Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2015/№32
Друкувати

Гарячі РРО‑запитання: істина десь близько

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
23.07.2015 р. нарешті був опублікований і набув чинності Закон № 569*. «Чорна діра» у період з 01.07.2015 р. по 22.07.2015 р. (включно) породила чимало запитань**. Їм, а також іншим цілком «земним» РРО-запитанням і присвячено цю статтю.
касові апарати, «перехідні» питання

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

** Чимало з них було висвітлено у статті «РРО-перезавантаження: нарешті дочекалися!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 30 під час детального знайомства із Законом № 569.

Запитання

Відповідь

Чи потрібний РРО ППЄПу, який перевищив з початку року мільйонну межу доходу, але приймає оплату виключно на банківський рахунок?

Ні! Закон № 569 не вніс до цього питання жодних змін. Як раніше, так і зараз платники (причому не обов’язково ППЄПи) у такому разі не застосовують РРО.

Головний принцип: «Немає розрахунків, що вимагають застосування РРО, — значить, не потрібний і РРО».

Звідси ще й такі висновки:

— якщо суб’єкт господарювання використовує безготівкові розрахунки, але раптом у нього проскакує готівкова операція, її непроведення через РРО вважатиметься порушенням, але це не означає, що далі без РРО йому не жити. Якщо потім знову йде чистий безготівковий розрахунок, можна й далі обходитися без РРО. Але за порушення за готівковою операцією при її виявленні податківцями доведеться відповісти;

— якщо ППЄП — «понадмільйонник», до 01.07.2015 р. використовував готівкові розрахунки, але після цієї дати від них остаточно відмовився, про РРО він може не замислюватися

Що робити ППЄПу групи 2, який перевищив дохід в 1 млн грн. ще в першому півріччі? Чи ставити РРО і якщо так, то коли?

Поки що вирішення подібних питань виглядає ворожінням на кавовій гущі.

До 23.07.2014 р. чинне законодавство передбачало для таких платників відстрочення до 01.01.2016 р. Отже, використовувати РРО в період з 01.07.2015 р. до 23.07.2015 р. вони точно не були зобов’язані.

Далі, на засіданні ВРУ 01.07.2015 р. (коли було проголосовано Закон № 569) говорилося про те, що ППЄПи групи 2 свій «мільйон» починають рахувати з 01.01.2016 р., з чого випливало, що вони можуть «спати спокійно» без РРО до 01.01.2016 р., незважаючи на обсяг отриманих доходів.

Увага! Але розмови так і залишилися розмовами. Текст ухваленого Закону подібних «поблажок» не передбачає.

Виходить, уже з 23.07.2015 р. запрацювали норми, що зобов’язують другогрупників, що перевищили мільйонний рубіж у першому півріччі 2015 року, установлювати РРО з першого числа кварталу, наступного за кварталом перевищення мільйонного обсягу доходів. З урахуванням того, що Закон № 569 набув чинності тільки з 23.07.2015 р., для тих, хто «мільйон» перевищив у першому півріччі — з 23.07.2015 р. (можна намагатися відстоювати більш ліберальний варіант — з 01.10.2015 р.). На жаль, Прикінцеві положення Закону жодних перехідних правил не встановили.

Можливо, самі податківці тут підуть на компроміс, але це тільки припущення. Передбачити цього ми не можемо

Дохід якого календарного року береться до уваги при визначенні мільйонного критерію для ППЄПів?

У комісіонера дохід для РРО-цілей — це вся виручка чи тільки комісійна винагорода?

Періоди діяльності до початку 2015 року явно брати до уваги не слід. Якщо ж говоримо про цей рік, то доходи потрібно підбивати починаючи з 01.01.2015 р. (бо саме з цієї дати «стартує» календарний рік). Підстав же для підрахунку доходів за період з 01.07.2014 р. по 01.07.2015 р. або тому подібних немає жодних!

Що стосується комісіонерів, то вважаємо, слід орієнтуватися на п. 292.4 ПКУ, згідно з яким ЄП-доходом комісіонера є його комісійна винагорода

Що з пивом? Як бути тим, хто ним торгує? Закон № 569 же передбачає послаблення в частині обов’язку застосовувати РРО ППЄПами груп 2 і 3, в яких незалежно від виду діяльності протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн грн.

Про особливості вступу пива до лав алкогольних напоїв ми розповідали вже не одноразово1. І тут ситуація така, що з набуттям чинності Законом № 569 у частині, що цікавить нас, нічого не зміниться. ППЄПи, як і раніше, для можливості реалізовувати пиво зобов’язані отримати ліцензію. А плата за неї прямо залежить від кількості встановлених РРО (або КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю).

Норму щодо КОРО податківці впритул не помічають і твердять, що ліцензію вони видадуть, тільки якщо застосовується РРО. Отже: якщо хочете торгувати пивом — без РРО вам не обійтися. Більше мільйона у вас обсяг доходу чи менше — у цьому випадку не важливо. Потрібна ліцензія, а її без РРО не видають

Якщо на початку робочої зміни включили касовий апарат і протягом дня не було розрахункових операцій, чи потрібно наприкінці дня роздруковувати Z-звіт?

На законодавчому рівні це питання було врегульовано ще на початку цього року2 (шляхом унесення змін до п. 9 ст. 3 Закону про РРО). Відповідно до них щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів/послуг) фіскальні звітні чеки потрібно тільки в разі здійснення розрахункових операцій.

Тобто якщо протягом дня таких не було, то навіть найсуворіший податківець не має права зобов’язати вас друкувати Z-звіт наприкінці зміни

Чи повинні підприємці — ПДВшники вести облік товарних запасів, якщо немає законодавчих підстав для застосування РРО?

Одразу уточнимо, що від ведення обліку товарних запасів звільнено ППЄПів, які не є платниками ПДВ, (згідно з  п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

Далі. Думка про те, що якщо підприємцю не потрібний РРО (виручка менше мільйона), то дія Закону про РРО на нього не поширюється, не відповідає дійсності. Поширюється. У ньому є й інші норми, не пов’язані безпосередньо із застосуванням РРО.

Ще один нюанс. Із Закону про РРО вилучено ст. 6, що звільняє від такого обліку осіб, «які згідно із законодавством оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів». Раніше в це звільнення можна було «запхнути» всіх підприємців. Але тепер ст. 6 видалена.

Як наслідок, обліку товарних запасів бути (пільга тільки в ППЄПів без ПДВ). Але з урахуванням такого застереження. Спеціального порядку обліку товарних запасів для підприємців законодавством не встановлено. Тому для них облік запасів = облік витрат у Книзі обліку доходів і витрат підприємця

Чи потрібний РРО юрособі на загальній системі оподаткування при прийнятті до каси повернення безпроцентної позички від фізособи?

Подібна операція належить до позареалізаційних. При їх проведенні підстав застосовувати РРО немає3

ППЄП групи 3 надає послуги (комп’ютерний клуб) в орендованому приміщенні, оплату приймає через платіжний термінал самообслуговування (iBOX), що знаходиться в найближчому магазині. Гроші зараховуються на рахунок 2600. Чи потрібний РРО?

За буквою закону подібні операції застосування РРО не вимагають, адже для вас розрахунки в цьому випадку — безготівкові4 (згідно з  п. 2.5 Положення № 6375). Це якщо термінал самообслуговування не ваш (не перебуває у власності, не орендується вами)

Підприємство-перевізник отримує гроші від автостанцій і за безготівковим розрахунком, і через касу, причому до каси гроші здає водій, який отримав гроші в автостанції за довіреністю. Чи правомірно останнє? Чи потрібний при оприбутковуванні цих коштів перевізнику РРО або ж можна обмежитися ПКО?

У цьому випадку маємо справу не з розрахунковою операцією в готівковій формі (автостанція не є споживачем послуг перевезення), що вимагає застосування РРО, а з переданням коштів у межах посередницького договору. Таке передання, відповідно, не вимагає застосування РРО.

Аналогічну ситуацію маємо з переданням готівкових коштів «усередині» договору комісії, коли РРО також не потрібний. Хоча й тут податківці вже почали виділяти випадки, коли РРО потрібний (при виплаті готівки комітенту-фізособі, див. консультацію в категорії 109.02 ЗІР).

Знову ж таки, щоб уникнути ризиків, радимо перейти на отримання грошей від автостанцій за безготівковим розрахунком

Як розуміти зміни до п. 9 ст. 3 Закону про РРО? Мається на увазі, що не потрібно вести КОРО для всіх суб’єктів господарювання чи що в разі втрати Z-звіту не буде штрафу?

Детальніше про це ви могли прочитати в минулому номері6. Важливо! Унесені зміни до п. 9 ст. 3 Закону про РРО від ведення КОРО в жодному разі не звільняють (із зазначеного п. 9 тільки зник обов’язок підклеювати Z-звіти до КОРО)! Ні більше, ні менше.

Водночас втрата фіскального звітного чека з 23.07.2015 р. дійсно не підлягатиме покаранню згідно з нормами Закону про РРО.

Але тут запитання: чи не перейдуть податківці в такому разі на застосування штрафу згідно з  п. 121.1 ПКУ (510 грн.)?!

Яка доля п’ятикратних штрафів за несвоєчасно роздрукований Z-звіт (коли при цілодобовій роботі звіт роздруковують наприкінці зміни, а не наприкінці дня)?

Доля штрафів за нероздрукування та незбереження Z-звітів така, що їх скасували ( Законом № 569 виключено п. 4 ст. 17 Закону про РРО).

Водночас ситуація не з простих: обов’язок щодня друкувати фіскальні звітні чеки п. 9 ст. 3 Закону про РРО нікуди не подівся. Позицію податківців ви, мабуть, пам’ятаєте: посилаючись на цю норму, вони вимагають друкувати Z-звіти саме наприкінці дня, а не зміни (див. консультацію в категорії 109.10 ЗІР). До того ж при несвоєчасному, на думку податківців, роздрукуванні Z-звіту (виручка не відображається в КОРО «день у день») податківці не соромилися також ставити 5-кратні штрафи за неоприбутковування готівки (установлені Указом № 436/957). Ці норми, на жаль, нікуди не поділися! 5-кратний штраф, як і раніше, можуть застосувати.

Мало того, нікуди не подівся адмінштраф за ст. 1551 КпАП, яким у такому разі можуть покарати і продавця, і посадову особу (підприємця).

Тож будьте обережні і не забувайте своєчасно друкувати Z-звіти, а також зберігати їх (див. відповідь на попереднє запитання)

Скасування штрафів за незбереження контрольної стрічки впродовж 3 років стосується тільки тієї стрічки, яку друкують з дня набуття чинності цими змінами (з 23.07.2015 р.)? Чи на стару стрічку це теж поширюється?

Тут, вважаємо, керуватися необхідно загальним принципом застосування відповідальності:

— оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій;

— заходи відповідальності, що підлягають застосування за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, що діють на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Про цей принцип ішлося, зокрема, в інформаційному листі ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11.

Виходить, що на стару стрічку теж поширюється «амністія», оскільки на момент виявлення такого порушення штрафу за Законом про РРО вже немає.

Але в цьому випадку особливого приводу для радості немає.

По-перше, винну посадову особу (або ФОП) за незбереження контрольної стрічки можуть покарати адмінштрафом згідно зі ст. 1551 КпАП у розмірі від 85 до 170 грн.

По-друге, не виключено, що в такому разі перевіряючі захочуть накласти штраф за ст. 121 ПКУ в розмірі 510 грн.

1 Дивіться, наприклад, статтю «Лийся пиво пінне: як бути з РРО і дещо про торгівлю пивом на розлив» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 22.

2 Про це ви могли прочитати у статті «Спрощенка з РРО, а також інші РРО-зміни» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 2.

3 Детальніше — у статті «Як уникнути РРО?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 20.

4 Про схожі способи «уникнути застосування РРО ви могли дізнатися зі статті «А якщо…», або Схеми відходу від РРО» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 24.

5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

6 У статті «РРО-перезавантаження: нарешті дочекалися!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 30.

7 Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

m.shevchuk@buhgalter911.com

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться