О включении в расходы предпринимателей арендной платы за землю государственной и коммунальной собственности

   
   <…>
   
   У Комітеті Верховної ради України з питань податкової та митної політики розглянуто звернення народного депутата України Журжія А.В. щодо можливості включення до витрат фізичних осіб-підприсмців (далі - ФОП), які працюють на загальній системі оподаткування, витрат по оренді землі державної та комунальної власності.
   
   У зверненні народний депутат зазначає, що з листа Державної фіскальної служби України віл 21 квітня 2015 року № 3701/М/99-99-17-02-02-14, доданому до цього звернення, випливає висновок, що ФОП не має права на віднесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів від провадження власної господарської діяльності.
   
   Комітет з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 4 листопада 2015 року, розглянув порушене народним депутатом України Журжієм А.В. питання включення до витрат ФОП орендної плати та відповідно до норм ч. 3 ст. 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", вважає за доцільне надати роз'яснення щодо застосування положень статті 177 Податковою кодексу України, яке не має статусу офіційного тлумачення, а саме:
   
   Відповідно до статті 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ України) об'єктом оподаткування доходів, отриманих ФОП на загальній системі оподаткування від провадження своєї господарської діяльності, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. При цьому до переліку таких витрат зокрема відносяться інші витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, в тому числі на оплату оренди.
   
   Як вбачається з аналізу норм ПК України, законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо виду оренди, оплата якої підноситься до таких витрат.
   
   Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 147 ПК України плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
   
   Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
   
   В свою чергу статтею 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
   
   Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній, державній власності або у спільній власності територіальних громад, є відповідно сільські, селищні, міські ради, органи виконавчої влади або районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим в межах повноважень, визначених законом.
   
   Відповідно до статті 1 Закону та частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
   
   Таким чином, з викладених норм законодавства вбачається що фізичні особи-підприємці набувають у користування земельні ділянки державної або комунальної власності для провадження власної підприємницької та іншої діяльності. За користування такими ділянками ФОП сплачує орендодавцю обов’язковий платіж - орендну плату, розмір якої встановлюється договором між орендодавцем та орендарем. По своїй правовій природі такий договір оренди с цивільно-правовим.
   
   У взаємозв'язку вказаних норм видно, шо у разі, якщо для здійснення власної господарської діяльності ФОП на загальній системі оподаткування користується земельною ділянкою державної або комунальної власності на підставі договору оренди, то така особа на підставі пункту 177.4 статті 177 ПК України може відносити до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, витрати на оплату оренди за користування зазначеними земельними ділянками.
   
   Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить, що основною умовою для віднесення ФОП на загальній системі оподаткування сум сплаченої орендної плати за землі державної та комунальної власності до витрат безпосередньо пов'язаних з отримання доходу є використання таких земель саме для здійснення власної господарської діяльності. Інших умов та обмежень податковим законодавством не встановлено.
   
   Враховуючи вказане, відповідно до норм Закону України "Про комітети Верховної ради України” щодо контрольних функцій парламентських комітетів, з метою забезпечення прав фізичних осіб-підприємців, що є орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності. Комітет пропонує Державній фіскальній службі України привести лист від 21 квітня 2015 року № 3701/М/99-99-17-02-02-14 у відповідність до норм ПК України.
   
   Міністерству фінансів України пропонуємо видати щодо цього питання узагальнюючу податкову консультацію.
   
   Про наслідки розгляду просимо повідомити Комітет у строки, визначені законом.
   
   
   Голова Комітету
   

Н.П. Южаніна