Єдиноподатник передумав сплачувати земподаток: як бути?

* У нашому журналі це питання востаннє було розглянуте в статті «Земельний податок vs єдиноподатники: спокій нам тільки сниться…» («Бухгалтер 911», 2017, № 48).

Як правильно подати декларацію з плати за землю, ви вже знаєте**. Тепер настав час розібратися, як виправити подання, якого, по-хорошому, не мало бути.

** У тому числі завдяки статті «Земельний податок: час звітувати на 2018 рік» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 5.

У межах строків подання декларації

Якщо б граничний строк подання декларації не сплив, виправитися можна було б шляхом подання «обнуляючої» декларації зі статусом 02 «Звітна нова».

Але нюанс ось у чому. Якщо в суб’єкта відсутній об’єкт обкладення земельним податком і немає показників, що підлягають декларуванню, то від обов’язку подання декларації він узагалі звільнений (згідно із п. 49.2 ПКУ).

Це якраз наш випадок.

Тому подання «обнуляючої» декларації викликає деякі сумніви.

Зазначимо, що на практиці питання з помилковим поданням декларацій вирішують і шляхом подання в податкову листа з проханням не визнавати раніше подану звітність. Воно до нашої ситуації підходить більше. Але ось «зіграє» чи ні — з упевненістю сказати складно. А раз так, то залишається шлях обнулення через подання «нульової» декларації зі статусом 02 «Звітна нова».

До речі, податківці в аналогічній ситуації говорили про право юрособи подавати уточнюючу декларацію.

А де є уточнююча, там є і звітна нова (якщо виправляємося до граничних строків подання).

Фактично це буде порожня/«нульова» декларація (див. далі частину статті про подання декларації зі статусом «Уточнююча») — земельну ділянку, з якої єдиноподатник не повинен платити земподаток, у ній, вважаємо, показувати не слід.

Важливо! Пункт 46.4 ПКУ надає право платникові податків разом із декларацією подати доповнення до такої декларації, складене в довільній формі. Воно вважається невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подають із поясненням мотивів його подання. Саме в такому доповненні і слід указати про помилкове подання декларації і про те, що за допомогою подання нової «нульової» декларації ви і намагаєтеся виправити таку помилку.

Доповнення й інформація про нього — це показники, що підлягають декларуванню. Тобто сумніви про необхідність надання декларації можна відкинути.

Після спливу граничного строку подання декларації

Інше питання, що граничний строк подання декларації з плати за землю на 2018 рік уже сплив, а тому якщо обирати шлях із виправленням, то дивитися потрібно в бік подання декларації зі статусом 03 «Уточнююча».

Використовуємо форму декларації, що діє на момент подання***.

*** З 01.01.2018 р. звітувати потрібно за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560 (у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 р. № 9).

Нумерують уточнюючі декларації окремо від звітних/звітних нових. Якщо за рік ви подаєте першу уточнену декларацію, то вона матиме порядковий номер 1.

«Технологію» виправлення можна «підглянути» в іншій консультації податківців з категорії 112.05 ЗІР, яка присвячена ситуації, коли платник у звітній декларації указав неправильно код КОАТУУ (і, виходить, за помилковим кодом виник об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями).

«Рецепт» такий . Подати уточнюючу декларацію, в якій, по-перше, відобразити відсутність земельної ділянки (йдеться про розділ І); по-друге, уточнити податкове зобов’язання (повинно бути зменшене до «0») (ідеться про розділ ІІІ).

У рядку 4 розділу ІІІ уточненої декларації вказуєте раніше задекларовані суми земельного податку, тобто просто переносите з рядка 3 розділу ІІІ звітної декларації за 2018 рік.

Далі знаходите різницю цих величин. У цьому випадку виходимо на зменшення податкового зобов’язання, адже різниця між даними рядків 4 і 3 — додатне значення. Тобто заповнити потрібно рядок 6 цього розділу.

Рядки 7 і 8 слугують для відображення сум штрафів і пені відповідно, тому в разі зменшення податкових зобов’язань їх заповнювати не доведеться.

Що стосується зняття єдиноподатника із платників земельного податку, то подання особливої заяви (як, наприклад, з екологічного податку — п. 250.9 ПКУ) не передбачено. Причому не випливає це ні із самого Кодексу, ні від ДФСУ не йде (що іноді за нею помічається ).

Тому вважаємо, що для обнулення задекларованих зобов’язань достатньо подання уточненої декларації, заповненої за вказаними вище правилами. Якщо ж зіткнетеся на місцях з якимись особливими побажаннями податківців, то знайте, що твердого підґрунтя вони під собою не мають. Водночас якщо вони допоможуть попрощатися з обов’язком нараховувати і сплачувати земельний податок, то можете піти їм назустріч.