"Гаряча лінія" на тему: «Податок на нерухоме майно»

   Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління податків і зборів з фізичних осіб Кончук Л.М. на тему: «Податок на нерухоме майно».
   
   Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
   
   Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно для фізичних осіб?
   
   Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
   
    Підпунктом 266.4.1 передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
   
   а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
   
   б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
   
   в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
   
    Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
   
    Пільги для фізичних осіб не надаються на:
   
   об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
   
   об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
   
   Чи застосовується пільга до житлової/нежитлової нерухомості, яка зазначена як місце здійснення діяльності фізичної особи - підприємця, але не використовуються ним у господарській діяльності?
   
   Пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема використовуються у підприємницькій діяльності.
   
    Тобто, якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватись не буде.
   
    Що стосується об’єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у Виписці, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується.
   
   Чи буде ФО притягатись до відповідальності за несплату податку на нерухоме якщо контролюючий орган не надіслав до 1 липня повідомлення-рішення про сплату податку?
   
   Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
   
    Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
   
    До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власнику декількох об’єктів нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних ?
   
   Відповідно до п.п. 266.7.3 Податкового кодексу платники податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
   
   об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
   
   розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
   
   права на користування пільгою із сплати податку;
   
   розміру ставки податку;
   
   нарахованої суми податку.
   
    У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
   
   Який чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі зміни власника об’єкта оподаткування?
   
   Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України від у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
   
    Яким чином виконуються обов’язки по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи?
   
   Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
   
   Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
   
   Згідно з п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
   
   Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.