Зміна статусу: основний працівник ↔ сумісник і іже з ним

Змінюємо статус

На практиці застосовуються два варіанти зміни статусу роботи основний працівник ↔ сумісник. Розглянемо їх.

Варіант приймання/звільнення. Працівник подає роботодавцю дві заяви: перша — заява про звільнення, наприклад, за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін ( ч. 1 ст. 36 КЗпП), друга — заява про прийняття на роботу. На підставі цих заяв видають накази про звільнення з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) і про прийняття на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи).

Працівник має бути звільнений з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) у день, що передує дню прийняття на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи).

У день звільнення роботодавець:

— проводить з працівником остаточний розрахунок і виплачує всі належні йому суми, у тому числі й компенсацію за невикористану відпустку;

— уносить запис до трудової книжки працівника про звільнення і видає її працівнику на руки — якщо працівник звільняється з основного місця роботи.

Якщо працівника приймають на основне місце роботи, роботодавець вносить до його трудової книжки запис про прийняття працівника на роботу.

На працівників, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть за місцем основної роботи.

Важливо! Працівник не може бути допущений до роботи, якщо:

1) з ним не укладено трудовий договір, оформлений наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу;

2) роботодавець не повідомив орган ДФСУ про працевлаштування такого працівника в порядку, установленому КМУ. Доки затвердженого порядку немає, ДФСУ запропонувала вважати повідомленням відображення дати прийняття на роботу у графі 11 таблиці 5 звіту з ЄСВ (мається на увазі звіт за ф. № Д4). Зверніть увагу: починаючи зі звіту за травень 2015 року звітувати з ЄСВ потрібно буде за новою формою «а-ля Мінфін». Але така новизна не сильно позначилася на графах таблиці 5. Детальніше про заповнення звіту з ЄСВ читайте в наступних номерах.

Однак розслаблятися не варто. Мінсоцполітики оприлюднило проект постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу»*. Чекаємо затвердження документа.

* Проект виставлено для обговорення на офіційному сайті Мінсоцполітики www.mlsp.gov.ua у розділі «Проекти нормативно-правових актів».

Зауважте: невиконання першої з двох озвучених вище вимог загрожує підприємству штрафом у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), установленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Ігнорування другої вимоги обійдеться дешевше: усього в 1 МЗП ( ст. 265 КЗпП).

На працівника, який змінив статус, у розділі I форми № 1ДФ заповнюєте два рядки. В одному показуєте зарплату за сумісництвом, в іншому — за основним місцем роботи.

У таблиці 5 форми звіту з ЄСВ робите два записи, зазначивши відповідну категорію особи у графі 7. Перший — із зазначенням дати та підстави припинення трудових відносин за сумісництвом (за основним місцем роботи), другий — з датою початку трудових відносин за основним місцем роботи (за місцем роботи за сумісництвом).

У таблиці 6 відомості про нараховану зарплату відображайте двома рядками (див. роз’яснення в підкатегорії 301.06.01 ЗІР). У першому рядку проставляйте суму зарплати, нараховану за час роботи за основним місцем роботи (у графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» зазначайте «1»). Відповідно, до другого рядка має потрапити зарплата за час роботи за сумісництвом (графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» — «0»).

Графу 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» таблиці 6 заповнюйте один раз за першим рядком (зарплата за основним місцем роботи), проставляючи загальну кількість днів перебування у трудових відносинах у звітному місяці.

Варіант переведення (без припинення трудових відносин). Працівник пише заяву з проханням перевести його на основне місце роботи (на роботу за сумісництвом) за посадою, яку він обіймає. На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ про переведення. При цьому остаточний розрахунок з працівником не здійснюють.

Якщо працівник переходить із сумісництва на основне місце роботи, то він пред’являє трудову книжку. До неї вносите запис про прийняття на роботу.

До трудової книжки працівника, переведеного з основного місця роботи на роботу за сумісництвом, унесіть запис про переведення та видайте її працівнику на руки. Адже з моменту переходу до сумісників його трудова книжка має вестися за основним місцем роботи.

Увага! Незважаючи на привабливість переведення, рекомендуємо при зміні статусу роботи використовувати варіант приймання/звільнення. Чому? Його законодавчо врегульовано.

При застосуванні варіанта переведення виникають труднощі із заповненням та видачею трудової книжки. Адже роботодавець має право повернути основному працівнику трудову книжку тільки при звільненні. При переведенні трудові відносини не перериваються, однак якщо працівник стає сумісником, йому необхідно повернути трудову. Також у подальшому виникнуть запитання з розрахунком сум відпускних.

При переведенні у формі № 1ДФ, на наш погляд, на працівника треба формувати один рядок, в якому загальною сумою показувати зарплату, нараховану за періоди роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом. Адже трудові відносини не переривалися.

А от зі звітом з ЄСВ не так просто. Щоб зійшовся пасьянс за таблицями цього звіту, необхідно буде в таблиці 5 зробити два записи. У першому зазначити дату закінчення роботи за сумісництвом з відповідною категорією особи у графі 7, у другому — дату початку роботи за основним місцем роботи (за сумісництвом).

У таблиці 6 фахівці Пенсійного фонду рекомендують заповнювати один рядок на суму нарахованої зарплати за періоди роботи за основним місцем і за сумісництвом у звітному місяці. При цьому у графі 22 проставляти «1», якщо у роботодавця на останнє число місяця перебуває трудова книжка, або «0» — якщо працівник став сумісником.

Зміна статусу як варіант відходу від ЄСВ

Останнім часом багато роботодавців, які виплачують працівникам зарплату нижче мінімальної (далі — МЗП) і тому зобов’язані сплачувати ЄСВ з МЗП**, замислилися про переведення своїх основних працівників у сумісники. Адже для сумісників такої вимоги можна не дотримуватися. Але чи правомірно «перефарбовувати» основних працівників у сумісників?

** Про особливості застосування вимоги про ЄВС з МЗП ви могли прочитати в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 6 і № 15.

На початку року ми вже зверталися до цього питання — див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 3.

Основна ідея, нагадаємо: тільки працівник, в якого є основне місце роботи (тобто місце роботи, де ведуть його трудову книжку), може бути прийнятий на роботу за сумісництвом. Це випливає з визначення терміна «сумісництво».

Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної роботи, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час за наймом.

Тут додати нічого. Хочемо тільки сказати декілька слів про додаткові ризики для роботодавця.

Недотримання правила «немає сумісництва без основного місця роботи» може в майбутньому «вилитися» для працівника у проблеми з оплатою лікарняних і декретних, нарахуванням індексації.

Лікарняні та декретні призначають суміснику на підставі копії листка непрацездатності, засвідченої роботодавцем за основним місцем роботи, і довідки про доходи з основного місця роботи. Працівнику без основного місця роботи такі виплати «не світять».

Тому не варто особливо сподіватися на той факт, що роботодавець не має права вимагати від працівника, який працевлаштується за сумісництвом, документи, що підтверджують наявність у нього основного місця роботи.

Роботодавець, який домовився з працівниками про те, що вони стануть сумісниками без основного місця роботи, іде на такі ризики:

1) масовий перехід з основного місця роботи на сумісництво викличе непідробний інтерес з боку контролюючих органів, наприклад, податківців. Те, що працівники стали сумісниками, вони побачать зі звіту з ЄСВ. А податківці разом з Держпраці мають право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про працю. І якщо Держпраці у приватній бесіді з працівниками з’ясує, що роботодавець їх змусив… Чекайте біди;

2) якщо сумісники працюватимуть на папері, наприклад, 4 години, а насправді 8 годин на день та отримуватимуть зарплату за 8 годин у тому числі в конверті, будьте готові до штрафу в 30 МЗП за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Думайте самі, вирішуйте самі… Але ми б не радили жартувати зі «штучним» перетворенням основного працівника на сумісника.

buhgalter911@mail.ua