Относительно административных правонарушений и некоторые другие спорные вопросы

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ
   
   РОЗ'ЯСНЕННЯ
   
   від 17.04.2006 р. N 06ю-75/667

   
   Керуючим територіальними відділеннями
   
   

Щодо застосування статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших спірних питань

   
   1. Змінами, внесеними Законом України N 2960-IV від 20.12.2005 року до статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що "невиконання посадовою особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання до Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів - тягнуть за собою накладання штрафу від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
   
   Отже, статтю 1881 зазначеного Кодексу доповнено частиною другою, якою встановлено відповідальність за:
   
   1) невиконання нормативу;
   
   2) неподання до Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
   
   У першому випадку штраф накладатиметься за невиконання нормативу на посадову особу, яка має право приймати на роботу і звільняти працівників, а також фізичну особу, яка використовує найману працю.
   
   У другому випадку - на посадову особу підприємства, зобов'язану подавати Звіт.
   
   Статтею 255 зазначеного Кодексу визначено, що Міністерство праці та соціальної політики та його органи при виявленні правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення, який є юридичною підставою для звернення до суду (зразок протоколу додається).
   
   Враховуючи вищезазначене, при несвоєчасному поданні підприємством, установою, організацією звіту про працевлаштування інвалідів та невиконанні нормативу складається протокол про адміністративне правопорушення, який подається до суду для сплати штрафу.
   
   Строки накладання адміністративних стягнень передбачені статтею 38 КпАП.
   
   Адміністративна відповідальність, передбачена статтею 1881 КпАП, застосовується з 2006 року, за 2005 рік, оскільки зміни, внесені Законом N 2960-IV, набрали чинності з дня їх опублікування, тобто з 20.12.2005 року.
   
   2. Згідно частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
   
   Пунктом 5 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, який затверджено постановою КМУ N 1767 від 28 грудня 2001 року, визначено, що на підприємствах, де працює більше як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
   
   Враховуючи вищезазначене, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, де чисельність працівників 15 осіб (включно), визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
   
   3. Щодо питання працевлаштування інвалідів представництвами іноземних компаній, які не є юридичними особами.
   
   Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
   
   Вищезазначений перелік суб'єктів є вичерпним, тому представництва іноземних компаній, які не є юридичними особами, не підпадають під суб'єктний склад статті 19 зазначеного Закону.
   
   Директор
   В. Димов