Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2019/№38
Друкувати

Після передачі товару перевізникові, постачальник передумав поставляти товар: що з ПН?

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
У статті обговоримо консультацію податківців, яка присвячена доволі цікавому питанню. Чи потрібно складати податкову накладну (ПН), якщо після передачі постачальником товару перевізникові на «півдорозі» постачання скасовується?

Ситуація. Постачальник постачає товар покупцеві. Передав його перевізникові. Але в процесі перевезення товару постачальник змінив свої наміри щодо продажу товару: вирішив його повернути на склад або переадресувати іншому покупцеві.

Запитання: чи повинен був постачальник у цій ситуації складати ПН на «покупця», якому товар так і не був поставлений?

Податківці в ІПК (ІПК ДФС від 08.08.2019 р. № 3692/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) стверджують, що постачальник зобов’язаний був за цією операцією скласти ПН, а потім РК. Обґрунтування наводять таке: за ПКУ (п. 187.1 ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ, якщо товар не був попередньо оплачений, вважається дата відвантаження товару. А такою є дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника безпосередньо або покупцеві, або організації, яка здійснюватиме доставку. А оскільки така передача відбулася — то виникла й подія для нарахування ПЗ і, відповідно, — складання ПН.

Але, на наш погляд, тут не все так однозначно.

Так, дійсно, п. 201.1 ПКУ говорить про те, що на дату виникнення ПЗ платник зобов’язаний скласти ПН. А п. 187.1 ПКУ визначає як дату нарахування ПЗ першу з подій:

— або дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню;

— або дату відвантаження товарів. І фіскали традиційно датою відвантаження товару вважають саме дату початку фактичного переміщення товару. Як зазначається в консультаціях, підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, зазначена в документах на перевезення (переміщення, пересилки тощо). А враховуючи, що визначення «відвантаження» в ПКУ немає, то сперечатися з фіскалами із цього приводу достатньо важко.

Про це неодноразово говорили податківці (листи ДФСУ від 06.06.2018 р. № 2478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 20.04.2018 р. № 1769/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 30.01.2018 р. № 340/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 31.12.2012 р. № 8323/0/61-12/15-3115).

Але! Давайте поглянемо детальніше на цю ситуацію. Передусім нам ПКУ говорить про те, що об’єктом оподаткування ПДВ є операція постачання (п. 185.1 ПКУ). І в п. 201.7 ПКУ сказано, що ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, які надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тому тут, на наш погляд, насамперед слід визначити, а чи було постачання товару покупцеві? Чи є під цю операцію первинка, що підтверджує постачання товару покупцеві?

При цьому нагадаємо, що п.п. 14.1.191 ПКУ визначає постачання товарів як будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

І тут слід відштовхуватися від умов, на яких постачається товар: повернення товару/його переадресація іншому покупцеві відбулися до того, як товар перейшов у розпорядження покупця, чи вже після.

Давайте розглянемо ситуації.

Припустимо, товар постачався на умовах, за яких контроль над товаром передається покупцеві з моменту передачі товару перевізникові (перевезення не входить до обов’язків продавця, а забезпечується самим покупцем). У цьому випадку — дійсно можна говорити про те, що постачання товару покупцеві відбулося (перейшло право на розпорядження товаром). І відповідно, з’являється обов’язок у продавця скласти ПН. При цьому скласти її потрібно на дату відвантаження (дату початку фактичного переміщення товарів зі складу продавця). А далі спрацьовує вже «коригувальна» норма ст. 192 ПКУ, згідно з якою постачальник зобов’язаний відкоригувати ПЗ, якщо після постачання відбулася така подія, як повернення товару. Відповідно — з’являється підстава для складання РК до такої операції.

А якщо, припустимо, товар постачається на умовах, за яких контроль над товаром передається покупцеві тільки в момент його доставки на склад покупцеві (доставка товару — обов’язок постачальника)? У цьому випадку постачання товару так і не відбулося (він не був переданий у розпорядження покупця). Відповідно немає і події — «після постачання товарів». А отже, немає і підстав для складання ні ПН, ні РК.

Хтось може правильно відзначити: але ж коли ми отримали аванс від покупця, як такого постачання в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ теж немає — немає передачі права на розпорядження товаром. А ПКУ вимагає нараховувати ПЗ за датою зарахування коштів. Так, але давайте поглянемо:

1) той же п. 201.7 ПКУ говорить про те, що ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також суму коштів, що надійшли на поточний рахунок продавця як попередня оплата (аванс). Тобто виділяє окремо чітко операцію постачання, і окремо отримання передоплати в рахунок такого постачання;

2) у «коригувальній» ст. 192 ПКУ сказано: (1) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, (2) або при поверненні постачальником суми попередньої оплати, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню;

Тобто знову ж таки, зокрема, говориться окремо про події, які відбуваються після постачання товарів, і окремо про таку подію, як повернення постачальником попередньої оплати.

3) проведемо паралель з податковим кредитом покупця. Якщо покупцеві товар так і не буде поставлений, то він не матиме права на податковий кредит за такою операцією. А ось якщо відбувається передоплата і потім її повернення, то хоч операція постачання і не відбулася, покупець за наявності ПН матиме право на податковий кредит за самим фактом перерахування передоплати (є подія для відображення ПК), і в періоді повернення оплати — повинен його відкоригувати.

Тому застосовувати до відвантаження без фактичного постачання ті ж правила, що й до передоплати, не зовсім коректно.

У фокусі фото автора
Томашпольский Сергій ФОП і готівка: оприбуткування, ліміти, РРО і фінмоніторинг... ...
28020 40
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд