Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, грудень, 2019/№50
Друкувати

Продаємо товар післяплатою: коли пробивати чек РРО

Хмелевский Игорь, налоговый эксперт
Щойно схлине хвиля нових законів — відразу починається! Той не так почув, цей не так зрозумів, комусь не так пояснили. А хтось і зовсім розповідає відверті байки. Зокрема, про те, що інтернет-торговцям скоро доведеться пробивати чек у бук­вальному розумінні на повітря. Ідеться про торгівлю з оплатою післяплатою. Нібито відразу при відправленні товару, не маючи не лише грошей, але навіть жодних гарантій щодо його отримання й оплати покупцем, продавець уже повинен провести через РРО повну вартість товару і вкласти чек у посилку. Але чи так це насправді?

Як застосовувати РРО при післяплаті

Узагалі післяплата традиційно пов’язувалася з пересилкою товарів поштою. Так, під поштовим відправленням післяплатою розуміють поштове відправлення з оголошеною цінністю, під час подання якого відправник доручає операторові поштового зв’язку стягнути визначену ним суму вартості відправлення з одержувача і переслати її за зворотною адресою поштовим переказом (п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270).

І хоча це визначення діє й досі, тепер, окрім державного оператора поштового зв’язку, в цій сфері працюють і альтернативні служби доставки, які оплачену покупцем вартість товару передають (переказують, перераховують) продавцеві як готівкою, так і за безготівковим розрахунком. Тому і поняття «продаж товару післяплатою» тепер трактують значно ширше.

Далі. До прийняття законів № 128 і № 129*, які так розбурхали багатьох, практика застосування РРО більш-менш усталилася. Принаймні в роз’ясненнях податківців (з останніх див. листи ДПСУ від 24.10.2019 р. № 966/6/99-00-05-04-01-15/ІПК, ГУ ДПС у Черкаській обл. від 12.11.2019 р. № 1275/ІПК/23-00-33-01-06, а також ЗІР 109.02). Тому можемо навести її в таблиці (див. на наступній сторінці).

* Закони України від 20.09.2019 р. № 128-IX і № 129-IX відповідно. Детальніше про них ви можете прочитати в статтях: «Торговцям — до РРО приготуватися!» («Бухгалтер 911», 2019, № 44), «РРО-зміни: дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 43).

Хто стягує післяплату

Хто видає чек РРО

Які дії продавця

Укрпошта

або

альтернативна служба доставки

поштове відділення (на суму післяплати і поштових послуг)

при отриманні поштового переказу готівкою продавець пробиває чек РРО*. Якщо післяплата надходить у безготівковій формі — чек РРО продавець не пробиває

Кур’єрська служба

кур’єр

* Хоча є й протилежна думка від головних фіскалів (див. лист ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

У будь-якому випадку продавець разом з товаром повинен передати покупцеві видаткову накладну або товарний чек, що засвідчують факт покупки, з відміткою про дату продажу.

Отже, як бачите, у продавця у будь-якому разі немає обов’язку вкладати в посилку чек РРО, якщо товар продається на умовах післяплати. Водночас не можемо не сказати про іншу, більш ніж дивну, консультацію головних фіскалів у категорії 109.02 ЗІР, що містить відповідь на запитання, чи потрібно застосовувати РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «інтернет-банкінг»?

У ній вони стверджують: якщо доставка товару здійснюється поштою за умови оплати післяплатою, то в момент отримання товару в поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен вкласти в поштове відправлення чек РРО, який підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Схоже, що автори консультації абсолютно не розуміють ні суті розрахунків післяплатою (у переважній більшості покупець вносить післяплату готівкою або платіжною карткою, а не через інтернет-банкінг), ні принципу роботи власне інтернет-банкінгу (платіж за допомогою такого сервісу є звичайною банківською операцією з переказу безготівкових коштів, тому застосування РРО, по-хорошому, не вимагає). А якщо на мить усе-таки погодитися із застосуванням РРО в такому разі, тоді виникає запитання: про яке «погашення кредиту» в чеку РРО тут узагалі йдеться?!

Одним словом, зважати серйозно на цю абсурдну консультацію навряд чи варто.

Що зміниться

1. З 01.10.2020 р. коло зобов’язаних застосовувати РРО поповниться, зокрема, тими ФОП, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, незалежно від обсягу доходу. Проте, на нашу думку, до цієї категорії потрапляють далеко не всі ФОП, які продають товар (послуги), використовуючи Інтернет. Адже нікуди не дівається принцип: немає готівкових / карткових розрахунків — немає необхідності застосовувати РРО**.

** Подробиці знайдете, зокрема, в матеріалі «Інтернет-банкінг, еквайринг і повернення: чи є загроза РРО» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 38).

2. У ст. 3 Закону про РРО з 19.04.2020 р. буде прописано необхідність застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій із застосуванням електронних платіжних засобів (зараз — платіжні картки). Електронні платіжні засоби включають не лише платіжні картки, але й мобільні платіжні інструменти, встановлені в апаратно-програмному середовищі смартфону або іншого бездротового пристрою.

Іншими словами, законодавці прописали те, що і так є очевидним: безконтактна оплата товару за допомогою смартфону без використання платіжної картки вимагає застосування РРО. Тобто нововведення в частині мобільних платіжних інструментів більше стосується звичайної, а не онлайн-торгівлі.

Тому така зміна теж не матиме критичної дії на застосування РРО інтернет-торговцями.

Як бачите, підстави для стурбованості відсутні — ніхто не змушує вас при продажу товарів післяплатою пробивати чек РРО без грошей (готівкових або сплачених із застосуванням платіжних карток).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам