Який порядок віднесення до валових витрат вартості паливно-мастильних матеріалів на окремі види транспорту?

Згідно із Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-III (зі змінами та доповненнями) в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка ґрунтується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
За УКТ ЗЕД автомобілі включено до групи 87.
Зокрема, до товарної позиції 8703 включаються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі. Автомобілі спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, машини прибиральні, машини дорожні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), відносяться до товарної позиції 8705.
Водночас пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями) установлено, що не включаються до складу валових витрат, зокрема, 50 % витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.
Отже, якщо легковий автомобіль зареєстровано під кодом 8705 згідно з УКТ ЗЕД, то витрати платника податку на паливно-мастильні матеріали включаються до складу валових витрат у повному обсязі, а якщо під кодом 8703, то платник може віднести до складу валових витрат лише 50 % витрат на їх придбання.