Скільки грошових коштів є на ПДВ-рахунку, ви можете дізнатися, зазирнувши до ряд. 1 Витягу з СЕА (форма j1401204)*. Нагадаємо, що кількість коштів на ПДВ-рахунку (ряд. 1 Витягу) і ліміт реєстрації ПН/РК (ряд. 2 Витягу) — абсолютно різні показники. Вони взаємопов’язані, але їх не слід ототожнювати.
* Рекомендуємо ознайомитися зі статтями: «Витяг з СЕА з ПДВ: розбираємо по кісточках» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 29; «Сплата на ПДВ-рахунок і формула СЕА: розбираємо популярні запитання» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 30.
Далі. Припустимо, ми «закинули» кошти на ПДВ-рахунок, щоб підвищити (сформувати додатний) ліміт реєстрації. «Мавр зробив свою справу» — ліміт реєстрації збільшився (за рахунок перерахування коштів на ПДВ-рахунок). Чи можна тепер якось скористатися коштами на ПДВ-рахунку? На жаль, вільно розпоряджатися цими грошима, наприклад, зняти їх у будь-який момент часу або сплатити з нього інші податки, ви не можете. У цьому й увесь фокус.
Ці гроші мають цільове призначення ( п. 2001.5 ПКУ) — вони призначені для сплати ПДВ-зобов’язань до бюджету за поточною декларацією (ряд. 25.1) або на спецрахунок «сільгоспспецрежимників» (ряд. 25.2 декларації). Списуються ці суми з ПДВ-рахунка Казначейством автоматично на підставі отриманих Реєстрів від податківців ( п. 21 Порядку № 569**).
І тільки якщо обсяг коштів на ПДВ-рахунку перевищує зобов’язання за поточною ПДВ-декларацією (ряд. 25.1; про «сільгоспспецрежимників» ми розповімо окремо наприкінці статті), у нас, так би мовити, «розв’язуються руки». Але коло наших можливостей насправді обмежене.
Коли і як можуть використовуватися надмірні кошти, визначає п. 2001.6 ПКУ. Ці кошти можна:
1) або заявити до повернення на поточний рахунок;
2) або спрямувати до бюджету в рахунок сплати ПДВ (у рахунок інших податків не можна). Про цей момент розповімо далі.
Причому повернути кошти на поточний рахунок або спрямувати їх до бюджету ви можете, тільки подавши додаток Д4 до декларації з ПДВ і заповнивши в ньому таблицю 2.
Якщо ви не подаватимете додаток Д4, «надмірні» кошти на ПДВ-рахунку використовуватимуться для сплати зобов’язань за наступними ПДВ-деклараціями. Так, при настанні граничних строків сплати ПДВ-зобов’язань за декларацією наступного періоду Казначейство автоматично спише суму, зазначену в ряд. 25.1 декларації, до бюджету тощо.
Важливо! Як тільки ви подасте разом з декларацією додаток Д4 (на дату подання заяви), вам одразу ж зменшать на заявлену суму ліміт реєстрації (ряд. 2 Витягу). Отже, перш ніж подавати Д4, переконайтеся, що реєстраційного ліміту вам достатньо для реєстрації ПН/РК і його зменшення не призведе до того, що доведеться або чекати реєстрації на вас вхідних ПН/РК, або поповнювати ПДВ-рахунок.
Зверніть увагу: ліміт вам зменшать одразу ж у день подання додатка Д4, а гроші повернуть тільки через певний час (про строки їх повернення розповімо далі).
І ще такий момент. У Законі № 643***, який уже підписано Президентом, передбачено додаткове обмеження для «вилучення» коштів з ПДВ-рахунка. Так, повернути кошти на поточний рахунок можна тільки в тому випадку, якщо сума задекларованих у ПДВ-декларації за звітний період ПЗ (розділ I) більше або дорівнює сумі ПДВ за вихідними (складеними нами) зареєстрованими в ЄРПН ПН (що підвищують РК), датованими цим же звітним періодом.
Наприклад, у вас у ЄРПН задвоїлася помилково ПН (ви забули скласти РК до неї). До декларації, звичайно, ви її не включили. У цьому випадку сума виданих ПН за ЄРПН перевищуватиме зобов’язання за декларацією. І з поверненням грошових коштів на поточний рахунок можуть виникнути проблеми.
Також пам’ятайте, що повернути гроші на поточний рахунок можна тільки в сумі, яка перевищує суму податкового боргу з ПДВ (якщо він є).
Повернення коштів на поточний рахунок
Механізм повернення врегульовано п. 2001.6 ПКУ і п. 211 Порядку № 569. Вам потрібно подати разом з поточною декларацією з ПДВ додаток Д4. У ньому заповнюєте «шапку» і таблицю 2 «Відомості щодо суми коштів на рахунку в системі...». Заповнити її зовсім нескладно.
Графа таблиці 2 |
Що зазначати |
Гр. 1 |
Суму коштів, яка є на ПДВ-рахунку на момент подання декларації |
Гр. 2 |
Суму ПЗ за поточною декларацією (значення ряд. 25.1 поточної декларації) |
Гр. 3 |
Суму податкового боргу на момент подання декларації (у разі його наявності) |
Гр. 4 |
Не заповнюємо (вона заповнюється тільки тоді, коли ви хочете перекинути переплату до бюджету) |
Гр. 5 |
Значення, яке розраховують як різницю: гр. 1 - гр. 2 - гр. 3 |
Після таблиці йде заява. Не забудьте в ній (у полях, призначених для заяви про повернення коштів на рахунок) зазначити реквізити поточного рахунка і суму надлишку, яку хочете повернути.
Після отримання такої заяви податківці надсилають Казначейству Реєстр з даними платників, яким необхідно повернути переплачені кошти з ПДВ-рахунків.
Суму переплаченого податку та суму, що підлягає сплаті до бюджету, податківці зазначають в одному Реєстрі, який передають Казначейству і який є підставою для списання коштів з ПДВ-рахунка.
Гроші мають бути зараховані на ваш рахунок протягом 5 робочих днів після закінчення граничних строків для самостійної сплати податків за поточною декларацією. Тобто якщо ви подасте додаток Д4 разом з декларацією за липень (не пізніше 20 серпня), то зарахувати на поточний рахунок гроші вам повинні не пізніше 7 вересня.
«Гасіння» боргу з ПДВ і не тільки
Чи можна використовувати кошти на ПДВ-рахунку в рахунок сплати податкового боргу з ПДВ? Вважаємо, що можна. Але знову ж таки, у рахунок сплати боргу з ПДВ і тільки через подання додатка Д4 до декларації.
Вище ми вже зазначали, що в разі, якщо кошти на ПДВ-рахунку перевищують суму зобов’язань за поточною декларацією, платник, як варіант, може спрямувати їх до бюджету в рахунок ПЗ з ПДВ. Про які ПЗ тут може йтися?
Про ПДВ-зобов’язання майбутніх періодів? Особливого сенсу спрямовувати їх через додаток Д4 до бюджету немає. Гроші з ПДВ-рахунка нікуди не подінуться, і Держказначейство в наступному місяці й так автоматично спише їх у рахунок сплати ПЗ.
Причому без жодного зменшення ліміту. А ось при спрямуванні коштів до бюджету через додаток Д4 ліміт одразу ж зменшиться.
Тому, вважаємо, що варіант «спрямування до бюджету» якраз і передбачався в тому числі для погашення податкового боргу з ПДВ.
Для того, щоб спрямувати гроші з ПДВ-рахунка до бюджету, потрібно разом з поточною декларацією подати додаток Д4 і також у ньому заповнити «шапку» й таблицю 2. У ній заповнюєте гр. 1, 2, 3 і 4. Також після таблиці не забудьте заповнити заяву і зазначити в ній суму, яку спрямовуєте до бюджету.
Якщо боргу в нас немає, то, спрямувавши кошти до бюджету (через додаток Д4), ми сформуємо переплату з ПДВ. Вона, у свою чергу, може бути використана в тому числі й для погашення зобов’язань за уточнюючими розрахунками з ПДВ, для погашення за заявою грошових зобов’язань (податкового боргу) за іншими платежами.
«Спецрежимні» проблеми
Чи можна повернути на поточний рахунок надмірні «спецрежимні» кошти на ПДВ-рахунку?
Як ми вже зазначали, «повернення» коштів з ПДВ-рахунка на поточний здійснюється через додаток Д4 до декларації з ПДВ ( п. 2001.6 ПКУ).
Але до спецрежимної декларації він подаватися не може (про це прямо зазначено в п. 11 Порядку № 966****). Водночас поки що в сільгосппідприємств діє єдиний ПДВ-рахунок як для звичайної, так і для спецрежимної діяльності. І цілком можна вважати, що надмірні кошти на ПДВ-рахунку належать не до спецрежимної, а до звичайної діяльності.
Тому, на нашу думку, повернути кошти на ПДВ-рахунку можна, якщо разом зі спецрежимною декларацією подати загальну декларацію, до якої вже й додати Д4.
А ось «свіжоспечений» Закон № 643 передбачає інше. Він зобов’язує для спецрежимної діяльності відкрити окремий ПДВ-рахунок. І гроші на ньому не залежуватимуться, а одразу перераховуватимуться на спецрахунок з ПДВ. Кошти з цього рахунка можуть використовуватися тільки для цілей, установлених п. 209.2 ПКУ. Повернути їх на поточний рахунок не можна.