Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2019/№3
Друкувати

Трійка річних звітів: екоподаток, рентна плата та єдиний податок

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
Непомітно наблизилася гаряча пора подання податкової звітності за низкою податків і зборів, звітним (податковим) періодом за якими є квартал. Не встигли відшуміти новорічно-різдвяні свята, а звітна кампанія вже переступила свій екватор. Сьогодні у фокусі нашого об’єктива звіти — з екологічного податку, рентної плати та єдиного податку. Давайте знімемо всі питання!

Розпочнемо із загальних моментів. Граничний строк подання податкових декларацій, про які зараз говоритимемо, минає в понеділок, 11 лютого. Оскільки 9 лютого цього року припадає на суботу, то граничний строк подання податкової звітності переноситься на наступний після вихідного операційний (банківський) день (згідно з п. 49.20 ПКУ). Розплатитися за податковими зобов’язаннями, відображеними в податкових деклараціях, необхідно не пізніше вівторка, 19 лютого.

Формально в такому разі повинен переноситися й строк сплати (відлічуватися від перенесеного строку подання декларації1). Але не факт, що цього року податківці залишаться прибічниками такого підходу. Тому безпечний варіант — саме 19 лютого.

1 Це з урахуванням правової позиції ВСУ з постанови від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а15, з якою свого часу погоджувалися й податківці (категорія 135.04 ЗІР).

Екоподаток2. Ви вже знаєте, що цього року відбулося стрімке збільшення ставки податку за викиди вуглекислого газу (СО2)3. Але підвищену ставку податку за його викиди доведеться застосовувати за звітні періоди 2019 року (тобто починаючи зі звітності за І квартал).

2 Форма декларації екологічного податку затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715.

3 Про це йшлося у статті «Податки «другого ешелону»: вивчаємо новинки Закону» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 52-53.

Звітуючи за 2018 рік, за викиди вуглекислого газу потрібно застосовувати ставку 0,41 грн./т.

Показовий момент, що стосується знову-таки викидів вуглекислого газу. З 2019 року бути платниками екоподатку за викиди вуглекислого газу доведеться лише тим суб’єктам, які здійснюють викиди в обсязі більше 500 т за рік (згідно з п. 240.7 ПКУ).

У зв’язку із цим виникає таке запитання. А що робити тим суб’єктам, які є платниками екоподатку лише у зв’язку з викидами СО2, але до зазначеного обсягу не дотягують (й надалі дотягувати не планують)? Пункт 240.7 ПКУ говорить про те, що такі суб’єкти: (1) не є платниками податку за такі викиди; (2) до досягнення зазначеного обсягу не зобов’язані ані реєструватися платниками екоподатку, ані складати еко-звітність, ані сплачувати податкові зобов’язання.

Але як залишити лави платників? «Прощальну» заяву, подання якої передбачене п. 250.9 ПКУ, подають лише у випадках, якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів забруднюючих речовин протягом звітного року. Але це не зовсім «наш випадок». Як правильно «вийти сухими з води» таким платникам, сподіваємося, роз’яснять податківці. Адже заяву про відсутність об’єкта обкладення екологічним податком необхідно подати в строки, передбачені для подання звітності за І квартал 2019 року. Тому час для того, щоб розібратися із цим питанням, ще є .

Рентна плата4. Розпочнемо з того, що підвищені (у частині ренти за спеціальне використання лісових ресурсів та ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме нафти) та знижені (у частині конденсату) ставки рентної плати доведеться застосовувати лише у звітних періодах 2019 року (починаючи з І кварталу).

4 Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719.

Те ж стосується й підвищувального коефіцієнта 1,1 (починаючи з І кварталу повинен застосовуватися до ставки рентної плати при видобуванні залізної руди).

Трохи детальніше зупинимося на рентній платі за спеціальне використання води, адже з нею минулого року були певні проблеми. Нагадаємо, що в лавах платників водної ренти залишилися лише первинні водокористувачі. Це суб’єкти господарювання5, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

У компанії з ними — суб’єкти господарювання5, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва. Але про них зараз не говоримо.

5 Юрособи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юрособи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці.

Характерна риса первинних водокористувачів — наявність власних водозабірних споруд і відповідного обладнання для забору води (абз. 3 ст. 42 Водного кодексу України).

Саме на первинних водокористувачах податківці й вирішили «відігратися» . Розпочалося все з того, що вони поставили під сумнів той факт, що за воду, яка використовується такими водокористувачами виключно для питних і санітарно-гігієнічних потреб, не стягується рентна плата . Мовляв, звільнення стосується лише вторинних водокористувачів6.

6 Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Первинні водокористувачі теж мають санітарно-гігієнічні потреби!» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 17.

Розпочнемо з того, що п. 255.2 ПКУ живий й понині. У ньому чорним по білому сказано, що водокористувачі, які використовують воду виключно (!) для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, не є платниками рентної плати за спецводокористування. Тобто якщо використовувати воду виключно на згадані потреби, то водокористувач не є платником водної ренти в принципі. Відповідно, не має стосунку до подання рентної звітності!

У категорії 121.06 ЗІР зараз «висить» невиразне роз’яснення із цього приводу, у якому можна розгледіти й протилежну відповідь. Водночас, вважаємо, з податківцями потрібно сперечатися.

Також податківці розробили хитромудрий алгоритм декларування рентної плати у разі, якщо платник використовує воду одночасно на різні напрями7.

Ще один момент — у своїх ІПК7 податківці говорять, що: «термін «фактичний обсяг води, який використовують» визначено тільки в п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Кодексу, як обсяг, що зазначений у дозвільному документі на здійснення спеціального водокористування як ліміт забору води з водного об’єкта (п.п. 4 п. 5 Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321) без встановлення спеціального порядку обліку таких обсягів забору води».

7 З яким ви могли ознайомитися в статті «ІПК… для усіх, або Роз’яснення щодо водної ренти від фіскалів» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 35.

Ми вважаємо, що в п.п. 255.11.2 ПКУ, на який посилаються податківці, банально поставлена зайва кома. Насправді фактичні обсяги використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів — це одне, а встановлені в дозволі на спецводокористування ліміти використання води — зовсім інше. Але, схоже, що на сьогодні податківці так не вважають .

Ще один «подарунок» від фіскалів — неправомірна вимога про необхідність сплати (тобто й декларування) водної ренти тими суб’єктами, які мають свердловини і здійснюють забір води в обсязі до 5 м3 на добу8.

8 Дивіться матеріал «Свердловина, видобуток води до 5 м3 на добу, рентна плата, спрощена система» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 18-19.

Гарно, що з 18.05.2018 р. відповідне роз’яснення в категорії 102.05 ЗІР було переведене до складу недіючих. Також у цій категорії з’явилось інше роз’яснення, в якому податківці стверджують: якщо суб’єкт господарювання не має дозволу на спеціальне водокористування та видобуває підземну воду в обсязі до 5 м3 на добу, то такий суб’єкт господарювання не є платником рентної плати.

Єдиний податок9. Зверніть увагу: строки подання (1) декларації платника єдиного податку (фізичної особи — підприємця) третьої групи і (2) декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) «горять» у понеділок, 11 лютого.

9 Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.

Про податкову звітність сільгоспєдиноподатників (платників групи 4) ми традиційно поговоримо в окремому матеріалі одного з наступних випусків.

А фізособи-підприємці груп 1 і 2 звітують раз на рік. Відповідно, й граничний строк подання декларації для них установлено «річний»: упоратися необхідно не пізніше п’ятниці, 1 березня.

Про сплату «дивідендного» авансового внеску з податку на прибуток, який раніше зобов’язували сплачувати і єдиноподатників, у 2018 році їм можна забути. Відповідно, відпала й необхідність подавати декларацію з податку на прибуток (яку раніше від них вимагали у випадках виплати дивідендів засновникам-юрособам10).

10 Деталі знайдете в статті «Дивіденди, авансовий внесок, єдиноподатник: завжди по-новому» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 12.

По-іншому складається ситуація з виплатою доходів на користь нерезидентів. Минулого року обов’язок нараховувати та сплачувати податок з доходів нерезидентів при виплаті доходів з джерелом походження в Україні закріпили на рівні Кодексу.

При цьому враховуються доходи на користь як нерезидента-юрособи, так і уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України).

Для виконання звітного обов’язку в частині таких доходів єдиноподатнику доведеться заповнити та подати річну декларацію з податку на прибуток (за новою формою11).

11 Див. статтю цього номера «Декларація з податку на прибуток: за 2019 рік за новою формою».

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться