Декларація з податку на прибуток: «гарячі» запитання

Електронна форма для річних платників: так чекати чи… послати?

Тут право вибору залишається за вами. Ми ж зараз постараємося проаналізувати аргументи, які зможуть на нього вплинути.

Розпочнемо з того, що, так, податківці рекомендували¹ при звітності за 2018 рік застосовувати вже оновлену форму декларації². Але якщо квартальним платникам надали можливість реалізувати відповідні рекомендації, то в річних платників не все так гладко.

¹ Про що ми повідомляли вам у статті «Декларація з податку на прибуток: за 2018 рік за новою формою» в журналі «Бухгалтер 911», 2019, № 3.

² Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897. Останні зміни до неї внесені наказом Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842.

Нагадаємо, що платники податку, які звітують щоквартально, отримали можливість звітувати в електронній формі ще 17.01.2019 р. — коли вийшли відповідні оновлення Єдиного вікна (EDZV) до версії 1.27.1.0. Форма з ідентифікатором J0100117 призначена саме для квартальних платників.

Порадували оновленою формою і фізосіб, зобов’язаних подавати «прибуткову» декларацію у разі виплати доходів із джерелом походження з України на користь юросіб-нерезидентів.

Оновлена ж річна форма в електронному вигляді поки що (на момент підготовки цього номера) не з’явилася. Не було її в тому числі й у свіжому оновленні програмного забезпечення «Єдине вікно» версії 1.27.2.0 (станом на 31.01.2019 р.).

Знову ж таки, така ситуація з річною формою деяких платників підштовхує до думки, що форма з ідентифікатором J0100117 підходить і для річного періоду. Інакше, як ще пояснити поточну ситуацію.

Податківці ж до цього дня зберігають «обітницю мовчання». Курсують чутки, що нібито є проект листа від податківців зі свіжішими роз’ясненнями, але поки що цей лист так і не матеріалізувався. Тобто «жодних вам підказок».

Як на все це реагувати?

Знову-таки, згадуємо про те, що згідно з п. 46.6 ПКУ:

— нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, наступний за тим, у якому відбулося їх оприлюднення;

— до цього застосовуються старі форми декларацій (розрахунків).

Звідси такі «рецепти» для річників.

1. «Вичікувальний». Можна ще трішки почекати. Можливо, потрібні оновлення з’являться. Ну або в ДСФУ «проріжеться голос» — наприклад, на користь варіанта 2 або 3 (див. нижче).

Тільки скільки вже можна чекати?! Нагадаємо: граничний строк для подання декларації закінчиться в п’ятницю, 1 березня. Якщо декларація з’явиться незадовго до спливу цього строку, високі ризики збоїв на сервері ДФСУ з прийняття електронної звітності .

2. «Законодавчо обґрунтований». Є всі законодавчі передумови для того, щоб подати декларацію з ідентифікатором J0108104 (див. вище п. 46.6 ПКУ). Ця форма досі діє та призначена саме для річних платників, але вона не оновлена.

Ключовий момент тут: якщо ви відправите цю форму й отримаєте квитанції про її прийняття, то ніхто не має права накласти штраф за неподання декларації згідно з п. 120.1 ПКУ (ср. ).

3. «Сумнівний». Можна натрапити також на думку, що річні платники, подібно до квартальних, можуть подати оновлену форму з ідентифікатором J0100117. Підштовхує до такої думки поточна ситуація («квартальна» форма оновлена/«річна» — ні). Знову ж таки на сайті opz.org.ua при анонсі останніх оновлень FreeZvit 5.2.6 заявлено про «єдину форму звітності» для квартальної та річної звітності.

Тим більше, в шапці декларації є можливість обрати «Базовий звітний період рік».

Але тут можна згадати про негативний досвід минулого року. Податківці говорили, що при поданні декларації з неправильним ідентифікатором потрібно виправлятися.

Власне, й у цьому році були випадки з проханням перездати декларацію (замінивши на форму з ідентифікатором J0108104).

Утім, не покидаємо надій, що незабаром або з’являться потрібні оновлення форми, або податківці дадуть які-небудь інші роз’яснення щодо виходу із ситуації.

Відмова від різниць: варіації на тему

Виходить, ідеться про платника, який раніше коригував фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, передбачені ПКУ. Тепер він уже 2 роки поспіль є низькодохідним, але за підсумками минулого року не скористався своїм правом прийняти рішення про незастосування різниць.

По-хорошому, повідомити податківців про своє рішення не застосовувати податкові різниці платник податків згідно з абз. 8 п.п. 134.1.1 ПКУ повинен у податковій звітності, яка подається за перший рік у безперервній сукупності років, у кожному з яких виконується критерій за розміром доходу.

Тобто в цьому випадку доленосну відмітку слід було зробити в декларації за 2017 рік.

Але ДФСУ бачить це питання в несподівано лояльному світлі. У консультації в категорії 102.02 ЗІР вона зазначає, що «платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, не перевищували 20 млн грн., але при цьому такий платник застосовував коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, має право один раз в будь-якому році безперервної сукупності років, в кожному з яких розмір доходу не перевищує 20 млн грн., прийняти рішення про незастосування коригування фінрезультату до оподаткування, та зазначив про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за такий податковий (звітний) рік».

Але, поклавши руку на серце, слід визнати, що такі висновки — чистої води самодіяльність ДФСУ. Тому, перш ніж ними скористатися, ми б рекомендували заручитися індивідуальною податковою консультацією із цього питання.

При цьому у своєму запиті радимо послатися на зазначену вище консультацію в категорії 102.02 ЗІР.

Жодних коригувань у цьому випадку не передбачено. Але зазначимо: раніше створення, коригування резерву сумнівних боргів і списання безнадійної заборгованості за його рахунок у податковому обліку проходили «крізь сито» коригувань, передбачених пп. 139.2.1 — 139.2.2 ПКУ (рядки 2.1.2 — 2.1.3 та 2.2.2 — 2.2.3 додатка РІ).

Після прийняття рішення про незастосування різниць ці операції впливатимуть на фінрезультат до оподаткування вже при створенні/коригуванні суми резерву. Тому так, при заповненні рядка 02 декларації використовувати потрібно ті ж дані, що й при заповненні Звіту про фінансові результати (в цьому випадку — за формою № 2-м).

Але дані в декларації наводимо з точністю до цілих гривень (а не округлені до ста гривень, як у Звіті про фінансові результати)³.

³ Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Декларації з податку на прибуток: заповнюємо правильно» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 5).

Право не створювати резерв сумнівних боргів, а включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку балансу за її фактичною сумою згідно з п. 8 розд. І П(С)БО 25 можуть лише ті суб’єкти, які складають Спрощений фінансовий звіт (форми № 1-мс і 2-мс)⁴. Але, судячи із запитання, підприємство до їх числа не належить.

⁴ Подробиці знайдете в статті «Інвентаризуємо «сумнівний» резерв» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 48).

Подання нової звітної декларації: а що з фінзвітністю?

Відповідь на це запитання залежить від того, яка помилка (чи помилки) мала місце.

Якщо це помилка «родом з бухобліку» (тобто вона вплинула на показники фінзвітності), то й саму фінзвітність подати повторно, безумовно, доведеться.

Якщо ж помилка стосувалася лише декларації з прибутку (показники фінзвітності при цьому не піддалися змінам), то ні сенсу, ні необхідності подання фінзвітності немає.

ДФСУ підтверджує такі висновки стосовно уточнюючої декларації (а не звітної нової) — підкатегорія 102.23.02 ЗІР, але їх підхід, вважаємо, відрізнятися не повинен і в цьому випадку.

При цьому податківці зазначають, що при поданні уточненої декларації в таблиці «Наявність додатків» проставляється відмітка про подання додатка ФЗ декларації та зазначаються відомості про форми фінзвітності, які подані/подаються в орган ДФСУ. Вважаємо, що й при заповненні та поданні звітної нової декларації додатком цілком може вважатися фінзвітність, подана раніше.

Збитки минулих років: як переносити?

Ще одна тема, що не втомлюється «купатися в променях слави» .

Жодних обмежень немає!

Якщо збитки ви відобразили в декларації за 2017 рік, то тепер ви без будь-яких обмежень можете перенести їх і в поточну декларацію.

Перехідні обмеження, передбачені п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, встановлювали обмеження для збитків минулих років для періоду 2012 — 2015 рр. Зараз ці правила діють лише в тій частині, що збитки, сформовані ще в той період, продовжують обліковувати до повного їх погашення.

Не змінилася при цьому й технологія перенесення: об’єкт оподаткування (рядок 04 зі знаком «-» декларації) слід перенести до рядка 3.2.4 додатка РІ.

Далі значення цього рядка візьме участь у визначенні загальної суми «зменшуючих» податкових різниць (рядок 02 додатка), після чого шляхом порівняння значення цього рядка зі значенням рядка 01 додатка потрібно визначити загальний підсумок застосування різниць. Рядок 03 додатка, в якому цей результат відображається, може мати знак як «+», так і «-». Його значення переносьте до рядка 03 РІ декларації (з відповідним знаком).

Для платників, що не застосовують коригування (якщо ця різниця виявилася єдиною в додатку РІ), усе набагато простіше: значення рядка 3.2.4 додатка буде продубльовано також у рядках 02 і 03 додатка і рядку 03 РІ декларації⁵.

⁵ У рядку 03 додатка та рядку 03 РІ декларації зі знаком «-».