Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2018/№9
Друкувати

Заміна акумулятора в безперебійнику: від «А» до «Я»

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Може здатися, що така елементарна операція, як заміна акумуляторів на джерелі безперебійного живлення (далі — ДБЖ) не повинна викликати особливих запитань. Та де там! Труднощі виникають, зокрема, у зв’язку з подальшими діями з акумуляторами, що відпрацювали своє. Допоможемо їх вирішити!

Екоподаток: вимоги ПКУ і… податківців. Чи потрібно сплачувати екологічний податок? — головне запитання, що цікавить суб’єкта, який, особливо того не бажаючи, після виходу з ладу акумуляторної батареї (далі — АБ) отримав один із видів небезпечних відходів.

У ряди платників податку п.п. 240.1.3 ПКУ зараховує тих, хто в процесі своєї діяльності здійснює розміщення відходів.

Виняток — розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Згідно з п.п. 14.1.223 ПКУ розміщення відходів — це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Із цього випливає, що особа, яка тимчасово зберігає відходи на своїй території, платником екоподатку не є.

Але в податківців є уточнення із цього приводу. Уже традиційно (категорія 120.01 ЗІР) вони вимагають від тих, хто тимчасово розміщує на своїй території відходи, наявність договору на видалення й утилізацію відходів із суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Ми ж, також традиційно , вважаємо цю вимогу незаконною, адже з ПКУ вона не випливає. Але укладення такого договору однозначно вбереже вас від потрапляння в лави платників екоподатку (принаймні, за цією підставою).

ДФСУ звертає увагу на зазначення в такому договорі строків передачі відходів на утилізацію і захоронення.

Та й існує ризик наштовхнутися на санкції за порушення екологічного законодавства, але тільки в разі зберігання відпрацьованих АБ без наявності відповідної ліцензії більше року (згідно із п. 14 ч. 1 ст. 7 Закону № 2221, п. «з» ст. 17 та ст. 34 Закону № 1872).

1 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.

2 Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.

Саме про ці вимоги далі й поговоримо трохи детальніше.

Екологічне законодавство: що врахувати? Починається тут усе з того, що відпрацювавши своє, АБ перетворюються на небезпечні відходи. Підтверджує цей факт наявність у Жовтому переліку відходів3 позиції 34, у якій названі, зокрема, відходи і брухт електричних і електронних вузлів4, що містять компоненти такі як акумуляторні батареї або інші батареї, включені до Жовтого переліку відходів.

3 Затверджений постановою КМУ «Про затвердження Положення про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів» від 13.07.2000 р. № 112.

4 Ця позиція не включає брухт агрегатів електрогенераторів.

А небезпечні відходи, як свідчить їх визначення з абз. 3 ст. 1 Закону № 187, потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Зокрема, у світлі питання, яке цікавить нас, а саме «що робити з відпрацьованими АБ?», важливо розуміти, що їх утилізацією мають право займатися лише ті суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами (згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 Закону № 222).

Також ліцензуванню підлягає перевезення небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом (п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону № 222).

Із цього випливає, що звичайні юрособи і фізособи-підприємці (що не отримали такої ліцензії) самостійно утилізувати відпрацьовані АБ не мають права. А зберігати — будь ласка. Але тільки не довше за рік. Причому з важливим застереженням: такі відходи протягом року мають бути передані суб’єктам господарювання, що мають відповідні ліцензії на поводження з небезпечними відходами (ч. 3 ст. 34 Закону № 187).

Порушення вимог щодо поводження з відходами може обернутися накладенням штрафів на посадових осіб або фізосіб-підприємців згідно зі ст. 82 КУпАП у розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.).

Головний висновок з усього цього — укладення договору зі спеціалізованим суб’єктом (що має ліцензію) і передача йому небезпечних відходів з періодичністю хоча б раз за рік здатна вберегти вас не лише від необхідності сплати екоподатку, але і від інших неприємностей, зокрема необхідності отримання ліцензії на поводження з небезпечними відходами.

Крім того, п. «а» ч. 1 ст. 32 Закону № 187 забороняє здійснювати будь-яку госпдіяльність, пов’язану з утворенням відходів, без отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Видавати такі дозволи повинні місцеві органи виконавчої влади, але порядок такої видачі до цього дня не визначений. Тому робити цього місцева влада на сьогодні не має права.

Формально отримувати такі дозволи повинні лише ті суб’єкти, в ході діяльності яких показник Пзув перевищує 10005 (у разі, якщо порядок був би затверджений).

5 Що це за показник і як його розраховують, ви могли прочитати в статті «Люмінесцентні лампи та інше «еко» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 42.

Облікові і звітні нюанси. Щоб догнати показник Пзув до значення 1000, знадобиться не один і не два акумулятори. Тому вірогіднішим виглядає потрапляння цього показника в діапазон від 50 до 1000. Що, у свою чергу, тягне необхідність щорічно подавати декларацію про відходи за формою6 і в порядку, встановленими КМУ (згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 187).

6 Форма такої декларації затверджена постановою КМУ «Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми» від 18.02.2016 р. № 118.

Подати декларацію можна одночасно в паперовій і електронній формі в центр надання адміністративних послуг або ж на сайті http://e-eco.gov.ua.

Що стосується декларації за 2017 рік, то строк її подання сплив у понеділок, 19 лютого.

Ще один почесний обов’язок — складання типової форми № 1-ВТ7. На її заповненні наполягають податківці (лист ДПАУ від 01.07.2011 р. № 17870/7/15-0817).

7 Затверджена наказом Мінприроди від 07.07.2008 р. № 342.

Складати цю форму повинні юрособи всіх форм власності, видів економічної діяльності й організаційно-правових форм господарювання, фізособи-підприємці, в діяльності яких утворюються відходи.

При цьому в графі 03 доведеться вказувати вид відходу згідно з ДК 005-96. В означеному Класифікаторові відходів акумулятори названі за кодами 3120.3.1.01, 3120.3.1.04, 3410.2.9.03, 3120.3.1.05, 3120.3.2.01, а АБ — 3120.3.1.02, 6000.2.9.07, 6000.2.9.05, 6000.2.9.04, 6000.2.9.08.

Бухгалтерський облік. «Рідна» АБ, що входить до складу джерела безперебійного живлення, обліковується разом із ним у складі єдиного об’єкта. Що стосується АБ, придбаної як заміна тієї, що відпрацювала своє, то її обліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Звичайно, якщо орієнтовний строк корисного використання АБ перевищує один рік8 і вартість при цьому не перевищує 6 тис. грн.

8 Чи операційний цикл, якщо той триваліший за один рік.

Залежно від обраного методу амортизації МНМА амортизаційну вартість АБ списують до складу витрат у вигляді амортизації.

Нагадаємо про «прискорені» методи амортизації: 50/50 % або 100 %, передбачені для МНМА п. 27 П(С)БО 7. Також їх можна амортизувати прямолінійним і виробничим методами.

Вид витрат при цьому залежить від того, для яких цілей використовують саме ДБЖ.

Високодохідним платникам податку на прибуток і малодохідним «добровольцям» важливо розуміти, що МНМА в податковому обліку не належать до основних засобів. Тому різниці, визначені згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають. Підтверджують це і податківці (категорії 102.05 і 102.13 ЗІР, а також свіжа ІПК ДФСУ від 11.01.2018 р. № 116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

У рядках 1.1.1 і 1.2.1 АМ додатка РІ вказують різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без урахування амортизації МНМА.

Що стосується АБ, яка прийшла в непридатний стан, то якщо ви не збираєтеся використовувати її в подальшому, то до моменту передання її відповідному суб’єктові для утилізації достатньо організувати аналітичний облік її і їй подібних .

Для податкового і бухгалтерського обліку такі об’єкти цінності не становлять, але статус «небезпечні відходи», як ви пам’ятаєте, вимагає спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Особа, під матеріальною відповідальністю якої перебуває ДБЖ, при виявленні несправної АБ зобов’язана передати її на зберігання на склад (чи в інше місце, де та зберігатиметься до передачі її спеціалізованій організації).

При цьому передача відпрацьованих акумуляторів на склад може оформлятися шляхом виписування накладних на внутрішнє переміщення матеріалів (форма № М-11).

Витрати на утилізацію відходів включають в інші операційні витрати (субрахунок 949) згідно з останнім абзацом п. 2.13 Методрекомендацій № 2.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться