Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2019/№1
Друкувати

Закриваємо бухгалтерський 2018 рік

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Початок нового року — саме час для того, щоб підбити підсумки попереднього. Тому сьогодні нагадаємо, що потрібно зробити, щоб закрити бухгалтерський 2018 рік.

1. Відображаємо в обліку результати річної інвентаризації. Основне завдання інвентаризації — забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік, п. 5 розд. I Положення № 879*).

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

На підставі даних інвентаризації бухгалтер заразом перевіряє обґрунтованість відображення залишків на рахунках бухобліку. Тому інвентаризація — це обов’язкова процедура, яка проводиться перед складанням річної фінзвітності.

Результати інвентаризації на підставі затвердженого керівником підприємства протоколу інвентаризаційної комісії відображаються в бухобліку і фінзвітності того періоду, в якому завершена інвентаризація (п. 3 розд. IV Положення № 879). А завершена інвентаризація має бути не пізніше 31 грудня 2018 року.

2. Списуємо безнадійну заборгованість, активи, що не відповідають критеріям визнання й оцінки. Як зазначено в п. 5 розд. I Положення № 879, інвентаризація повинна забезпечувати виявлення активів і зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання.

Для цілей аналізу результатів інвентаризації активів та зобов’язань на предмет їх відповідності критеріям визнання й оцінки п. 20 розд. II Положення № 879 пропонує створити уповноважену комісію (призначити відповідальних осіб).

Хоча цю процедуру можна доручити й інвентаризаційній комісії.

Списання активів та зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання й оцінки (у тому числі й безнадійної заборгованості) слід здійснювати на підставі затвердженого керівником підприємства протоколу уповноваженої комісії підприємства, у якому містяться висновки про невідповідність активів/зобов’язань критеріям визнання/оцінки (обґрунтованості списання безнадійної заборгованості).

3. Переводимо зобов’язання з довгострокових у поточні. На дату балансу довгострокові зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців починаючи з дати балансу, необхідно перевести до складу поточних.

4. Проводимо «ревізію» первинки. Перевіряємо, чи є первинка під здійснені госпоперації (чи належним чином вона оформлена, чи є на ній підписи осіб, що брали участь у здійсненні госпоперації). За авансами, виданими в грудні, перевіряємо, чи закриті вони первинними документами.

5. Переглядаємо резерв відпусток і резерв сумнівних боргів. Разом зі щорічною інвентаризацією п. 18 П(С)БО 11 вимагає від нас на кожну дату балансу (тобто станом на кінець звітного кварталу (року)) переглядати і, у разі необхідності, коригувати (зменшувати чи збільшувати) нараховані суми резервів**.

** Детальніше в статтях «Інвентаризуємо «сумнівний» резерв» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 48); «Інвентаризація «відпускного» резерву: вже близько час» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 47).

6. Робимо завершальні бухгалтерські проводки.

Закриваємо рахунки доходів/витрат на фінрезультат. У кінці року закривають сальдо рахунків доходів і витрат на фінрезультат звітного періоду (рахунок 79).

У принципі, підприємства згідно з Інструкцією № 291 можуть це робити як щомісячно, так і раз на рік. Але більшість підприємств — закриває рахунки доходів/витрат кожного місяця. Адже ці дані потрібні для заповнення квартальної фінзвітності.

За кредитом рахунка 79 відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів. Дебет рахунків 70 — 74 наприкінці року має бути списаний у кредит рахунка 79.

За дебетом — закриття рахунків обліку витрат.

Для підприємств, які ведуть тільки 9-й клас рахунків, суми з кредитів рахунків 90 — 98 наприкінці року мають бути списані на рахунок 79.

На рахунку 79 облік ведуть у розрізі субрахунків (791 «Результат операційної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат від іншої діяльності»).

Розраховуємо «бухгалтерський податок на прибуток». На фінрезультат ми повинні списати і суму розрахованого за бухправилами податку на прибуток.

Для того, щоб правильно нарахувати податок на прибуток у бухобліку, просто взяти суму з декларації з податку на прибуток не достатньо. Адже при розрахунку податку на прибуток застосовують правила ПКУ. Водночас бухприбуток визначається згідно з положеннями (стандартами) бухобліку. Звичайно, після того, як податковоприбутковий облік став ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку, список різниць скоротився. Але все-таки вони є.

П(С)БО 17 (п. 3) встановлює такий алгоритм визначення витрат (доходів) з податку на прибуток у бухгалтерському обліку:

ΔВПЗ — зміна суми відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ) за звітний рік;

ΔВПА — зміна суми відстрочених податкових активів (ВПА) за звітний рік.

Відстрочений податок на прибуток (ВПЗ і ВПА) визначають платники податку на прибуток.

Від розрахунку відстрочених податків звільнені платники податку на прибуток — суб’єкти малого підприємництва, які керуються вимогами П(С)БО 25 (ср. 025069200). Причому це стосується як малодохідних (з річним доходом менше 20 млн), так і високодохідних платників податку на прибуток.

Але такі платники все одно можуть зіткнутися з розрахунком відстрочених податків.

Наприклад, підставою для визначення ВПА може стати наявність збитків минулих років, які зменшуватимуть фінансовий результат для цілей оподаткування в наступних періодах (п. 8 П(С)БО 17).

Якщо ви не повинні вести облік відстрочених податків, то нарахування податку з «прибуткової» декларації пройде проводкою Дт 98 — Кт 641 «Розрахунки з податку на прибуток» і далі Дт 791 (792, 793) — Кт 98.

Відстрочені податки (ВПА і ВПЗ) рахують:

— високодохідники, які не є суб’єктами малого підприємництва;

— малодохідники — НЕсуб’єкти малого підприємництва, які не відмовилися від застосування податкових різниць, передбачених ПКУ (не зробили в декларації з податку на прибуток відповідної відмітки).

Як рахувати ВПА/ВПЗ? Процедуру розрахунку ВПА — ВПЗ можна представити таким чином:

Крок 1. Визначають, чи є в балансі різниця між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно (п. 3 П(С)БО 17). Але врахуйте: брати до уваги слід лише ті розбіжності, які носять тимчасовий характер.

Наприклад, за об’єктами невиробничого призначення в бухобліку балансова вартість цього активу в результаті нарахування амортизації потрапить до складу витрат, а в податковому обліку витрати на суму амортизації такого об’єкта не збільшаться ніколи. Отже, отримана різниця між залишковими вартостями об’єкта — постійна, а не тимчасова. Вона не приймається при розрахунку ВПЗ і ВПА.

А ось якби йшлося про виробничі основні засоби, то різниця між податковою і бухгалтерською вартостями (що виникла, наприклад, у результаті застосування різних методів амортизації в податковому й бухгалтерському обліку) була б тимчасовою.

Найчастіше на практиці трапляються тимчасові різниці за нематеріальними активами, виробничими основними засобами, а також за забезпеченнями майбутніх витрат і платежів.

Крок 2. Визначаємо вид тимчасової різниці. Тимчасові різниці бувають двох видів:

— тимчасові різниці, що підлягають відніманню, — призводять до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) в майбутніх періодах і є базою для розрахунку ВПА (визначається як тимчасова різниця х 18 %);

— тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, — підлягають включенню до податкового прибутку (зменшують збиток) у майбутніх періодах і є базою для розрахунку ВПЗ (визначається як тимчасова різниця х 18 %).

Баланс

Ситуація

Вид різниці

ВПА/ВПЗ

Актив

БВ* > ПБ**

Оподатковувана

ВПЗ

БВ

Що віднімається

ВПА

Зобов’язання

БВ > ПБ

Що віднімається

ВПА

БВ

Оподатковувана

ВПЗ

* БВ — балансова вартість.

** ПБ — податкова база.

Крок 3. Визначаємо власне відстрочені податкові активи і зобов’язання. Для цього потрібно помножити розраховані величини тимчасових різниць (що відповідно підлягають відніманню й оподаткуванню) на ставку податку на прибуток, яка діє в наступному році (п. 12 П(С)БО 17).

Крок 4. Далі відстрочені податкові активи та зобов’язання потрібно «згорнути», а також порівняти розраховані ВПА-ВПЗ на кінець року із цими показниками на початок року.

У баланс потрапить тільки те, що «переважить».

ВПА-ВПЗ згортають, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим же податковим органом. У консолідованому балансі ВПА-ВПЗ зобов’язання відображають розгорнуто (п. 17 П(С)БО 17).

Для відстрочених податкових активів призначено ряд. 1045 активу Балансу. Для зобов’язань — ряд. 1500 пасиву Балансу відповідно.

Крок 5. Далі власне проводимо розрахунок витрат з податку на прибуток, використовуючи наведену вище формулу:

Витрати з податку на прибуток = поточний податок на прибуток + ∆ ВПЗ - ∆ ВПА

Приклад. Підприємство за підсумками 2018 року має такі результати:

поточний податок на прибуток за декларацією становить 18000 грн.;

— прибуток до оподаткування (ряд. 2290 Звіту про фінансові результати) — 90000 грн.;

— відстрочені податкові активи (Дт 17) на початок періоду (на 01.01.2018 р.) — 2000 грн.

Підприємство визначило такі тимчасові податкові різниці на 31.12.2018 р.

Статті балансу

БВ

ПБ

ТР

Вид різниці

Відстрочений податок

Основні засоби (ряд. 1010)

120000

134000

14000

ВПА

2520

(14000 х 18 %)

Нематеріальні активи (ряд. 1000)

100000

9000

1000

ВПЗ

180

(1000 х 18 %)

Поточні зобов’язання

(ряд. 1660)

46000

50000

4000

ВПЗ

720

(4000 х 18 %)

Разом

1620 (ВПА)*

* Цю суму зазначаємо за рядком 1045 Балансу на 31.12.2018 р.

Визначимо суму зміни ВПА за 2018 рік:

1620 грн. (залишок ВПА на 31.12.2018 р.) - 2000 грн. (залишок ВПА на 01.01.2018 р.) = -380 грн. (зменшення ВПА за 2018 рік).

Тепер визначаємо витрати з податку на прибуток:

18000 грн. (сума податку з декларації) - (1620 грн. - 2000 грн.) = 18380 грн. Цю суму відображаємо в ряд. 2300 Звіту про фінрезультати.

У бухобліку робимо проводки:

Дт 98 — Кт 17 — 380;

Дт 98 — Кт 641/Податок на прибуток — 18000;

Дт 791 — Кт 98 — 18380.

Закриваємо рахунок 79. Для цього зіставляють обороти за дебетом і кредитом рахунка 79 і визначають сальдо на кінець періоду. Тут можливі такі результати:

— оборот Дт 79

— оборот Дт 79 > оборот Кт 79 — збиток. Робимо проводку Дт 442 — Кт 79.

На рахунку 79 облік ведуть у розрізі субрахунків. У зв’язку із цим можлива ситуація, коли за одним із субрахунків був отриманий результат — прибуток, а за іншим — збиток. У цьому випадку треба закрити кожен субрахунок рахунка 79 на відповідний субрахунок 441 або субрахунок 442. Потім визначити підсумкове сальдо на субрахунках 441 і 442 та «згорнути» його на той рахунок, сальдо за яким виявиться більшим.

Зверніть увагу: Інструкція № 291 передбачає «згортання» субрахунків 441 і 442 з виведенням сальдо тільки за одним із цих субрахунків.

Наприклад, сальдо на 01.01.2018 р. було за Дт 442 — 100000.

За підсумками року підприємство отримало такі результати:

— сальдо на субрахунку 791 становить за кредитом 120000 грн. Списано в кредит субрахунку 441 (прибуток): Дт 791 — Кт 441 — 120000;

— сальдо на субрахунку 792 становить за дебетом 10000 грн. Списано в дебет субрахунку 442 (збиток): Дт 442 — Кт 792 — 10000.

Щоб визначити підсумковий фінрезультат, «згортаємо» непокриті збитки і нерозподілений прибуток: Дт 441 — Кт 442 — 110000.

У результаті залишиться сальдо тільки на субрахунку 441 (прибуток) — 10000.

Закриваємо субрахунок 443. Підприємствам, які протягом року здійснювали відрахування за рахунок нерозподіленого прибутку:

— нараховували дивіденди власникам підприємства (Дт 443Кт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»);

— створювали (збільшували) резервний капітал (Дт 443Кт 43);

— направляли прибуток на збільшення статутного капіталу (Дт 443Кт 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»),

доведеться подбати про списання залишків за субрахунком 443.

Як зазначає Інструкція № 291, сальдо на цьому субрахунку наприкінці року закривається в кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному із цих субрахунків.

Закриваємо на підставі бухдовідки.

7. Річний перерахунок ПДВ і ПДФО. Також слід не забути провести:

1) річний перерахунок ПДВ — ця процедура стосується платників ПДВ, які протягом року розподіляли ПДВ за п. 199.1 ПКУ. Результати такого перерахунку мають бути відображені в декларації з ПДВ за останній звітний період року (для місячних платників — у декларації за грудень 2018 року; для квартальних — у декларації за 4 квартал)***;

*** Деталі знайдете в статтях: «Гряде: річний перерахунок з ПДВ — 2018 (ст. 199 ПКУ)» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 52-53); «Перерахунок ПДВ за «старими» необоротними активами» цього номера.

2) перерахунок ПДФО — згідно з п. 169.4.2 ПКУ роботодавець зобов’язаний провести перерахунок суми доходів, нарахованих працівникам у вигляді зарплати, а також суми наданих податкових соціальних пільг за підсумками кожного звітного року під час нарахування зарплати за останній календарний місяць звітного року. Річний перерахунок ПДФО проводиться за всіма працівниками, які числяться в роботодавця станом на 31.12.2018 р. Перевіряється ще раз правильність утримання ПДФО і зарплатних доходів у січні — грудні 2018 року****.

**** Детальніше про нього можете прочитати в статті «Незабаром Новий рік: не забудь про перерахунок!» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 51).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
44589 132
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти