Некоторые вопросы относительно трудоустройства инвалидов

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ
   
   ЛИСТ
   
   від 28.02.2007 р. N 1/6-110

   
   Депутату Фрунзенської районної ради
   Потикун Т. Ф.
   61082, м. Харків, вул. Межлаука, 6/1, к. 52
   
   

Шановна Тетяно Федорівно!

   
   Фонд соціального захисту інвалідів розглянув ваше звернення та на поставлені питання повідомляє наступне.
   
   1. Чи дійсно приватні підприємці мають право самостійно вирішувати: чи подавати їм звіт за існуючою формою, чи не подавати взагалі?
   
   У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року N 70 "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" був зареєстрований наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42 "Інструкція щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", в якій зазначено, що даний звіт заповнюють всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у яких працює, за основним місцем роботи, від 8 і більше осіб (п. 1.1). Даний звіт подається не пізніше 1 березня після звітного періоду (п. 2.1).
   
   Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
   
   Частиною 11 статті 19 зазначеного Закону визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
   
   Отже, законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, тому приватні підприємці, у яких працює, за основним місцем роботи, від 8 і більше осіб, повинні подавати звіт за існуючою формою.
   
   2. Чи дійсно дані рядка 01 мають збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми N 1-ПВ термінова - квартальна за I - IV квартали звітного року?
   
   Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42 "Інструкція щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", де зазначається, що у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (із змінами).
   
   Відповідно до п. 1.1 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-ПВ термінова - квартальна "Звіт з праці", затвердженого наказом Держкомстату України N 463 від 05.10.2006 року, заповнення показників у формі N 1-ПВ здійснюється відповідно до положень Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 N 286.
   
   Таким чином, методологія розрахунку цих показників базується на міжнародних стандартах і може застосовуватись в залежності від цілей розрахунків та аналізу. (Копія листа додається).
   
   3. Як повинні вирішуватися питання щодо сплати санкцій "за рахунок прибутку" бюджетними підприємствами, що не мають прибутку (чи розповсюджуються на них вимоги сплати санкцій до Фонду з урахуванням того, що вони не відносяться до суб'єктів, що мають прибуток)?
   
   Згідно з ч. 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
   
   Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
   
   4. Для виконання нормативу враховуються працевлаштовані інваліди, для яких це місце роботи є основним, чи сумісники враховуються також?
   
   Відповідно до п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 42 від 10.02.2007 р., у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
   
   Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особі.
   
   Відповідно до п. 2.6 та підпункту 2.6.1 наказу Державного комітету статистики України "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників" N 286 від 28.09.2005 р. не включаються до облікової кількості штатних працівників особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.
   Виходячи з вищенаведеного, для виконання нормативу не враховуються працевлаштовані інваліди, для яких це місце роботи є неосновним (тобто, які працюють за сумісництвом).
   
   5. Який саме розмір штрафу передбачений статтею 1881 КУпАП?
   
   Відповідно до ст. 1881 КУпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   
   Виходячи з вищенаведеного, розмір штрафу встановлюється судом.
   
   6. Яким саме Законом на цей час встановлено механізм проведення атестації робочих місць для інвалідів?
   
   Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" (ЗП України, 1995 р., N 7, ст. 181), якою був встановлений механізм проведення атестації робочих місць для інваліда, втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови КМУ N 70 від 31.01.2007 року.
   
   На сьогоднішній день Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначає такі поняття як:
   
   робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;
   
   спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.
   
   Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1836 "Про реалізацію статті 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний (далі - інвалід), спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.
   
   З повагою,
   
   Директор
   Е. Скібінський