилку.

2. Якщо помилку виявите пізніше – ризики зміщуються в бік донарахувань за результатами перевірки:

• ДПС зберігає право проводити перевірки за «старі» періоди;
• при виявленні помилок – донараховує зобов’язання, штрафи, пеню;
• а можливість зініціювати «м’яке» самовиправлення через уточнюючий розрахунок уже втрачена.

3. Технічна сторона:

• в електронних системах подання звітності ПДВ‑форми, як правило, прив’язані до статусу платника ПДВ;
• після анулювання Е‑кабінет часто просто не дає створити/подати уточнюючий ПДВ‑розрахунок – це корелює з озвученою правовою позицією.

Отже, формально Кодекс каже:

• Стаття 102 ПКУ встановлює загальний строк давності 1095 днів як для контролюючого органу (для донарахувань), так і для платника (для подання уточнень);
• але якщо він перестав бути платником цього податку – де-факто можливість реалізувати це право зникає.