Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№27
Друкувати

Що потрібно знати про цінники підприємцеві

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
Сьогодні ми поговоримо про цінники на товар у підприємця. Чи повинні вони бути? Які вимоги до них? Яка відповідальність за відсутність цінника? Хто цю відсутність перевіряє? І чи є мораторій на такі перевірки? Загалом усе, що потрібно знати про цінники, — прямо зараз.

Цінник потрібен

Якщо йдеться про оптову торгівлю, то ціни на товар зазвичай визначають у договорі поставки. Але зараз — не про це. Сьогодні йтиметься про роздрібну торгівлю не через Інтернет і діяльність у сфері ресторанного господарства. У цьому випадку цінники і Ко обов’язково мають бути. Чому?

Така вимога є в нормативці. Зокрема, у ч. 8 ст. 3 Закону про РРО1, п. 3 ст. 15 Закону № 10232 і «підзаконці», представленій численними правилами торгівлі, що називається «на кожен випадок».

1 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

2 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.

Основні правила оформлення цінника

1. Ціна на ціннику зазначається в гривнях.

2. «Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції».

Під продукцією в цьому випадку розуміється товар, робота, послуга.

3. Ціна зазначається з податками, що «сидять усередині».

Ціна на ціннику повинна включати всі податки і платежі, які сплачує споживач (наприклад, ПДВ, «роздрібний» акциз тощо). При цьому окремим рядком виділяти на ціннику ці податки не потрібно!

4. Якщо за одну ціну пропонується декілька товарів, робіт, послуг (або їх поєднання) або якщо при купівлі одного товару, роботи, послуги виникає право купити інші за нижчою ціною, до відома споживача має бути доведена інформація щодо:

— змісту і вартості пропозиції, а в разі пропозиції товарів, робіт або послуг за одну ціну — ціни таких товарів, робіт або послуг, узятих окремо;

— умови прийняття пропозиції, зокрема строк її дії й усіх обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.

Увага! Перевіряючі іноді застосовують ці правила не лише стосовно акційних наборів, але й щодо «звичайних» товарних позицій, які складаються з декількох товарів, що, вважаємо, не є правильно і стає приводом для судових розглядів.

Є позитивні для суб’єктів господарювання судові рішення.

5. Якщо ви надаєте знижки або проводите розпродаж, пам’ятайте, що такі заходи мають бути обмежені за часом, а на ціннику потрібно зазначати стару ціну (до знижки/розпродажу) і нову.

Використання поняття «розпродаж» дозволяється, тільки якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів.

6. При переоцінці/уцінці попередня ціна закреслюється і зазначається нова ціна, а також ставиться підпис працівника, відповідального за встановлення цін (п. 11 Інструкції № 23). Якщо старі ціни закреслити неможливо (наприклад, вони позначені етикетпістолетом), нові ціни наклеюють зверху старих.

3 Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі від 04.01.1997 р. № 2.

Якщо товар уціняється у зв’язку з частковою втратою якості, на цінниках або упаковці ставиться буква «П».

Оголошення про нові ціни потрібно розмістити в торговельному залі і зберігати до остаточного продажу переоцінених товарів.

7. При проведенні рекламних заходів (акцій), пов’язаних з безоплатною роздачею товару, цілком допустимо зазначити на ціннику «0 грн. 0 коп.» (лист Держкомпідприємництва від 18.07.2007 р. № 5279, лист Держінспекції з контролю за цінами від 02.03.2007 р. № 200/3-10/378(ср. 025069200)).

Знову ж таки цінник — не єдиний спосіб повідомити покупця про ціну. Замість цінників іноді використовують покажчики цін для групи товарів. А в закладах ресторанного господарства ціну зазначають у меню або прейскуранті.

Цінник призначений для позначення ціни тільки на один товар. А покажчик цін містить ціни на групу товарів, але це має бути група товарів тільки однієї категорії (п. 3 ст. 15 Закону № 1023).

Роздрібні ціни також можуть бути зазначені на товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці, в якій товар продається населенню, або безпосередньо на самому товарі, якщо позначення ціни не псує його товарний вигляд і не знижує якість товару (п. 8 Інструкції № 2).

Що писати на ціннику

У випадку з продовольчими товарами на кожному ціннику/покажчику цін обов’язково зазначають (п. 7 Інструкції № 2):

— для вагових товарів: назву, сорт, ціну за 1 кг або за 100 гр;

— для розливних товарів: назву, сорт, ціну за одиницю об’єму або одиницю ваги;

— для штучних товарів і напоїв у пляшках: назву, вагу або місткість, сорт, ціну за штуку;

— для розфасованих товарів: назву, сорт, ціну за 1 кг або за 100 гр, вагу одиниці розфасовки, ціну за одиницю розфасовки.

У випадку з продовольчими товарами на кожному ціннику/покажчику цін обов’язково зазначають (п. 7 Інструкції № 2):

— для товарів, ціни на які залежать від сорту: назву, сорт, ціну за 1 м, кг, шт. або одиницю розфасовки;

— для товарів, ціни на які не залежать від сорту: назву, ціну за 1 м, кг, шт. або одиницю розфасовки;

— дрібні штучні товари (парфумерні, галантерейні та ін.): назву, вагу або об’єм, ціну за штуку або одиницю упаковки.

У меню зазначають перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських виробів, напоїв власного виробництва, вихід і ціну однієї порції.

У прейскуранті зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових і кондитерських виробів та інших покупних товарів, маса, об’єм і ціна за одиницю, крім того, для алкогольних напоїв — місткість пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 мл і 100 мл.

Зауважте: на ціннику обов’язково має бути дата встановлення ціни, підпис особи, уповноваженої встановлювати ціну (підприємця або уповноваженого ним працівника) (п. 9 Інструкції № 2).

Також в Інструкції № 2 говориться про печатку/штамп суб’єкта господарювання. Але зараз суб’єкти господарювання можуть працювати без печатки (Закон № 19824). При цьому згідно з п. 3 ст. 581 ГКУ «наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.».

4 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» від 23.03.2017 р. № 1982-VIII.

Тому вимогу про її наявність на ціннику/покажчику цін/прейскуранті/меню може бути проігноровано .

Як багато інформації… На щастя, є кілька винятків :

1) якщо товар ідентифікується за штрихкодами, а ціна зберігається в пам’яті РРО або комп’ютера, то дату, підпис і печатку на цінниках можна не ставити (при цьому в торговельному залі повинен знаходитися прейскурант цін з датою, підписом уповноваженої особи і за бажанням (див. вище) печаткою);

2) якщо ціна позначена етикетпістолетом або шляхом наклеювання стрічки, то знову ж таки можна обійтися без дати з підписом (п. 13 Інструкції № 2).

У закладах ресторанного господарства меню і прейскурант мають бути підписані керівником і матеріально відповідальною особою (завідувачем виробництва, бригадиром, буфетником, барменом тощо) і за бажанням (див. вище) скріплені печаткою.

Хоча, знову ж таки, тут є деякий конфлікт з Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями5, які беззастережно (!) вимагають:

5 Затверджені постановою КМУ від 30.07.1996 р. № 854.

— «на зворотному боці цінника повинен бути підпис особи, відповідальної за визначення ціни, і дата»;

— «прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта господарювання і мають бути доступні для ознайомлення споживача».

В останньому випадку маються на увазі заклади ресторанного господарства.

Де розмістити цінник

Цінники потрібно сформувати до того, як товар надійде до торговельного залу. А за тими товарами, яких у продажу вже немає, цінники потрібно вчасно знищувати.

Розміщувати цінники можна біля товару (наприклад, на полицях, на стелажах, безпосередньо на зразках товарів або підвісити над викладенням товару).

Цінник повинен знаходитися біля відповідного товару, щоб не вводити покупців в оману безладним розкидом цінників.

Крім того, як уже було сказано вище, ціни можуть бути зазначені на товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці, в якій товар продається населенню, або безпосередньо написані на самому товарі, якщо позначення ціни не псує його товарний вигляд і не знижує якість товару.

Заборонено писати ціну олівцем!

При продажу друкарської продукції цінники оформляють на її зразках із зазначенням ціни видання і дати позначення ціни.

При реалізації періодичних друкованих видань (газет, журналів тощо) ціни відображаються безпосередньо на їх зразках, які зберігаються до кінця продажу.

Аптеки повинні дотримуватися додаткової вимоги: ціни на лікарські препарати і вироби медичного призначення зазначати безпосередньо на оригінальній упаковці виробу.

А що, якщо…

Якщо підприємець забув / не встиг / не звернув уваги і не оформив цінник… До чого це призведе?

Перший штраф — за Законом № 1023 (п. 7 ч. 1 ст. 23) становить 30 % отриманої для продажу партії продукції, на яку не було цінника, але не менше 85 грн. Це стосується всіх підприємців: як єдиноподатників, так і загальносистемників.

Крім того, відсутність або неправильне оформлення цінника є порушенням правил роздрібної торгівлі (п. 15 Правил № 1046, п. 16 Правил № 1857). Тому другий штраф — це адмінштраф за ст. 155 КпАП (від 17 до 170 грн.).

6 Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104.

7 Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185.

Відсутність цінника або якщо цінник не в гривні цілком можна «підтягнути» і під ст. 1551 (34 — 85 грн. на особу, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції, і 85 — 170 грн. на підприємця-роботодавця).

Хто має право перевіряти цінники і накладати штрафи

Штраф за ст. 23 Закону № 1023 має право накладати: глава Держспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживслужби і їх заступники за результатами перевірок. Питання про накладення цього штрафу розглядається за участю підприємця (пп. 3 і 4 Положення № 11778).

8 Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджений постановою КМУ 17.08.2002 р. № 1177.

За ст. 1551 КпАП порушення протоколюють податківці (ст. 255 КУпАП). А за ст. 155 КпАПоргани внутрішніх справ або адміністративні комісії при виконкомах міськрад і сільрад (ст. 255 КУпАП).

До речі кажучи, ні податківці, ні Держспоживслужба не обмежені перевірочним мораторієм9, тому штрафи цілком реальні .

9 Про це ми писали в статті що «Ті, що проходять «крізь стіни» мораторію: з’явився Перелік» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 10).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться