Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2015/№37
Друкувати

«Мільйонні» РРО-перевірки ППЄПів: не такий страшний чорт?

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
Увесь поточний рік для ППЄПів можна по праву назвати «роком РРО». Запитання про те, чи застосовувати його єдиноподатнику, не сходило з перших шпальт нашого видання до середини літа. Так, зараз з ним начебто розібралися: ті, у кого річний оборот менше 1 млн грн., можуть працювати без РРО*. Але багато хто побоюється: чи не будуть податківці звірствувати, перевіряючи той самий славнозвісний «1 млн»? Що ж, уже з’явився перший проект «мільйонних» перевірок. Давайте поглянемо, чи так усе страшно.
ППЄП груп 2 і 3, оборот 1 млн грн., перевірка, запит податківців, зустрічна звірка

* У перехідних нюансах за допомогою ДФСУ ми розібралися у статті «Коли ставити РРО ППЄПам? Думка несподівано лояльна, але напівофіційна» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 36.

Спочатку презентація «винуватця» цієї публікації. Це ПРОЕКТ постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами підприємцями) обсягу доходу відповідно до  пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України». Знайти його ви можете за адресою http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63903.html.

У проектах цьому Порядку контролю ходити, судячи з усього, залишилося недовго. Згідно із  Законом № 569** КМУ повинен був поспіти з ним до 1 вересня. Дедлайн пройдено. Порядку немає (є тільки проект). Але мабуть, уже скоро він з’явиться. Тому розберемо поки що «по кісточках» проект. Щоб потім, так би мовити, менше дивуватися.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

Остільки-оскільки

Пропустити повз вуха, а точніше око ☺, інформацію про Порядок контролю можуть:

ППЄПи групи 1. Їх безпосередньо «мільйонні» перевірки не торкаються. Та воно й зрозуміло. Адже РРО таким щасливцям не потрібний у будь-якому разі ( п. 296.10 ПКУ);

ЮРЄПи. Для них, нагадаємо, застосування РРО ніяк з «мільйонним» критерієм не пов’язане. У них, можна сказати, «загальні» правила.

Але знову ж таки, ці суб’єкти теоретично можуть піддаватися «інформаційній обробці» з боку податківців як особи, які мали контакти з ППЄПами груп 2 і 3, яких податківці «досліджують» на предмет досягнення мільйона.

Кого вивчатимуть

Мета прийняття Порядку контролю (поки що говоримо тільки про його проект) — вказати податківцям спосіб перевірки на чесність ППЄПів груп 2 і 3, які працюють без РРО, «прикриваючись» тим, що обсяг їх доходу (з початку календарного року) менше 1 млн грн.

Тобто «мішень» — ППЄПи груп 2 і 3, які працюють без РРО і показують доходи менше мільйона. Тут не зовсім зрозуміло, чи будуть податківці «смикати» ППЄПів груп 2 і 3, які не застосовують РРО (КОРО з РК) на іншій (ніж «домільйонна») підставі із  Закону про РРО, наприклад:

— оплату за товари (послуги) отримують виключно в безготівковій формі (на поточний рахунок, без використання еквайрингу);

— продають у кіосках, з лотків і розносок газети, журнали та інші видання, конверти, листівки, марки за умови, що питома вага такої продукції більше 50 % загального товарообігу і немає продажу алкоголю та інших підакцизних товарів;

— надають послуги з перевезення на автотранспорті, за умови, що видаються талони, квитанції, квитки з нанесеними друкованим способом серією, номером та номінальною вартістю***;

*** Нюанси, у тому числі позицію податківців, шукайте у статті «Автобусні перевезення на ЄП: як бути з липня з РРО» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 16.

— продають воду, молоко, квас, рослинну олію та живу рибу з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страви та безалкогольні напої в їдальнях і буфетах загальноосвітніх закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

— займаються інтернет-торгівлею, до 01.08.2015 р. уклали договори на постачання РРО і планують увести РРО в експлуатацію до 01.01.2016 р.

На наш погляд, можуть «смикати» і їх.

Як уявляється, «досліджувати» податківці будуть усіх безРРОшних «домільйонних» ППЄПів груп 2 і 3 без розбору. А на якій підставі не застосовується РРО, дізнаватимуться вже у процесі.

Як контролюватимуть

Як випливає з тексту проекту, Кабмін «зварив» страву тільки з тих інгредієнтів — прав податківців, які є в ПКУ. Що начебто і природно.

Тобто не вводитимуться якісь нові додаткові різновиди перевірок, не вводитиметься додаткова звітність для контролю за оборотом ППЄПів.

Багато хто побоювався, що податківці «запустять у дію» якісь невживані досі інструменти перевірки обліку виручки. Але поки що ми нічого такого не бачимо.

Як же податківці тоді контролюватимуть ППЄПів? У проекті прописано, що для контролю за оборотом будуть, серед іншого, використовувати:

інформацію з податкової звітності та інших документів (очевидно, перш за все звернуть увагу на декларацію ППЄПа, ф. № 1ДФ з виплат на його користь від податкових агентів);

інформацію про експортні та імпортні операції, про фінансово-господарську діяльність платників податків;

інформацію за поточними рахунками ППЄПа, отриману від банку. Нагадаємо, що податківці можуть отримати в банку інформацію тільки про наявність рахунків ФОП. А ось щоб дізнатися дані про рух коштів на цих рахунках, формально потрібне рішення суду ( п.п. 20.1.5 ПКУ);

дані Книги ОД(В). З 28.07.2015 р., нагадаємо, ППЄПи зобов’язані відображати дохід у Книзі ОД(В) двома рядками: окремо готівковий дохід і безготівковий ( ч. 2 п. 6 Порядку № 579****).

**** Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

До мільйонного обороту ППЄПа для цілей (не)застосування РРО включаються всі доходи: і готівкові, і безготівкові, і натуральні (безоплатно отримані товари, роботи, послуги; для ППЄПа групи 3 з ПДВ — сума кредиторської заборгованості, за якою сплинув строк позовної давності).

У мільйонний оборот ППЄПа для цілей (не)застосування РРО включаються і готівка, і безготівкові доходи.

Доходи, які до ЄП-доходу не включаються (продаж нерухомості, авто, дивіденди, роялті тощо), у мільйонний оборот, вважаємо, теж не включаються. Так само як і в особливий спосіб має рахуватися оборот комісіонера, експедитора тощо. Хоча, зізнаємося, в аналізованому проекті цей момент прописано вкрай невиразно!

дані перевірок (при цьому не зрозуміло: тільки інших суб’єктів або й самих ППЄПів). Тут нагадаємо:

• по-перше, про діючий мораторій на перевірки деяких суб’єктів з  п. 3 розд. II Закону № 71*****. Так, якщо брати самих ППЄПів, то формально перевіряти можуть тільки тих із них, хто пов’язаний з підакцизними товарами. Хоча через застаріння норм Закону № 71 за бажання можна «притягнути за вуха» і менш сприятливе для ППЄПів трактування. Поява Порядку контролю на цей мораторій жодним чином не вплине;

***** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII. Подробиці знайдете у статті «Новий мораторій на перевірки: кому пощастило найбільше?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

по-друге, про нещодавнє нововведення, що якщо при перевірці вашого контрагента податківці знайшли порушення, то використовувати акт перевірки як підставу для висновків щодо ваших відносин вони можуть тільки в разі, якщо випишуть йому податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, а це рішення ваш контрагент, до речі, може оскаржити******;

****** Про це можна почитати у статті «Нижче тиск»: ОЗ, штрафи, перевірки» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 33.

дані зустрічних звірок. Тут простір для активності податківців, оскільки особливих вимог до звірок немає;

Причому звірка не вважається перевіркою, а отже, на неї не поширюється й перевірочний мораторій!

дані, отримані від ППЄПа за письмовим запитом податківців. Зверніть увагу на те, що з 01.01.2015 р. посилилися вимоги до форми письмового запиту від податківців ( п. 73.3 ПКУ).

У ньому, серед іншого, обов’язково мають бути зазначені підстави для надсилання запиту (можливі підстави перелічено в  п. 73.3 ПКУ) із зазначенням інформації, яка їх підтверджує (конкретні факти, джерела інформації — див. лист ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17).

Відповісти на запит потрібно протягом місяця. Але в разі, якщо запит складено з порушенням вимог, викладених в  абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ, на запит можна не відповідати.

Як бачимо, якихось супернесподіванок не видно. Тобто маємо справу зі стандартним інструментарієм податківців. Можливо, вони згодом придумають якесь ноу-хау, але для цього потрібно дочекатися хоча б офіційної версії документа.

v.miroshnichenko@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться