Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2017/№39
Друкувати

Продукція власного виробництва: що в імені твоєму?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Закон про РРО робить певні поблажки виробникам продукції, які самі ж її і реалізують. Але визначитися з тим, чи є той чи інший продукт продукцією власного виробництва, не завжди просто. Цим і займемося в межах пропонованої вашій увазі статті.
РРО, продукція власного виробництва

РРО-поблажка

Розпочнемо із цитати з першоджерела. Пункт 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяє не застосовувати РРО і РК «при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (окрім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, окрім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання».

Тобто якщо торгуєте продукцією власного виробництва за готівку, маєте всі підстави не задіяти РРО при її продажу. Але із застереженнями:

1) ваша продукція не має бути технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту1. Якщо торгуєте і технічно складними побутовими товарами, та іншою продукцією власного виробництва, пільга з п. 1 ст. 9 Закону про РРО діє тільки в частині продажу такої іншої продукції;

1 Цій темі присвячені публікації в журналах «Бухгалтер 911», 2017, № 1-2; 11; 12; 16; 24 і 31.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

2) ваше підприємство не належить до сфери торгівлі і громадського харчування.

Податківці в цьому питанні на перше місце ставлять дані про основний вид діяльності із засновницьких документів (категорія 109.01 ЗІР). Раніше вони прямо погоджувалися, що якщо торгівля або громадське харчування в статуті є, але вони не є основними видами діяльності, то підприємство не є підприємством громадського харчування і торгівлі і має право застосовувати РРО-пільгу (категорія 109.03 ЗІР). Зараз ця консультація скасована, але підстав для зміни позиції в податківців немає. Водночас, якщо зіткнетеся з таким питанням, безпечніше заручитися індивідуальною податковою консультацією. Рекомендуємо вам також враховувати:

— основну діяльність підприємства згідно з ЄДР. Потрібно простежити, щоб діяльність у сфері торгівлі і громадського харчування не була такою;

— діяльність підприємства не повинна відповідати вимогам Порядку № 8332. Звертають увагу на це і податківці (категорія 109.01 ЗІР). У Порядку терміни вживаються в значеннях, наведених у ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни і визначення понять» і ДСТУ 4281-2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» (п. 2 Порядку № 833).

2 Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

Підприємствам, звільненим від застосування РРО за цією підставою, при прийомі платежів за реалізовану продукцію в касу доведеться здійснювати такі дії:

— виписувати прибуткові касові ордери3;

3 За формою згідно з додатком 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).

— видавати покупцям квитанції до них, підписані уповноваженою особою;

Такою особою може бути не лише головний бухгалтер, але й інша особа, уповноважена керівником підприємства (згідно з п. 3.3 Положення № 637).

— обліковувати готівку в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Радує , що це послаблення працює при продажах через відокремлені/структурні підрозділи.

Але в такому разі безпечніше здавати виручку в касу підприємства, а не безпосередньо в банк.

Інших варіантів «послаблень» при торгівлі без РРО немає, на що чітко вказують податківці. Так, в ІПК від 18.07.2017 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК ішлося про ситуацію, коли суб’єкт замість виписки прибуткових касових ордерів і видачі покупцям квитанцій до них хотів використати РРО, не зареєстрований в органах ДФСУ. Але податківці подібне бажання обрубували на корені: або користуєшся пільгою з п. 1 ст. 9 Закону про РРО, або застосовуєш РРО в загальному порядку. Третього не дано (з чим складно не погодитися).

Продукція власного виробництва: чи так усе просто?

Якщо Закон оперує поняттям, прямо ним не визначеним, то через це часто виникають проблеми . Визначення «продукції власного виробництва» не відшукати не те що в Законі про РРО, але й у вітчизняному законодавстві в цілому.

Пропуски в законодавстві можна трактувати «і так і сяк».Ось що у своїх роз’ясненнях про продукцію власного виробництва говорить ДФСУ (категорія 109.03 ЗІР). До такої продукції належить «продукція, яка виготовляється і реалізується самим підприємством у єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили». Такої думки податківці дотримують достатньо давно, але якщо раніше вони посилалися на «старий» Закон про ліцензування4, то з приходом «нового» Закону5 (у ньому більше немає визначення терміна «виробництво (виготовлення)») роз’яснення податківців утратили законне обґрунтування.

4 Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III. Втратив силу 28.06.2015 р.

5 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII. Про основні зміни, внесені ним, ви могли прочитати в статті «А ліцензія у вас є? Звичайно. ні! (ліцензійні news)» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.

Корисними роз’ясненнями на цю тему поділився і Мін’юст (лист від 15.05.2015 р. № 490-0-2-15/8.1). На додаток до згаданого визначення «виробництва (виготовлення)» (знову-таки із Закону про ліцензування, що вже канув у Лету) представники міністерства розтлумачують визначення поняття «Повний технологічний цикл виробництва». Стаття 1 Закону № 4816 визначає його як «сукупність приміщень, технологічного й іншого устаткування, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства».

6 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

На необхідність виробництва товарів у єдиному технологічному процесі звертають увагу і суди (наприклад, постанова ВАСУ від 04.12.2014 р. № К/9991/42697/12, ухвала ВАСУ від 25.04.2013 р. № К-41248/10). Причому вони посилаються саме на це визначення.

Очевидно, що в кожного підприємства такий технологічний цикл може істотно відрізнятися, а тому універсального підходу тут немає. Ясно і те, що навіть із цією інформацією віднести конкретний товар до продукції власного виробництва може виявитися складно (як мінімум тому, що чітких критеріїв указане вище визначення не надає). Тож якщо у вас виникнуть сумніви, то додатковою підмогою для їх «утихомирення» можуть послужити:

1) основний вид діяльності «виробництво» у ваших засновницьких документах і ЄДР (про це див. ухвалу ВАСУ від 15.06.2011 р. у справі № К-2811/08);

2) наявність технологічної документації на виготовлену продукцію (зокрема, технічних умов). Про це див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 14.10.2010 р. у справі № К-13054/08;

3) зміна коду УКТ ЗЕД товару порівняно із сировиною на рівні одного з чотирьох перших символів.

Також Мін’юст (лист від 15.05.2015 р. № 490-0-2-15/8.1) вказує, що відповідно до ст. 1 Закону № 27367 продукцією визнається «будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу».

7 Закон України «Про загальну безпеку нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. № 2736-VI.

Визначень «продукції» в законодавстві повним-повнісінько. Головне питання полягало в тому, на яке з них слід орієнтуватися в цілях застосування РРО-пільги.

Крім того, виходячи з тлумачення слова «повний», у контексті поняття, що цікавить нас, — це «цілісний, загальний для всіх, весь, що являє собою внутрішню єдність».

Ще один нюанс: при реалізації продукції власного виробництва через власні магазини, об’єкти реалізації за готівкові кошти покупців (а не через касу) відповідно до Закону про РРО суб’єкт повинен застосовувати РРО. Таку думку свого часу висловлював Держкомпідприємництва (лист від 13.11.2009 р. № 14014), і до його висновків безпечніше прислухатися і зараз.

Відходи власного виробництва. Відповідаючи на запитання, чи можна працювати без РРО, продаючи відходи власного виробництва, податківці в листі № 14083 обмежилися цитуванням Закону про РРО.

У роз’ясненні із цього питання в категорії 109.03 ЗІР вони також додали вже знайоме тлумачення продукції власного виробництва.

Із цього доходимо висновку, що відходи виробництва цілком можна реалізувати із застосуванням РРО-пільги, якщо це (1) продукція, яка виробляється і реалізується самим підприємством у єдиному технологічному процесі; (2) при цьому використовується власна або наймана робоча сила.

Тара під товарами. Продаж тари, яка безпосередньо використовується при продажу продукції власного виробництва, якщо та не виготовлена підприємством, потребує застосування РРО (підрозд. 2.4.1 листа № 14083). Саме до таких висновків доходимо з указаного підрозділу листа, хоча назвати їх чіткими й однозначними не можна.

Підприємства, установи й організації всіх форм власності при продажу за грошові кошти будь-яких товарів, окрім продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону8.

8 Мається на увазі Закон про РРО. — Прим. ред.

Водночас ми схильні вважати, що без застосування РРО вийде обійтися, якщо: (а) тара також є продукцією власного виробництва; (б) здійснюється передача зворотної тари, ознаки якої індивідуально визначені, адже в такому разі відсутня її реалізація, а значить, і розрахункова операція як така; (в) вартість тари включена в ціну продукції. Раніше з останнім твердженням прямо погоджувалися податківці (зараз це недіюче роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР). Тепер же для подібної ситуації краще обзавестися індивідуальною податковою консультацією.

Супутні послуги. До 01.01.2015 р. редакція п. 1 ст. 9 Закону про РРО була дещо іншою. У ній прямо було згадано «надання послуг». Але з указаної дати воно звідти безслідно зникло 9. Висновок з усього цього такий: у частині реалізації супутніх послуг за готівку вже достатньо давно потрібно застосовувати РРО.

9 Детальніше про це ви могли прочитати в матеріалі «Спрощенка з РРО, а також інші РРО-зміни» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 2).

Те ж саме стосується і робіт, при реалізації яких за готівку застосування РРО не уникнути.

Продукція власного виробництва в будівництві (підрядним способом). При будівництві підрядним способом кінцевою продукцією є закінчений об’єкт нерухомості. Але чи може він бути продукцією власного виробництва для продавця нерухомості, що залучав для виконання будівельних робіт підрядника? Це навряд чи, адже, по-перше, про «єдиний технологічний процес» у цьому випадку говорити не доводиться.

По-друге, побудовані об’єкти нерухомості, по-хорошому, мають бути із залученням «власної або найманої робочої сили». Залучення підрядної організації, на нашу думку, не вписується ні в перше, ні в друге.

Тобто обійтися без застосування РРО при продажу об’єктів завершеного будівництва за готівку в цьому випадку не вийде.

А що стосовно підрядника? Чи може він розраховувати на РРО-поблажки? Нагадаємо: за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується побудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (ст. 875 ЦКУ).

Так ось, якщо передають не цілісний об’єкт, а окремі будівельні роботи, розраховувати на РРО-поблажку не доводиться, адже під дію п. 1 ст. 9 Закону про РРО підпадає саме продукція, а не роботи.

Якщо ж об’єктом договору є закінчений об’єкт будівництва, то можна претендувати на РРО-поблажку (при дотриманні всіх указаних вище вимог).

При цьому врахуйте готівкові обмеження, встановлені постановою № 21010.

10 Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться