Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2015/№38
Друкувати

Повідомлення про прийняття на роботу: новини від контролерів

Клиженко Яна, експерт з питань оплати праці, y.klyzhenko@buhgalter911.com
«Прийняв працівника? «Свисни» до податкової». За цим принципом живемо вже з 1 січня 2015 року. Але без «пригод» досі не обходиться. Спочатку не було спеціальної форми, потім почалася плутанина з датою набуття нею чинності. А ось тепер контролери добралися й до штрафів. «Шокуючі» висновки та антистресові поради — у нашій публікації.
драконівські штрафи, надсилання повідомлення поштою

Так «від коли» ж запрацювало повідомлення?

Форма повідомлення наведена в  додатку до Порядку № 413*. При цьому податківці вважають «днем народження» цієї форми 3 липня, коли вона була офіційно оприлюднена (детальніше — у «Бухгалтер 911», 2015, № 29, с. 4). До речі, і ми підтримували таку позицію. А ось фахівці Мінсоцполітики «учепилися» за 27 червня, коли був оприлюднений текст Порядку № 413, але без форми (див. лист Мінсоцполітики від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15).

* Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу, затверджений постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Це перший невеселий висновок, який можна охарактеризувати приказкою «пани лаються, а у холопів чуби тріщать». Адже в проміжку між 27.06.2015 р. і 02.07.2015 р. були такі роботодавці, які приймали працівників, але… не подавали повідомлення.

Штраф великий? Ні, ще більший!

Сумнівів немає: допуск до роботи без повідомлення податківців — це порушення вимог трудового законодавства, а саме ч. 3 ст. 24 КЗпП. Отже, має прийти покарання. Але ось щодо міри покарання наші думки з Держінспекцією України з питань праці (далі Держпраці), яка тут виступає «катом», не збігаються.

Ми вважаємо, що в цьому випадку:

— роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 мінзарплати (поки ще 1218 грн., а після внесення змін до Закону про Держбюджет — 1378 грн.**) як за порушення інших вимог трудового законодавства ( абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП);

— до посадовців застосовується адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 КпАП).

А ось Держпраці, яка нещодавно висловила свою думку з цього питання, не розмінюється на дрібниці та прирівнює неподання повідомлення до фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Тому до роботодавця за неподання повідомлення й застосовують штраф, установлений абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а це аж 30 мінзарплат.

Поки ще 36540 грн., а після внесення зміни до Закону про Держбюджет — 41340 грн.**).

** Детально про це читайте у «Бухгалтер 911», 2015, № 37, с. 4.

Та й «ставки» адмінштрафу через це підвищуються: від 8500 до 17000 грн. ( ч. 3 і 4 ст. 41 КпАП). На жаль, думку Держпраці дублює й головне «трудовідомство» — Мінсоцполітики в уже згаданому вище листі.

Але з чого раптом такий шоковий висновок? Виявляється, Держпраці вважає, що укладення трудового договору включає видання наказу та подання повідомлення до органів ДФСУ (див. лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).

Ми з такою думкою не згодні. На наш погляд, конструкція ч. 3 ст. 24 КЗпП свідчить про те, що допуску до роботи передують два самостійні етапи: 1) оформлення трудового договору шляхом видання наказу (письмова форма трудового договору використовується тільки у випадках, зазначених у  ч. 1 ст. 24 КЗпП); 2) повідомлення податківців про нового працівника.

У  ч. 3 ст. 24 КЗпП між вищезгаданими етапами стоїть сполучник «і», що означає: законодавець не мав на увазі під оформленням трудового договору, зокрема, повідомлення податківців.

Порушення першого етапу, згодні, має «каратися» за всією суворістю закону. Адже неоформлений працівник — це зарплата «в конверті» тощо. Проте другий етап — це усього лише «додатковий сигнал» податківцям, який, до речі, дублює подання таблиці 5 Звіту за формою № Д4. При цьому працівник є офіційно оформленим, зарплата нараховується/виплачується, податки сплачуються, звітність подається. Таке суворе покарання виглядає щонайменше несправедливим.

Разом з тим повинні попередити: зважаючи на наявність такого «нехорошого» листа від відомства, яке безпосередньо каратиме за «трудові» порушення, краще не ризикувати та не забувати подавати повідомлення про прийняття працівника. Забудькуватість дуже дорого коштуватиме. А в разі боротьби за справедливість вас чекають судові тяжби.

Але й це ще не всі «шоки». На штраф, передбачений ч. 2 ст. 265 КЗпП, не поширюються строки давності, установлені ст. 250 ГКУ (протягом 6 місяців з дня виявлення, але не пізніше ніж через 1 рік з моменту вчинення).

На це є пряма вказівка у  ст. 265 КЗпП.

Тобто навіть якщо ми це порушення припинимо (повідомимо податківців про прийняття працівників), закінчення 1 року з цього моменту нам не допоможе. Хоча для адмінштрафу ( ч. 3 ст. 41 КпАП) картина більш оптимістична — штраф не можна накласти через 3 місяці з моменту припинення адмінпорушення (повідомлення податківців).

Штраф за допуск до роботи без повідомлення накладатиме Держпраці, але тільки після того, як КМУ «явить світу» відповідний порядок. Однак відсутність порядку не означає, що в майбутньому вас не покарають за помилки, допущені сьогодні.

Повідомлення поштою: пряник чи капкан?

Відповідно до Порядку № 413, крім електронного способу подання повідомлення, його можна подати на папері (разом з копією в електронній формі або якщо трудові договори укладені не більше ніж з 5 особами). І тут починається «бій титанів» на ґрунті того, можна чи ні надсилати повідомлення поштою?

Держпраці вважає, що повідомлення на папері можна надіслати поштою (див. лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).

Датою повідомлення буде дата відправлення листа відповідно до поштової квитанції.

Однак головне міністерство — Мінсоцполітики говорить, що надсилання поштою не передбачене (див. лист від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15).

На нашу думку, з урахуванням драконівських штрафів поки що краще не ризикувати з відправленням поштою, а далі видно буде.

y.klyzhenko@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться