Оплатили рекламу у Фейсбуці з КПК: як підтвердити витрати?

Функція оплати реклами у Фейсбуці через банківський рахунок, на жаль, українським підприємствам поки що недоступна. Український рекламодавець може сплатити рекламу у Фейсбуці через міжнародні платіжні системи Visa, Mastercard. Враховуючи це, підприємство сплатило свою рекламу у Фейсбуці з корпоративної платіжної картки (КПК) через підзвітну особу (мабуть, через працівника, призначеного відповідальним за проведення реклами у Фейсбуці).

Зараз розрахунки з нерезидентами з використанням КПК не проблема. З 04.04.2019 р. обмежень щодо проведення операцій з рахунків суб’єктів господарювання з використанням КПК не встановлено*. Після оновлення правил валютного регулювання згідно з п.п. 2 п. 109 Положення № 5** юрособам з КПК дозволено здійснювати розрахунки за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує еквівалент в 150 тис. грн.

* Детальніше читайте у статті «Використання карток для розрахунків у ЗЕД: нові «опції» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 29).

** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Підзвітні документи

Залежно від налаштувань рекламного акаунта у Фейсбуці поповнення/списання грошей у рахунок сплати за рекламу підприємства з КПК відбуватиметься або авансом, або на підставі виставлених рахунків.

Списані з КПК суми при проведенні безготівкових розрахунків вважаються виданими під звіт. Причому, у тому числі й при безготівкових розрахунках через Інтернет, якщо в електронній платіжці та/або виписці банку при безготівкових (через Інтернет) розрахунках засвітилися реквізити КПК.

У такому разі довірена особа суб’єкта господарювання, яка використала КПК для розрахунків, повинна подати авансовий звіт за витрачені з картки кошти, додавши роздруківку підтвердного електронного документа.(ср. )

Безготівкові суми за рекламу з КПК вважатимуться витраченими на господарські потреби. У такому разі авансовий звіт потрібно подати в строки, обумовлені в п.п. «б» п.п. 170.9.2 ПКУ, — до закінчення 5 банківського дня, що настає за днем, в якому здійснена оплата реклами у Фейсбуці. Тобто з дня проведення розрахунків за допомогою КПК.

Але навіть якщо документів про оплату з КПК працівник не надасть, то, як пояснюють податківці (див. ЗІР 109.21), бухгалтерія все одно повинна прийняти такий звіт, а за потреби бухгалтер може взяти виписку з банку про рух коштів на рахунку і тим самим підтвердити факт списання коштів з поточного рахунку підприємства.

Отримавши виписку в банку про витрачені з КПК кошти, потрібно знайти в ній перекази на користь Фейсбуку.

Враховуючи, що на момент складання звіту послуги фактично можуть бути не отримані, а працівникові дано завдання тільки сплатити послуги реклами підприємства, то на підтвердження виконання свого завдання (поповнення з використанням КПК рекламного акаунта у Фейсбуці / оплати рахунку) працівникові достатньо додати до звіту скриншот про проведену оплату, що підтверджує або зарахування грошей на рекламний акаунт підприємства у Фейсбуці, або сплату за виставленим рахунком. Цього буде достатньо, щоб довести, що оплата здійснена в інтересах компанії, а не в особистих інтересах працівника.

Документи для рекламних витрат

Для підтвердження витрачання грошових коштів при придбанні юрособою послуг (у тому числі й рекламних) на іноземних інтернет-сайтах з оплатою їх за допомогою електронного платіжного засобу (у тому числі й КПК), як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 13.06.2018 р. № 2584/6/99-99-15-01-01-15/ІПК), необхідно мати:

1) виписку банку, що випустив платіжну карту, з якої списувалися грошові кошти в оплату реклами;

2) відповідний документ, квитанцію, товарний або касовий чек, квиток, талон тощо, наданий постачальником послуги.

З випискою банку з КПК, з якої списувалися грошові кошти на користь Фейсбуку, як ми вже зазначили, проблем у підприємства не буде. А ось другим документом від Фейсбуку на підтвердження наданих протягом певного періоду рекламних послуг підприємство може отримати тільки квитанцію. У ній надається детальна інформація про транзакції, здійснені за акаунтом підприємства у Фейсбуці, що визначає: витрачені суми на рекламу, причину виставляння рахунку (за переходи на відповідну сторінку або кліки на ваш банер тощо), результати проведених заходів.

Працюючи безпосередньо з Фейсбуком, повноцінного акта про надані рекламні послуги ви не отримаєте. А враховуючи ставлення податківців до первинки, підприємству для підстраховування краще озброїтися додатковими документами, що містять відомості про проведені операції. Такими документами можуть бути:

1) наказ керівника про проведення реклами у Фейсбуці, в якому зазначені:

— мета проведення реклами і перелік рекламованих товарів/послуг;

— працівник, відповідальний за проведення реклами у Фейсбуці (за створення рекламного акаунта підприємства, його налаштування і за поповнення грошовими коштами з використанням КПК);

2) документи про проведення реклами у Фейсбуці, зокрема:

— фотозвіти, скринпринти розміщеної у Фейсбуці реклами, які б дозволяли ідентифікувати саме рекламовані підприємством товари/послуги і відповідно інформацію, надану про них як рекламу (див. постанову ВС від 21.05.2019 р. у справі № 826/11026/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/81857348);

— звіт відповідального працівника про рекламні заходи, що проводяться, складений на підставі роздрукованих квитанцій з Фейсбуку про результати проведених рекламних заходів;

3) документи, що підтверджують здійснення витрат і надання підприємству рекламних послуг. Це, як ми вже зазначили, авансовий звіт відповідального працівника про проведені платежі на користь Фейсбуку з КПК, виписки банку з картрахунку, квитанції про транзакції, роздруковані з Фейсбуку з рекламного акаунта за звітний період, а також складений за підсумками звітного періоду на підставі таких квитанцій самоакт з усіма необхідними для первинного документа реквізитами.

Бухоблік

Витрати на розміщення реклами у Фейсбуці є звичайними рекламними витратами. Тому їх слід включати до витрат звітного періоду у складі витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16) і списувати на рахунок 93. Робити це у вашому випадку слід у періоді формування у Фейсбуці квитанцій про здійснення рекламних операцій за звітний період на підставі складеного за даними таких квитанцій самоакта.

Податок на прибуток

Усі підприємства незалежно від їх рівня дохідності враховують витрати на рекламу за бухгалтерськими правилами — орієнтуючись на бухгалтерський фінрезультат.

Єдине, якщо ЗЕД-послуги отримує підприємство-високодохідник, його фінрезультат може бути відкоригований на податкові різниці за:

— п.п. 140.5.2 ПКУ — на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних послуг над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ;

— п.п. 140.5.4 ПКУ — на суму 30 % вартостей послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у тому числі нерезидентів — пов’язаних осіб), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 ПКУ.

ПДВ

Оскільки платежі за рекламу у Фейсбуці проведені відповідальною особою з використанням КПК і в інтересах підприємства, а Фейсбук є нерезидентом, не зареєстрованим в Україні, то підприємству доведеться як агентові нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. А все тому, що місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому одержувач послуг (рекламодавець) зареєстрований суб’єктом господарювання (п.п. «б» п. 186.3 ПКУ).

За базу для нарахування ПДВ у такому разі приймають договірну вартість послуг (п. 190.2 ПКУ).

ПДВ-зобов’язання з послуг нерезидента з місцем постачання на території України нараховують за правилами, прописаними в п. 187.8 ПКУ: на дату списання коштів з банківського рахунку платника в оплату послуг або на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом.

Залежно від налаштувань рекламного акаунта у Фейсбуці, що стосуються поповнення/списання грошей з КПК у рахунок сплати за рекламою підприємства (або авансом, або на підставі виставлених рахунків), підприємство й повинно нараховувати ПЗ за датою першої з подій — списання грошей або виставленого в останній день місяця ще не оплаченого рахунку.

Підтвердженням списання коштів з карткового рахунку буде виписка банку. Так-от, орієнтуючись на дату списання коштів з карткового рахунку, зафіксовану у виписці банку, підприємство й повинно нарахувати ПЗ на послуги від нерезидента, якщо першою подією буде оплата послуг реклами, перерахувавши її в гривні за курсом НБУ на цю ж дату.

Суму нарахованих ПДВ-зобов’язань потрібно показати в податковій накладній (ПН), оформленій на таку операцію (п. 208.2 ПКУ). Така ПН, зареєстрована в ЄРПН, буде підставою для відображення податкового кредиту (п. 208.2 ПКУ, п.п. «в» п. 198.1, п. 198.2 ПКУ). І якщо ПН своєчасно зареєстрована в ЄРПН, то і ПЗ, і ПК відображаються в одному і тому ж звітному періоді, який припадає на період здійснення передоплати за рекламні послуги (у декларації з ПДВ одночасно заповнюємо ряд. 6 і 13).

Податок з доходів нерезидента

Як передбачено п.п. 141.4.6 ПКУ, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або поширення реклами, під час такої виплати зобов’язані сплатити податок за ставкою 20 % від суми таких виплат за свій рахунок.

Суму доходу, з якої належить платити податок, визначають за курсом НБУ, діючим на дату виплати такого доходу (ЗІР 102.18). Причому, як пояснюють податківці (див. ЗІР 102.18), звільнення (зменшення) суми податку на доходи нерезидента від наданих послуг реклами отримати не вдасться.

А якщо прострочите та/або не заплатите податок, на ваше підприємство чекає штраф за ст. 127 ПКУ (щонайменше 25 % від суми податку, що підлягає нарахуванню/сплаті до бюджету).

Таким чином, якщо підприємство через довірену особу сплачує за допомогою КПК винагороду за рекламу нерезиденту, то одночасно підприємство повинне сплатити і податок з доходів нерезидента за ставкою 20 % від сплаченої за рекламу суми.

Хочемо попередити, що, на думку податківців, така ж доля чекає і звичайних фізичних осіб (резидентів, що підпадають під визначення з п.п. 14.1.213 ПКУ), що сплачують Фейсбуку-нерезиденту рекламний дохід за розміщення своєї реклами(див. ЗІР 102.18).