Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2017/№21
Друкувати

Купівля авто в лізинг: чи будуть витрати в підприємця?

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
З 2017 року в підприємців-загальносистемників з’явилося довгоочікуване право на амортизацію, але воно перетворилося на фата-моргану. Номінально, начебто, і можна, а на ділі — суцільні питання й обмеження. Узяти хоча б купівлю вантажного автомобіля: за ним немає права ні на витрати, ні на амортизацію. А що як автомобіль купити у фінлізинг? Чи будуть витрати, амортизація, податковий кредит з ПДВ? Розбираємося!
підприємець, загальна система, лізинг, амортизація, витрати, автомобіль, ПДВ

Витратні нюанси

Коли йдеться про купівлю «оборотних» товарів/матеріалів, то сплачені за них кошти включаються у відведений для цього строк у витрати підприємця. Зрозуміло, за наявності документа про оплату і проходження через усі інші «фільтри-пастки», виставлені ст. 177 ПКУ.

Якщо ж ми придбаваємо «щось», що вписується у визначення основних засобів ( п.п. 14.1.138 ПКУ), то починаючи із цього року:

1) у витрати не включаються в тому числі витрати на придбання основних засобів, що підлягають амортизації. Ідеться про віднесення, скажімо так, «прямо» (сплатив — поставив на витрати). Через амортизацію (поступове, з дотриманням ряду процедурних моментів включення у витрати впродовж декількох років) — можна *;

* Нюанси знайдете в статті «Амортизація: і в підприємців» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 8).

Автомобіль у переважній більшості випадків вписується у визначення основного засобу. Власне звідси і питання з лізингом.

2) ні «прямо», ні через амортизацію у витрати не можуть потрапити витрати на придбання основних засобів подвійного призначення за встановленим списком. У тому числі легкові і вантажні автомобілі ( п.п. 177.4.6 ПКУ).

Якщо з легковими автомобілями все більш чи менш зрозуміло, то ось з вантажними — до ясності далеко. Зокрема, чи слід вважати сідельні тягачі в цьому контексті вантажними автомобілями? Ми схильні вважати, що це не вантажний автомобіль**;

** Усі нюанси класифікації авто знайдете в статті «Автомобіль і підприємець-загальносистемник: амортизація і ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 9).

3) під забороною також витрати на утримання перелічених основних засобів подвійного призначення. Знову-таки ТОП-загадка: що розуміти під «утриманням» ? Це запитання ми аналізували, зокрема, в № 11 журналу***. Дійшли до того, що:

*** Див. статтю «Підприємець і автомобіль: витрати і ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 11).

— за «подвійними» автомобілями, використовуваними в госпдіяльності, через фільтр змісту проходить хіба що паливо, яке, як і раніше, може «заходити» у витрати через п.п. 177.4.1 ПКУ;

— усе інше: техобслуговування, ремонт, охорона, оренда, страхування тощо — під забороною.

Із цим «багажем» і попрямуємо в напрямі до фінлізингу авто.

Що з фінлізингом, ПДФО

Передусім зазначимо, що раніше податківці взагалі деструктивно ставилися до зв’язки «фізособа-підприємець і лізинг».

Див. нині не діючу консультацію в категорії 104.05 ЗІР.

Один з аргументів — «для них згідно зі ст. 177 ПКУ не передбачене ведення балансового обліку придбаного рухомого і нерухомого майна».

Але з початку цього року такі категорії, як «основні засоби», «амортизація», «облік вартості, яка амортизується», вже не чужі підприємцям на загальній системі. Це, у свою чергу, надає можливості «зблизитися» з тим же лізингом, у тому числі фінансовим.

Далі, непогано б визначитися, з чим насправді ви маєте справу. Для податкових цілей, щоб наша операція вважалася фінансовим лізингом, повинні виконуватися критерії з п.п. 14.1.97 ПКУ (ср. ). Обов’язково переконайтеся в цьому. Оскільки, якщо критерії не виконуються, значить, ми маємо справу теж із лізингом, але оперативним. У першому випадку (фінлізинг) говоримо про придбання основного засобу, в другому (оперативний лізинг) — про його оренду. Облікові наслідки, як не крути, різні.

Але чи надає нам це якісь бонуси за частиною підданих обструкції основних засобів подвійного призначення — легкових і вантажних автомобілів? Вважаємо, що ні .

У випадку з фінлізингом шлях у витрати нам перекриває заборона на облік витрат на придбання основних засобів подвійного призначення. Можна, звичайно, «кивати» на подвійний статус лізингового платежу. Частина його, яка не є компенсацією вартості предмета лізингу, є фінансовими витратами лізингоотримувача ( П(С)БО 14). Тобто строго формально витратами на придбання не є. Але, по-перше, не факт, що податківці в цьому випадку «розбиратимуть» платежі на складові. По-друге, навіть якщо будуть, довести, що такі фінансові витрати можна врахувати (як би окремо, без прив’язки до придбання основного засобу), теж буде достатньо проблематично. Причина — такі витрати прямо не названі в п.п. 177.4.4 ПКУ.

Якщо ж наша операція з урахуванням п.п. 14.1.97 ПКУ не є для податкових цілей фінансовим лізингом, значить — є оперативним. Вважай, — орендою. Тут теж усе складається не дуже добре. Адже, як ми вже говорили, за «подвійними» основними засобами заборонені витрати не лише на придбання, але і на утримання. При цьому витрати на оренду за бажання можна під таке утримання «запхнути».

Звідси невтішний у частині обліку доходів/витрат висновок: якщо говоримо про автомобілі подвійного призначення, купівля їх через фінлізинг не дозволяє обійти встановленої заборони.

Якщо ж говоримо про автомобілі, які не належать до вантажних і легкових, тобто не є автомобілями подвійного призначення, то купівля через фінлізинг, вважаємо, надає право на витрати, але з урахуванням ряду нюансів.

Ми вважаємо, що це сідельні тягачі, а також транспортні засоби спеціального призначення (автокрани, автобетономішалки, евакуатори і т. ін.).

Що це за нюанси?

Якщо лізингоотримувач є юрособою, то з обліком усе більш чи менш зрозуміло ( п. 5 П(С)БО 14). Отриманий об’єкт зараховують до складу активів (одночасно визнають зобов’язання) за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або нинішньою вартістю мінімальних орендних платежів.

Лізингоотримувач у себе в обліку нараховує амортизацію вартості об’єкта фінлізингу впродовж строку його очікуваного використання. Частину лізингового платежу в сумі компенсації вартості предмета лізингу показують як погашення заборгованості за майно, отримане у фінансову оренду: Дт 611 — Кт 311. Різницю між сумою мінімальних орендних платежів і вартістю об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухобліку орендаря на початку строку фінансової оренди, показують як фінансові витрати лізингоотримувача. Такі витрати лізингоотримувачі відбивають у бухобліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду.

Тобто їх показують не відразу при отриманні об’єкта фінлізингу, а шляхом розподілу між звітними періодами впродовж строку фінансової оренди.

Як усе це «натягнути» на облік фізособи-підприємця? Піти за аналогією? Тут є ряд проблем.

Перша — витрати в цьому випадку ще повністю не понесені / документально не підтверджені. Як податківці подивляться на цей момент, навіть якщо на витрати амортизацію ми включатимемо в межах уже сплачених періодичних лізингових платежів, не зрозуміло. ПКУ відповіді не надає. Безпечний варіант — дочекатися остаточного розрахунку з лізингодавачем. Але це вже, скажімо так, не так цікаво.

Друга — як бути з тією частиною лізингового платежу, яка не є компенсацією вартості предмета лізингу?

Для юросіб це фінансові витрати.

ПКУ прямо не говорить про можливість обліку таких фінансових витрат. Відповідно цього робити не можна.

Пустити все на первісну вартість і амортизувати теж негарно, оскільки не відповідає бухнормативці. Хоча, знову ж таки, підприємці від неї ніби як далекі і формально заборони немає.

Тобто витрати є. Але все вкрай заплутано. Стандартна рекомендація відповідно — отримати від податківців індивідуальну податкову консультацію і тільки потім діяти.

Якщо ж лізинг усе-таки оперативний, то все дещо простіше: орендні платежі підприємець зможе ставити у витрати без будь-якого розподілу ( п.п. 177.4.4 ПКУ).


ПДВ

«Прибутково-витратні» заборони/дозволи жодним чином не впливають на ПДВ (головне, щоб об’єкт використовувався в госпдіяльності в оподатковуваних ПДВ операціях). Хоча, знову ж таки, у податківців своя «фіскальна» позиція із цього приводу: немає витрат — немає податкового кредиту.

Див. консультацію в категорії 101.13 ЗІР.

Аргументи для суду знайдете в № 11 журналу за цей рік. Тут же лише зазначимо, що якщо дійсно маємо справу з фінлізингом, у ПДВ-обліку операції з передачі об’єкта фінлізингу в користування лізингоотримувачу вважаються постачанням ( п.п. «а» п.п. 14.1.191 ПКУ). Податковий кредит у лізингоотримувача виникає на дату отримання об’єкта фінансового лізингу ( абз. 5 п. 198.2 ПКУ). Лізингові платежі при цьому в ПДВ-обліку лізингоотримувача не відображаються.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам