Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№12
Друкувати

«Де народився, там і згодився». Про реєстрацію підприємця

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
Ситуація. Фізособа зареєстрована (прописана) в Київській області, але живе і працює в м. Києві, а також має в м. Києві нерухомість. Чи може вона зареєструватися підприємцем у м. Києві? Чи діє зараз принцип екстериторіальності?

Держреєстрація

Свого часу підприємці могли реєструватися де завгодно, аби на території України. Місце прописки не мало значення, але «недовго музика грала» . На сьогодні реєстрація все-таки прив’язана до місця прописки. Виняток зроблений тільки для «електронного» способу реєстрації. А тепер — детальніше.

До 01.01.2016 р. фізособа (за винятком переселенців із зони АТО) могла подати документи для реєстрації як підприємця тільки держреєстраторові за місцем своєї прописки.

Зрозуміло, що таке «кріпацтво» багатьох не влаштовувало. Тому ще у 2015 році у Вінницькій і Київській областях запустили пілотний проект: дозволили фізособам подавати документи для реєстрації підприємцями будь-якому держреєстраторові у своїй області — без прив’язки до прописки.

А вже з 01.01.2016 р. Закон про держреєстрацію1 був викладений у новій редакції. І в ньому офіційно закріпили нововведення: при реєстрації підприємців діє принцип екстериторіальності в межах України (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про держреєстрацію). Простіше кажучи, фізособа має законне право зареєструватися підприємцем у будь-якого держреєстратора (або нотаріуса) в межах країни — незалежно від місця своєї прописки . Хоча на практиці із цим були проблеми.

1 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Електронні бази держреєстраторів, переважно, дозволяли реалізувати такі дії тільки в межах області, а не всієї країни. Тобто фактично доводилося звертатися до держреєстраторів у тій області, де фізособа була прописана.

У принципі, з часом усе б налагодилося, але з 02.11.2016 р. принципу екстериторіальності істотно «підрізали крила»: п. 5 ч. 1 ст. 4 із Закону про держреєстрацію взагалі вилучили .

Тоді ж у ст. 4 Закону про держреєстрацію з’явилася нова ч. 2, яка діє й до сьогодні. «Завдяки» їй правила держреєстрації знову змінилися — і цього разу, на жаль, не в кращий бік2.

2 Детальніше про нові правила ви можете дізнатися зі статті «Новації держреєстрації і не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 46).

«… реєстрація … проводиться незалежно від місця знаходження особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім … реєстрації на підставі документів … в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження … особи в межах України».

Тепер якщо підприємець реєструється шляхом подання «паперових» документів, то прописка має значення. Наприклад, якщо він прописаний:

у Київській області, то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора, але в межах Київської області;

у м. Києві, то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора, але в межах м. Києва;

у Харківській області (чи в м. Харкові), то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора: як у м. Харкові, так і в Харківській області. Зверніть увагу: це правило діє для всіх обласних центрів, окрім м. Києва.

Київ виділений окремо (див. вище), оскільки має особливий статус, як столиця.

Отже, якщо ви прописані в будь-якій області, крім Київської, то можете зареєструватися як у самій області, так і в обласному центрі.

Якщо ж ви прописані в Київській області, то зареєструватися в самому м. Києві не вийде — потрібно міняти прописку на столичну ;

у Криму, м. Севастополі, Донецькій або Луганській областях (на території, непідконтрольній Україні) або на лінії зіткнення в зоні АТО, то зареєструватися може в будь-якого держреєстратора в межах України, незалежно від прописки (п. 1 наказу № 3359/53).

3 Наказ Мін’юсту «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» від 25.11.2016 р. № 3359/5.

Якщо ж ви вирішите подавати документи на держреєстрацію в електронному вигляді на портал Електронних сервісів (а для цього вам доведеться спочатку обзавестися електронним цифровим підписом), то прописка ролі не зіграє.

На обліку в податківців

Припустимо, етап держреєстрації пройдений. Що далі?

А далі новачка-підприємця беруть на облік у податковій. І ось тут-то «кріпацтво» діє в усій красі .

Незалежно від того, де і як ви реєструвалися, на облік вас візьмуть у податковій за місцем прописки — це і буде вашим основним місцем обліку (п. 45.1 ПКУ)!

Саме сюди надалі вам доведеться платити податки і подавати звіти4, навіть якщо ви працюватимете в іншому місті .

4 У тому числі ф. № 20-ОПП. Детальніше — у статтях: «Форма № 20-ОПП: сьогодення і майбутнє» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 10); «Оновлена форма № 20-ОПП: правила заповнення і подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 38).

Див. категорію 107.08 ЗІР.

І тут — «каверза» для спрощенців груп 1 — 2: якщо ви стоїте на обліку в податковій за місцем прописки (наприклад, у Київській області), а діяльність здійснюєте в іншому місці (наприклад, у м. Харкові), то податківці вимагатимуть від вас платити єдиний податок за максимальною ставкою 5 (щоправда, у деяких містах він і так установлений на максимальному рівні, але не скрізь).

5 Чому так, ми детально розбиралися в статті «Бліц-відповіді про ставку єдиного податку в групі 2» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 48).

Тож врахуйте, що іноді перед держреєстрацією є сенс змінити прописку .

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться