Разъяснения относительно проведения проверок

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
   ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ
   
   ЛИСТ
   
   від 01.03.2010 р. N 1/5-135/06
   
   Про надання роз'яснень

   
   На неодноразові звернення керівників територіальних відділень Фонду про надання роз'яснень стосовно проведення перевірок повідомляємо наступне.
   
   Питання 1. До якого типу відносяться невиїзні перевірки: планові чи позапланові? Якщо до планових, то з урахуванням п. 4, чи необхідно включати до квартальних планів робіт, надсилати повідомлення про проведення перевірок? Якщо до позапланових, то як розуміти п. 5, оскільки він стосується тільки виїзних перевірок? Якщо здійснення позапланової невиїзної перевірки можливе, чи має за її результатами складатися акт, відповідно до п. 11 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70?
   
   Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами), визначає, що відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.
   
   За часом здійснення перевірки, що проводяться відділеннями Фонду, поділяються на планові та позапланові.
   
   Плановою вважається перевірка роботодавця, яка передбачена у плані роботи відділення ФОНДУ.
   
   Позаплановою вважається перевірка роботодавця, яка не передбачається у плані роботи відділення Фонду.
   
   Позаплановими перевірками вважаються всі види перевірок за винятком планових та камеральних.
   
   За місцем проведення перевірки, що здійснюються відділеннями Фонду, поділяються на виїзні та невиїзні.
   
   Виїзною перевіркою вважається перевірка, яка провадиться за місцезнаходженням роботодавця чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
   
   Невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні відділення Фонду.
   
   Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час роботодавця, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
   
   Невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
   
   Невиїзною перевіркою вважається документальна перевірка, яка проводиться в приміщенні відділення Фонду на підставі поданих звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою, адміністративно-господарських санкцій, незалежно від способу їх подачі.
   
   Невиїзна перевірка здійснюється уповноваженою особою відділення Фонду шляхом запиту та отримання від об'єкта контролю необхідних документів, їх розгляду й аналізу.
   
   Виходячи з вищенаведеного, якщо уповноваженій особі відділення Фонду знадобляться інші документи, пов'язані із нарахуванням і сплатою адміністративно-господарських санкцій, то для об'єктивного вивчення ситуації, яка склалась, вони можуть запросити від роботодавця документи, визначені у пункті 8 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами)
   
   За результатами проведення невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок роботодавців щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" оформляється акт.
   
   Уповноважена посадова особа відділення Фонду зазначає в акті стан дотримання роботодавцем законодавства, а у разі недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний закон.
   
   У разі виявлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів уповноважена посадова особа, яка проводила перевірку, складає протокол про адміністративне правопорушення.
   
   Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки роботодавця щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і є носієм доказової інформації про виявлені порушення або про не встановлення фактів порушень вимог законодавства суб'єктами господарювання.
   
   Питання 2. Чи всі складові Критеріїв мають бути наявні в діяльності підприємств для віднесення їх до відповідного ступеня ризику?
   
   Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами), визначає, що планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, що затверджуються наказом керівника відділення Фонду до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка, з урахуванням критеріїв розподілу роботодавців за ступенем ризику їх діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. N 1288 (далі - Постанова N 1288).
   
   Так, Постанова N 1288 визначає, що критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання, що повинні виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, є:
   
   виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
   
   подання відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів;
   
   повнота нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
   
   виконання умов договору про надання відділеннями Фонду цільової позики, фінансової допомоги та дотації суб'єктам господарювання.
   
   Ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначає, що залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
   
   Пункт 3 Постанови N 1288 визначає, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать ті, що:
   
   не нараховують і не сплачують адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, мають прострочену заборгованість з їх сплати;
   
   не подають звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів;
   
   не виконують умови договору про надання відділеннями Фонду цільової позики, фінансової допомоги та дотації суб'єктам господарювання.
   
   Планові заходи державного нагляду (контролю) за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюються щодо суб'єктів господарювання високого ступеня ризику - один раз на рік.
   
   Виходячи з вищенаведеного, якщо роботодавець підпадає хоча б під одну ознак критеріїв визначених для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, то відділення Фонду відповідно до чинного законодавства проводить планові перевірки.
   
   Пункт 4 Постанови N 1288 визначає, що до суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать ті, що:
   
   несвоєчасно та не у повному розмірі сплачують адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
   
   несвоєчасно подають звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, допускають у ньому помилки, що призводять до несплати суми адміністративно-господарських санкцій і пені або сплати їх не у повному обсязі.
   
   Планові заходи державного нагляду (контролю) за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюються щодо суб'єктів господарювання середнього ступеня ризику - один раз на два роки.
   
   Виходячи з вищенаведеного, якщо роботодавець підпадає хоча б під одну з ознак критеріїв визначених для суб'єктів господарювання середнього ступеня ризику, то відділення Фонду відповідно до чинного законодавства проводить планові перевірки.
   
   Пункт 5 Постанови N 1288 визначає, що до суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать ті, що не віднесені до суб'єктів господарювання високого і середнього ступеня ризику.
   
   Планові заходи державного нагляду (контролю) за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюються щодо суб'єктів господарювання незначного ступеня ризику - один раз на п'ять років.
   
   Питання 3. Чи означає сентенція "не нараховують і не сплачують" те, що дане положення Критеріїв має місце тоді, коли, заповнюючи Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма N 10-ПІ), суб'єкти господарювання, що підпадають під дію ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у разі невиконання нормативу, не зазначають суму адміністративно-господарських санкцій?
   
   Пункт 3 Постанови N 1288 визначає, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать ті, що мають таку ознаку як "не нараховують і не сплачують адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, мають прострочену заборгованість з їх сплати", що дозволяє відповідному відділенню фонду проводити планову перевірку щодо відповідного роботодавця, який підпадає під дію ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Заповнюючи Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма N 10-ПІ), такі роботодавці, у разі невиконання нормативу, не зазначають суму адміністративно-господарських санкцій або якщо має прострочену заборгованість із сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.
   
   Питання 4. Чи можливе віднесення суб'єктів господарювання до того чи іншого ступеня ризику на підставі інформації за 2008 рік та інші минулі роки, враховуючи, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р., постанова Кабінету Міністрів України N 502 від 21.05.2009 р., а постанова Кабінету Міністрів України N 1288 від 03.12.2009 р.?
   
   У теорії права, коли виникають продовжуючи факти (правопорушення) і необхідно визначити, який нормативний акт потрібно застосовувати, то загальний принцип у такому випадку - це принцип негайної дії. Новий нормативний акт ніби розділяє, продовжуючи правопорушення. Тому всі факти, які виникли після вступу нового акта в силу, підпадають під дію даного акта.
   
   Принцип негайної дії не виключає того, що в деяких випадках нормативний акт ніби повертає назад, тобто діючи негайно, він у той же час розповсюджується на факти і породжені ними наслідки, які існували ще до його видання.
   
   Питання 5. Якщо висновок про ступінь ризику суб'єктів господарювання робитиметься на підставі даних за 2009 рік, то можлива ситуація, за якої строки притягнення до адміністративної відповідальності стосовно певної кількості роботодавців можуть бути пропущені, оскільки доведеться дочекатися закінчення термінів самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій? Чи означає це, що неможливо буде здійснювати планові перевірки суб'єктів господарювання протягом майже всього I кварталу 2010 року?
   
   Потрібно зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1881 КпАП України визначене адміністративне правопорушення є триваючим правопорушенням. Тобто зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення (лист Мін'юсту від 26.09.2008 N 9784-0-33-08-22, лист Фонду від 01.10.2008 N 1/5-1002/06).
   
   Крім того, потрібно зазначити, що відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. N 70 (зі змінами), можна проводити позапланові перевірки.
   
   Позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі.
   
   Додаток на ___ арк.
   
   Перший заступник директора
   О. Мельник