Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2016/№43
Друкувати

НДС-«передумки»: «відмова» від бюджетного відшкодування / зміна його напряму та не лише

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Сьогодні розглянемо ситуації, коли платник бажає «відіграти назад» прийняте рішення, пов’язане з ПДВ. Наприклад, змінити напрям бюджетного відшкодування. Або сумнівається, як йому правильно вчинити.
бюджетне відшкодування, повернення коштів з ПДВ-рахунка, невраховані податкові накладні

«Відмова» від бюджетного відшкодування

Заявили бюджетне відшкодування «грошима». Чи можна зараз відмовитися від нього й спрямувати від’ємне значення в рахунок податкового кредиту майбутніх періодів?

Розпочнемо з думки фіскалів. У категорії 101.16 ЗІР податківці кажуть: якщо бюджетне відшкодування вже узгоджено, то відмовитися від нього та перенаправити його в рахунок податкового кредиту майбутніх періодів не можна . Аргументують вони свою позицію тим, що ПКУ не передбачено таку можливість. Як показує практика, податківці вважають, що в цьому випадку у платника немає помилок у декларації, а отже, немає й підстав для подання уточнюючого розрахунку. ПКУ дозволяє тільки змінити напрям бюджетного відшкодування. А залік від’ємного значення в рахунок податкового кредиту майбутніх періодів не є напрямом бюджетного відшкодування.

Звичайно, з такою позицією податківців можна й посперечатися. Адже, як зазначають суди, ст. 50 ПКУ не передбачає обмежень щодо того, які саме помилки в декларації можуть бути виправлені уточнюючим розрахунком. А це означає, що можуть виправлятися не лише фінансові, а й інші дані, відображені в декларації (постанова Київського окружного адмінсуду від 24.12.2015 р. у справі № 810/3646/15). Тому, по суті, перенаправити від’ємне значення можна в порядку виправлення помилок.

У той же час податківці «на місцях», скоріш за все, керуватимуться роз’ясненнями податківців, що забороняють «відіграти назад» бюджетне відшкодування. І на це доведеться зважати.

А якщо бюджетне відшкодування ще не узгоджене? Узгодженим бюджетне відшкодування стає тільки після того, як фіскали за результатами перевірки підтвердять суму бюджетного відшкодування. Податківці в обов’язковому порядку проводять камеральну перевірку декларації, в якій заявлене бюджетне відшкодування. На неї відводиться 30 к. дн. після закінчення граничного строку подання ПДВ-декларації ( п. 200.10 ПКУ). Якщо камеральну перевірку не провели або ж за її результатами не надіслали податкове повідомлення-рішення, то сума бюджетного відшкодування автоматично набуває статусу узгодженої ( п. 200.10 ПКУ). Втім, за наявності підстав, зазначених у п. 200.11 ПКУ, податківці можуть призначити документальну перевірку бюджетного відшкодування*. У цьому випадку бюджетне відшкодування стане узгодженим тільки після отримання підтвердження від податківців після закінчення документальної перевірки.

* Детальніше про це ви можете прочитати у статті «Бюджетне ПДВ-відшкодування по-новому: перше наближення» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 11).

Про проведення документальної перевірки платника обов’язково повинні повідомити ( п. 78.4 ПКУ).

Якщо заявлене бюджетне відшкодування перебуває на стадії документальної перевірки, то подати уточнюючий розрахунок не можна. Адже п. 50.2 ПКУ забороняє подавати уточнюючий розрахунки під час документальних перевірок.

А от якщо бюджетне відшкодування проходить ще й камеральну перевірку, то теоретично подати уточнюючий розрахунок, щоб перенаправити від’ємне значення з бюджетного відшкодування в рахунок податкового кредиту майбутніх періодів, можна.

Змінюємо напрям відшкодування

Суму бюджетного відшкодування податківці узгоджували після камеральної перевірки. Але зволікають з поверненням коштів. Чи можна змінити вибраний напрям бюджетного відшкодування?

Змінити напрям бюджетного відшкодування можна ( п. 200.12 ПКУ). Щоправда, можливі тільки два варіанти напрямів бюджетного відшкодування ( п.п. «б» п. 200.4 ПКУ):

перший — отримати «грошима»;

другий — зарахувати в рахунок сплати зобов’язань або податкового боргу за іншими платежами, які сплачуються до держбюджету.

Відповідно, якщо не змогли отримати бюджетне відшкодування «грошима», то залишається тільки варіант — пустити їх у рахунок сплати інших «бюджетних» податків і платежів.

Але з цим варіантом на практиці виникає багато проблем. По-перше, не зовсім зрозуміло, які податки можна зарахувати. Спочатку податківці роз’яснювали, що зарахувати бюджетне відшкодування можна в рахунок сплати податків і зборів, перелічених у ст. 29 БКУ (лист ДФСУ у м. Києві від 03.06.2016 р. № 12305/10/26-15-12-02-14), у тому числі в рахунок майбутніх платежів (лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15). Тепер натякають на те, що такі податки повинні повністю зараховуватися до держбюджету (лист ДФСУ від 01.09.2016 р. № 9192/Б/99-99-12-02-01-14). По-друге, незрозумілий механізм такого зарахування. Тому можливість пустити бюджетне відшкодування в рахунок того чи іншого платежу краще узгоджувати з податківцями.

Для зміни напряму бюджетного відшкодування потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації того звітного періоду, в якому воно заявлялося (п. 5 розд. IV Порядку № 21**).

** Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Наприклад, платник у декларації за серпень заявив суму бюджетного відшкодування «грошима» (заповнено ряд. 20.2.1). Тепер бажає спрямувати цю суму в рахунок інших «бюджетних» платежів. Для цього слід подати уточнюючий розрахунок до декларації за серпень. У ньому: до гр. 4 переносимо усі дані з серпневої декларації, до гр. 5 — правильні дані, а до гр. 6 виводимо різницю.

Рядок уточнюючого розрахунку

Гр. 4

Гр. 5

Гр. 6

Ряд. 20

20000

20000

Ряд. 20.1

Ряд. 20.2

Д3, Д4

20000

20000

Ряд. 20.2.1

20000

-20000

Ряд. 20.2.2

20000

20000

Разом з уточнюючим розрахунком потрібно подати:

— уточнюючий додаток Д4. У ньому замість поля «а» під таблицею 3 потрібно заповнити поле «б»;

— уточнюючий додаток Д3. Хоча формально цей додаток можна й не подавати (адже сама сума бюджетного відшкодування не змінюється), вважаємо, що краще все-таки його подати.

Повернення коштів з ПДВ-рахунка

Помилково через додаток Д4 спрямували «надлишок» коштів на ПДВ-рахунку в рахунок майбутніх ПДВ-платежів. Чи можна, подавши уточнюючий розрахунок, повернути ці гроші на ПДВ-рахунок?

Ні, напряму, подавши уточнюючий розрахунок, ці гроші повернути на ПДВ-рахунок неможливо. Адже подати уточнюючий додаток Д4 не можна (лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17). Кошти, спрямовані в рахунок майбутніх платежів, сформують «переплату» з ПДВ на особовому рахунку. Ці кошти можна використати, наприклад, для сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком. А от погашати поточні зобов’язання з ПДВ такими сумами не можна .

Але гроші можна повернути назад на ПДВ-рахунок — подавши заяву податківцям. Процедуру передбачено ст. 43 ПКУ. Але є один істотний момент! Коли гроші списувалися з ПДВ-рахунка, на їх суму автоматично зменшився ліміт реєстрації. А от при їх зворотному поверненні збільшення ліміту не відбудеться .

Якщо гроші потрібні терміново для погашення поточних зобов’язань, можна використати і такий хід. Подати декларацію із «свідомо» заниженими зобов’язаннями. А потім подати уточнюючий розрахунок. Зобов’язання за ним, як відомо, погашаються напряму до бюджету***. Тому таким чином можна буде «закрити» зобов’язання існуючою переплатою на особовому рахунку. Але є недолік — доведеться сплатити 3 % штраф від суми заниження зобов’язань за декларацією.

*** Для вас буде корисною стаття «Повернути своє: переплати з ПДВ — можливості їх використання/заліку» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 26).

Податковий кредит частинами

Отримано податкову накладну на велику суму. Боїмося, що може з’явитися від’ємне значення. Чи можна частину податкового кредиту за податковою накладною показати в поточному місяці, а частину — в наступному?

Ні, так чинити не можна. Адже ПКУ не передбачено відображення податкового кредиту за однією податковою накладною в різних звітних періодах. Та й податківці наполягатимуть на неможливості ідентифікувати операцію. Тому до другої частини податкового кредиту (відображеної в наступному звітному періоді) претензій не уникнути — податківці наполягатимуть на знятті такого податкового кредиту.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться