1 Про це ми попереджали в статті «З РК, КОРО, але без РРО, та ще й по-новому: розгадуємо ребус» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 3).
Насамперед нагадаємо, що єдиноподатники не мають права торгувати алкоголем. Виняток зроблено тільки для підприємців, які продають уроздріб (тобто громадянам) пиво або столове вино, — це на спрощенці можна (п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).
Але якщо для роздрібного продажу столового вина алко-ліцензія не потрібна в принципі (ч. 14 ст. 15 Закону № 4812), то торгувати без неї алкогольним пивом — незаконно.
2 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-BP. Деталі знайдете в статті «In vino veritas: про торгівлю столовим вином» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 45).
А ось для торгівлі БЕЗалкогольним пивом алко-ліцензія не потрібна . Зрозуміло, ви можете працювати без РРО, якщо річний дохід ≤ 1 млн грн.
І саме тут починається парадокс . З одного боку, єдиноподатники мають право працювати без РРО, поки їх річний дохід ≤ 1 млн грн. (п. 296.10 ПКУ).
Але з іншого боку, вони просто не могли оформити алко-ліцензію, якщо в них не було РРО або КОРО з РК, оскільки інформація про РРО (або КОРО з РК) обов’язково вноситься в ліцензію, і від кількості цих апаратів (або Книг), власне, залежить і сама вартість ліцензії (ч. 24, 26 ст. 15 Закону № 481).
Враховуючи, що за торгівлю пивом без ліцензії загрожує штраф у подвійному розмірі від вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн. , хочеш не хочеш, але доводиться ставити РРО або реєструвати КОРО з РК, щоб оформити ліцензію .
Раніше в Переліку № 13363 було застереження, згідно з яким єдиноподатники могли продавати пиво в пляшках і бляшанках без РРО, але з використанням КОРО і РК. Відповідно, деякі підприємці РРО не ставили, а вважали за краще використовувати КОРО з РК, і саме на КОРО оформляли алко-ліцензію.
3 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Що ж, це цілком відповідало вимогам ст. 15 Закону № 481. І самі податківці не заперечували.
Але з 20.12.2017 р. це хороше застереження в п. 1 Переліку № 1336 «убили» . Тому тепер у єдиноподатників, які торгують пивом у пляшках і бляшанках, немає формальних підстав застосовувати КОРО з РК. Відповідно, на сьогодні вони можуть оформити алко-ліцензію тільки на РРО .
А як же діяти тим, хто оформив алко-ліцензію минулого року, причому без РРО — на КОРО з РК. Тоді це ще було законно. Чи можна продовжувати працювати за нею без РРО зараз, чи потрібно терміново купувати касовий апарат?
Здоровий глузд і формальний підхід до прочитання законодавчих норм дають змогу дійти висновку, що доти, доки не закінчиться строк дії ліцензії / вона не буде анульована податківцями, підприємець може працювати без РРО. Пояснимо.
Ліцензія видається на рік (ч. 20 ст. 15 Закону № 481). Дата її закінчення зазначена в самій ліцензії.
У цьому випадку ключовими є, по суті, два запитання:
1) чи зберігає силу / дійсність КОРО підприємця після змін у Перелік № 1336;
2) як наслідок, чи немає проблеми з недійсністю виданої алко-ліцензії.
Підкреслимо, що в будь-якому разі (як при лояльному, так і при фіскальному підході) покарати вас за невикористання РРО податківці не зможуть. П. 296.10 ПКУ звільняє єдиноподатників від РРО, якщо річний дохід ≤ 1 млн грн. і вони не торгують побутовою технікою. У нашому випадку немає підстав стверджувати, що «РРО-імунітет» підприємцем втрачений. Тобто всі ризики проходять саме з ліцензійного питання.
Отже, підстави для скасування реєстрації КОРО перелічені в п.п. 2 п. 3 розділу II Порядку № 5474:
4 Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.
— підприємець подав відповідну заяву;
— КОРО використовується не за адресою або стала непридатною;
— є судове рішення про припинення підприємця, визнання його банкротом, або про недійсність договору оренди;
— підприємець помер, або пропав без вісті, або обмежений у цивільній дієздатності, або знявся з держреєстрації;
— порушена цілісність засобу контролю на КОРО або виявлений факт опломбування КОРО підробним засобом контролю.
Як бачите, якщо сам підприємець не подасть заяву, податківці скасовувати реєстрацію у випадку, що цікавить нас, не мають права.
Знову ж таки, здоровий глузд говорить про те, що оскільки підприємець має «РРО-імунітет», а КОРО зареєстрував, вважай, добровільно (щоб отримати алко-ліцензію), нічого не заважає йому так само добровільно продовжувати використовувати цю КОРО і далі (не подавати заяви про скасування її реєстрації).
Використовувати в режимі як і раніше (а не в режимі: хочу використовую, хочу — ні).
Адже ж нікого не зачіпає, що єдиноподатник також добровільно звалюватиме на себе тягар застосування РРО, хоча ст. 9 Закону про РРО чітко говорить, що РРО єдиноподатниками не застосовується.
Відповідно, ми б вважали, що доки підприємець сам не подасть заяву про скасування реєстрації КОРО, він, як і раніше, зобов’язаний її використовувати в колишньому режимі і ця КОРО дійсна.
Хоча, звичайно, сумніваємося, що податківці мислитимуть в аналогічному ключі.
Що стосується алко-ліцензії, то з нею, за такою логікою (якщо з КОРО все добре), теж усе добре. Підстави для призупинення/анулювання алко-ліцензії зазначені в ч. 31 ст. 15 Закону № 481, їх перелік вичерпний:
— несвоєчасна плата за ліцензію;
— заява самого підприємця про анулювання ліцензії;
— припинення держреєстрації підприємця;
— рішення суду про торгівлю алкоголем без акцизних марок або про переміщення алкоголю поза митним контролем;
— продаж алкоголю особам до 18 років або в невизначених місцях.
Ліцензія анулюється і вважається недійсною з моменту одержання вами письмового розпорядження про її анулювання.
Як бачимо, якщо ми не порушуємо правил торгівлі алкоголем і вчасно платимо за ліцензію, то її не анулюють .
Тобто формально покарати вас за торгівлю пивом без ліцензії податківці не можуть, оскільки ліцензія у вас є .
Але, але, але… На жаль, усе це, як уявляється, доведеться доводити в суді .
Остання логіка податківців, нагадаємо, була така, що КОРО без РРО для цілей алко-ліцензії була доступна лише для діяльності, зазначеної в Переліку № 1336 (ср. ). Від тих, хто в Перелік № 1336 не вписувався (пиво на розлив), податківці вимагали ставити РРО.
Відповідно, продовжуючи таку логіку, податківці, очевидно, дійдуть висновку, що після змін у Переліку № 1336, з КОРО (без РРО) продавці пива далі працювати не можуть.
Наступний крок — «замах» на дійсність алко-ліцензії. Зі спробою накладення «безліцензійного» штрафу значного розміру (див. на початку статті).
Таким чином, ризики продовження продажу пива з КОРО без РРО є і, вважаємо, вони високі . Тим, хто хоче себе убезпечити, потрібно:
— скасувати реєстрацію КОРО (див. вище);
— придбати РРО і поставити його на облік у податковій5;
5 Розібратися із цим питанням вам допоможе стаття «Як установити РРО, якщо…» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 13).
— переоформити ліцензію вже на РРО. До речі, продавати пиво через новенький РРО можна не раніше, ніж ви внесете інформацію про нього в ліцензію. Адже за продаж алкоголю через РРО, який не внесений в алко-ліцензію, загрожує штраф у подвійному розмірі вартості проданої через нього продукції, але не менше 10 000 грн.