Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2017/№20
Друкувати

Критерії ризиків для блокування податкової накладної: новий проект

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
Тестовий режим блокування податкових накладних уже більше місяця в дії. А ось критерії, за якими повинні «відловлюватися» ризикові податкові накладні, досі так і не затверджені. Початковий проект з критеріями ми вже бачили. Але Мінфін вирішив його вдосконалити. Давайте поглянемо, що ж пропонується зараз.
ПДВ, блокування податкових накладних, критерії

Нагадаємо: на початку квітня Мінфін уже оприлюднив свій проект з критеріями ризиків*. Але оскільки деякі з критеріїв були вже дуже не однозначними, як і очікувалося, Міністерство вирішило частину з них переписати.

* Ми його аналізували в статті «Критерії ризиків для блокування податкової накладної: до чого готуватися»? (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 16).

Знову ж таки зазначимо, що і «вдосконалений» варіант поки перебуває у стадії проекту**. Потрібно розуміти, і він в остаточному варіанті цілком не збережеться.

** Знайти його зможете за адресою: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/72061.html.

Але вирішили ми обговорити чергову версію проекту хоча б тому, що, по-перше, радше за все, саме ці критерії зараз почнуть «апробовувати» податківці на практиці, а по-друге, вже можна сформувати уявлення про те, до чого готуватися.

Отже, що ж пропонує Мінфін — «дубль 2».

Кого блокування не торкнеться

Пропонується звільнити від блокування всі податкові накладні, які складені на покупців — неплатників ПДВ. Таке формулювання, по суті, означає, що не чіпатимуть і підсумкові податкові накладні (з типом причини «11»). Нагадаємо: попередній варіант проекту такої «пільги» не передбачав.

Хоча, знову ж таки, можливе і вузьке трактування, що йдеться лише про податкові накладні з типом причини «02».

Далі, блокування вас узагалі обійде стороною, якщо ви підпадаєте хоча б під один з таких випадків:

1. Є «дрібним» платником. Під блокування не підпадають податкові накладні, якщо обсяг постачання в зареєстрованих у поточному місяці податкових накладних, з урахуванням останньої поданої, не перевищив 500 тис. грн. (при цьому, «як і раніше», ваш директор не повинен очолювати, окрім вашої, ще три і більше фірми).

Попередній варіант проекту, нагадаємо, пропонував орієнтуватися не на обсяг постачань, а на суму ПДВ в усіх зареєстрованих у поточному місяці податкових накладних (не більше 50 тис. грн.).

Судячи з усього, йдеться про обсяги постачання, вказані в гр. 10 податкової накладної. До тих пір, поки в поточному місяці за гр. 10 усіх зареєстрованих платником податкових накладних у сукупності не набіжить сума в 500 тис. грн., блокувати податкові накладні не будуть.

По суті, в порівнянні з попереднім варіантом, Мінфін у два рази збільшив обсяг «безблокувальних» постачань . Але ось «удосконалення» може не сподобатися платникам, які здійснюють «пільгові» операції.

Адже Мінфін пропонує орієнтуватися тепер не на суму ПДВ, а саме на обсяг постачань.

2. Платите багато податків. Блокування вам не загрожує, якщо за 2016 рік ви заплатили ЄСВ та інші податки (враховуються абсолютно всі податки, включаючи ПДВ) на загальну суму більше 5 млн грн.

3. Дотримуєте одночасно таких двох умов:

— виконуєте «план» з податкового навантаження. Так, потрібно вписатися в таку формулу:

(ЄСВ + Усі податки, окрім «ввізного» ПДВ, сплачені за останні 12 місяців) : (Загальна сума постачань, оподатковуваних за ставкою 20 % і 7 %, за останні 12 місяців) > 0,05;

У попередній версії цей коефіцієнт був 0,08. Але враховувалися всі обсяги постачань.

— на момент реєстрації податкової накладної загальна сума ПДВ у зареєстрованих у поточному місяці податкових накладних плюс сума ПДВ з «підозрілої» податкової накладної не повинні перевищити:

Найбільша місячна сума ПДВ, вказана в податкових накладних, зареєстрованих платником за останні 12 місяців х 1,3.

Критерії ризиковості

Якщо ви не підпадаєте під вищезгадані випадки, то реєстровані податкові накладні перевірятимуться на предмет ризиковості.

Основний критерій невідповідність обсягів товарів послуг на «вході» і «виході».

Знову ж таки з «пільгою» для виробників, які зможуть подати Таблицю даних платника податку (додаток 1 до проекту наказу), де перелічать товари/послуги, що придбавалися і вироблялися платником на постійній основі.

Порівняно з попереднім варіантом проекту, цей критерій «гуманізували». Для блокування повинні одночасно (!) дотримуватися такі умови:

1) обсяг постачання відповідного товару/послуги в реєстрованій податковій накладній повинен у 1,5 раза перевищувати різницю між обсягами придбань і продажів відповідного товару. Відстежуватися покупки і продажі планується за даними податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 р.;

Тобто все-таки встановили деякий «проміжок» у невідповідності обсягів на «вході» і «виході».

2) податковий кредит платника більш ніж на 50 % сформований за рахунок покупок «ризикових» товарів/послуг. Перелік таких товарів/послуг ще узгоджується і буде додатково встановлений.

Але! Є істотний момент, який Мінфін удосконалив. Навіть якщо ці дві умови дотримуються, податкова накладна підпадає під блокування тільки в тому випадку, якщо на момент її реєстрації сума ПДВ у зареєстрованих у поточному місяці податкових накладних плюс сума в «підозрілій» податковій накладній перевищать середньомісячну суму всіх сплачених за останні 12 місяців податків і ЄСВ.

Це істотно звужує коло податкових накладних, які можуть підпадати під блокування!

Другий критерій — відсутність дозвільних документів (зокрема, ліцензій), які засвідчують право платника продавати товари/послуги, які вказані в поданій на реєстрацію податковій накладній.

Тому не маючи ліцензії, краще в податковій накладній коди товарів/послуг, що «ліцензуються», не проставляти.

Останній — третій критерій. Зрозуміти його вкрай складно. Стосується він обсягів реєстрованих «зменшуючих» розрахунків коригування. Так, тестуватиметься така формула:

Сума ПДВ у «зменшуючих» розрахунках коригування, зареєстрованих платником у поточному місяці : Загальний обсяг сплаченого ПДВ у місяці, за який подані розрахунки коригування > 0,2.

Якщо значення перевищить 0,2, то платник вважається «ризиковим».

Формулювання дуже неоднозначне, і трактувати його можна по-різному.

Якщо буквально дотримувати того, що написано, то під «приціл» моніторингу потрапляють платники, які саме реєструють (а не складають) «зменшуючі» розрахунки коригування. Тобто це буде покупець, який реєструє підозріло багато «зменшуючих» розрахунків коригування, дозволяючи таким чином своїм контрагентам зменшувати податкові зобов’язання.

Або це буде продавець, який зменшує свої зобов’язання за рахунок складання розрахунків коригування до податкових накладних на неплатника.

З чисельником формули начебто все зрозуміло — це все вже зареєстровані безпосередньо платником у поточному місяці «зменшуючі» розрахунки коригування.

А ось зі знаменником «темний ліс». Для його розрахунку потрібно взяти обсяг уже сплаченого ПДВ «у місяці, за який подані такі розрахунки коригування».

Але чи дійсно в цьому випадку мався на увазі ПДВ, що фактично потрапив до бюджету?

Що це за місяць? Складається враження, що це місяць, у якому подавалися на реєстрацію такі розрахунки коригування. Хоча якось не зовсім зрозуміла логіка.

Ще одне запитання, яке виникає: якщо цей критерій виконується, то що, всі податкові накладні / розрахунки коригування, які реєструватимуться після того, як буде досягнутий коефіцієнт 0,2, підпадуть під блокування ?

Формально виходить саме так. А як довго це триватиме? Місяць — доки цей критерій ризиковості не зникне при подальшому перерахунку?

Загалом, суцільні запитання.

Сподіваємося, над цим критерієм Мінфін ще «поворожить», оскільки зараз чітко зрозуміти, про що йдеться, не є можливим .

На цьому, мабуть, усе. Продовжуємо тримати «руку на пульсі».

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться