Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, квітень, 2017/№17
Друкувати

Податок на прибуток за І квартал: стара декларація за новими правилами

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Правила обкладення податком на прибуток у 2017 році були «точково» змінені. І ось позаду І квартал, тому тим платникам, які звітують за його підсумками, час замислитися про те, як відобразити його результати в декларації за цей період. Ми ж постараємося допомогти вам у вирішенні цієї нелегкої задачі тут і зараз!
податок на прибуток, податкова реформа — 2017, податкова звітність Граничний строк подання декларації з податку на прибуток — середа, 10 травня. Сплатити визначені в ній податкові зобов’язання потрібно не пізніше за п’ятницю, 19 травня.

«Щасливі» квартальні платники

Розпочнемо з того, що стосуватиметься звітна кампанія за І квартал 2017 року лише невеликої когорти платників — високодохідних (за підсумками 2016 року).

Завдяки п. 137.8 ПКУ з нового року звітувати щокварталу зобов’язані також суб’єкти, які здійснюють випуск і проведення лотерей. До речі, і заповнювати декларацію їм доведеться згідно з оновленими правилами, але, на жаль, її форма поки що до цього не готова .

Але є ще низка виняткових випадків, у яких доведеться подавати квартальні декларації. Так, у списку «потерпілих» :

1) спрощенці, які виплатили в І кварталі дивіденди і пов’язаний з ними «дивідендний» авансовий внесок1. На обов’язку подання ними декларації податківці наполягають у листі від 12.03.2016 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15, категорії 108.05 ЗІР;

1 Ми схильні вважати, що в разі виплати єдиноподатниками дивідендів на користь фізосіб необхідності подавати декларації немає, адже авансовий внесок у такому разі не сплачують — дивіться статтю «Дивіденди від єдиноподатника фізособі» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 9.

2) «перебіжчики» на єдиний податок з ІІ кварталу 2017 року. Про необхідність відзвітувати про підсумки роботи на загальній системі ДФСУ заявляє в підкатегорії 102.23.01 ЗІР.

Звітувати доводиться за старою формою декларації2, а проект нової — лише «міраж у пустелі» .

2 Затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.2015 р. № 897.

Дека одна не ходить…

Точніше, подається. Її вірні супутники:

додатки. Про їх наявність робите відповідні позначки в спеціальному службовому полі «Наявність додатків11» унизу декларації.

Особливо відзначимо фінансову звітність, що набула статусу додатка до прибуткової декларації лише з нового року3;

3 Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Деклараційні news: світлі і темні сторони реформи-2017» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 4.

Про те, які саме форми фінзвітності подаєте, вказуєте в службовому полі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності14».

Звіт про суми податкових пільг. Граничні строки його подання збігаються з передбаченими для подання декларації. Подавати його необхідно тим платникам, які користувалися в І кварталі пільгами, зокрема, з податку на прибуток. У цьому світлі зазначимо, що такою вважається в тому числі і використання в зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток суми збитків минулих періодів ;

У Довіднику № 82/2 інших податкових пільг станом на 01.04.2017 р., доведеному листом ДФСУ від 03.04.2017 р., такій «псевдопільзі» відповідає код 11020301.

доповнення до декларації, що подається згідно з п. 46.4 ПКУ. Відповідну позначку про його наявність проставляєте в службовому полі «Наявність доповнення13». Його популярність при поданні декларації за минулий квартал пояснюється тим, що інформації про численні відмінності та інші нововведення, привнесені податковою реформою — 2017, у декларації банально поки що немає відповідного місця . Тому все ж «увіпхнувши» її в місця, не зовсім для цього призначені, доведеться пояснитися. Саме в цьому випадку і «поспішає на допомогу» доповнення.

Далі ми намагатимемося допомогти вам з вибором відповідних рядків для виходу з тієї чи іншої ситуації, зараз же головне — з’ясувати загальний «рецепт». Він полягає в тому, що (1) шукаєте більш-менш відповідний рядок для відображення даних, місця для яких у декларації/додатках немає; (2) розшифровуєте свої дії (із зазначенням рядків і відповідних пояснень у доповненні до декларації).

Пробіжка по головних додатках

Додаток ЗП. «Непрацездатними» в ньому виявилися рядки 16.5 і 16.6, що раніше слугували для відображення сум податку на нерухомість (у частині об’єктів нежитлової нерухомості) і «новорічного» авансу — 2016. Але цього року такі суми більше не зменшують податку на прибуток. Авансовий внесок і зовсім залишився в минулому.

А ось що стосується залишку неврахованих «дивідендних» авансових внесків, то відповідні суми підлягають перенесенню з рядка 16.4.2 декларації за 2016 рік у рядок 16.3 декларації за І квартал.

Не враховані минулого року суми податку, сплачені за кордоном, врахувати вже не вдасться (див. листи ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15 і від 29.06.2016 р. № 14130/6/99-99-15-02-02-15).

Додаток АМ — шукаємо місце для прискореної амортизації. Нагадаємо: п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачає можливість амортизувати основні засоби групи 4 «Машини та обладнання» починаючи з 01.01.2017 р. з використанням мінімально допустимого строку амортизації, який дорівнює 2 рокам. Для цього придбані такі основні засоби мають бути після 01.01.2017 р., крім того, необхідно дотримуватися вимог, наведених у вказаному пункті ПКУ.

Як же відобразити амортизацію таких об’єктів у додатку АМ? Поки що нічого не залишається, як наводити її, нарівні з іншими об’єктами групи 4, у рядку А4 цього додатка.

МНМА, бібліотечним фондам, земельним ділянкам, природним ресурсам — не місце серед податкових основних засобів, а тому і в додатку АМ. Податківці із цим згодні!

Додаток РІ. Найбільшому додатку, що недивно, дісталося найбільше «запитань для роздуму». У тому сенсі, що з’явилися нові різниці, місця для яких у цьому додатку заздалегідь не передбачили і вчасно їх не внесли . Розглянемо ж деякі з них.

Різниці за невиробничими основними засобами і нематеріальними активами4. Суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації таких активів указуєте в рядку 1.1.1 додатка. Оскільки в податковому обліку про амортизацію говорити не доводиться, то значення рядка 1.2.1 за рахунок таких активів не збільшиться.

4 Детальніше про них ви могли прочитати в статті «Невиробничі основні засоби: у 2017 рік з новими коригуваннями» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 12.

Але, окрім амортизаційної різниці, за невиробничими активами передбачені також коригування при продажу, ліквідації та ремонті. Поки що не залишається нічого іншого, окрім як відображати їх у рядках, відведених для «звичайних» (виробничих) об’єктів. Тобто:

при продажу заповнюєте рядки 1.1.3 і 1.2.3 додатка. Причому в другому з них відображаєте витрати на їх купівлю, створення + ремонти/поліпшення в сумі, не більшій за дохід від продажу;

У разі ліквідації невиробничого об’єкта обмежуєтеся заповненням рядка 1.1.3 додатка.

при ремонтах можете відобразити інформацію про них або в рядку 1.1.1, або в рядку 1.1.3 додатка. Але оскільки вони для цього не зовсім підходять, доведеться також пояснитися за допомогою доповнення до декларації.

Різниці за резервом сумнівних боргів ( п. 139.2 ПКУ). Нагадаємо: лише кілька років знадобилося законодавцеві, щоб дозволити зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму безнадійної заборгованості, списаної за рахунок суми «сумнівного» резерву. Оскільки рядок, що зменшує фінрезультат, у додатку РІ лише один — 2.2.3, не бачимо іншої альтернативи для відображення списання безнадійної заборгованості, що відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ, окрім як через цей рядок. Хоча, по-хорошому, призначений він лише для тієї частини заборгованості, що списується понад суму «сумнівного» резерву.

Штрафна різниця і Ко ( пп. 140.5.10 — 140.5.12 ПКУ). Як ви знаєте, в полку збільшуючих фінрезультат до оподаткування різниць прибуло. Причому однією тільки штрафною різницею5 все не обмежується. Збільшувати фінрезультат також необхідно:

5 Детальніше про яку ви могли прочитати в статті «Штрафна» різниця для високодохідників: чи такий страшний біс…» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 16.

— на суму перерахованої безповоротної фіндопомоги6 (1) особам, що не є платниками податку (окрім фізосіб), і (2) платникам податку, які перебувають на «податкових канікулах — 2017/2021»;

«Випадають» з-під дії різниці суми безповоротної фіндопомоги6, перерахованої неприбутковим організаціям, для яких застосовується п.п. 140.5.9 ПКУ.

6 Безоплатно наданих товарів, робіт, послуг.

— на суму доходу, отриманого як плата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Загальним для різниць, передбачених пп. 140.5.10 — 140.5.12 ПКУ, є те, що, на нашу думку, відображати їх найлогічніше в рядку 4.1.15 додатка РІ.

Додаток ЦП. Слід врахувати, що за операціями із цінними паперами з нового року підправили порядок визначення ціннопаперового фінрезультату. Так, при його розрахунку враховують від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах (право на це надають пп. 141.2.4 і 141.2.5 ПКУ).

Від’ємний загальний результат переоцінки — це перевищення загальної суми уцінок цінних паперів над загальною сумою їх дооцінок за податковий (звітний) період (згідно з п.п. 141.2.1 ПКУ).

Врахуйте цей момент при розрахунку фінрезультату від операцій із цінними паперами в рядку 4.1.3 додатка ЦП (додатне значення переносять у рядок 4.1.3 (+) додатка РІ). Само собою, в цьому випадку потрібно пояснити особливість проведеного розрахунку за допомогою «палички-виручалочки» — доповнення до декларації.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться