Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2020/№14
Друкувати

Фінзвітність за 1 квартал 2020 року: що потрібно знати

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
У статті розглянемо питання, які є важливими при поданні фінзвітності за 1 квартал 2020 року. Звернемо увагу, що підприємствам потрібно перевірити, чи не виникли в них підстави перейти у 2020 році до іншої групи підприємств, адже вже минуло 2 роки «незмінності» групи. Крім того, ця фінзвітніcть особлива і тим, що її підготовка припадає на період карантину. Тому порушимо і питання, пов’язані з відповідальністю за неподання/несвоєчасне подання фінзвітності.

Хто (не)зобов’язаний подавати квартальну фінзвітність?

Законом про бухоблік (ст. 13) передбачено, крім річної фінзвітності, складання підприємствами і проміжної (квартальної) фінзвітності за результатами першого кварталу, першого півріччя і 9 місяців.

Водночас Порядок № 4191 визначає коло зобов’язаних подавати відповідним органам виключно річну фінзвітність (п. 2 Порядку), тобто тих, хто не подає квартальну фінзвітність. Так, від подання квартальної фінзвітності звільняються:

1 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

— неприбуткові товариства (незалежно від їх розміру);

мікропідприємства (щоправда, якщо таке підприємство є «високодохідником», йому не уникнути складання квартальної фінзвітності, оскільки фінзвітність згідно з п. 46.2 ПКУ — невід’ємний додаток до декларації з податку на прибуток);

— підприємства — єдиноподатники групи 3.

Крім того, не подають квартальну фінзвітність і новостворені підприємства (створені у 2020 році), оскільки належність до тієї чи іншої групи підприємств вони визначають за даними першої річної фінзвітності.

Усі інші підприємства зобов’язані подавати квартальну фінзвітність.

Зверніть увагу, що малі підприємства (незалежно від того, є вони платниками податку на прибуток — «високодохідниками» чи ні) теж зобов’язані складати і подавати квартальну фінзвітність (звільнень для них немає).

Категорія підприємств

Подавати/не подавати квартальну фінзвітність

Податківцям

Органам статистики

Неприбуткові організації

-

-

Великі підприємства

+

+

Середні підприємства

+

+

Малі — квартальні платники податку на прибуток*

+

+

Малі — річні платники податку на прибуток

-

+

Єдиноподатники групи 3

-

-

Мікропідприємства — квартальні платники податку на прибуток

+

-

Мікропідприємства — річні платники податку на прибуток

-

-

Єдиноподатники групи 4

Мікро-

-

-

Малі/середні/великі

-

+

* Звернемо увагу: прийнятий ВРУ Закон на базі законопроєкту № 1210, який передбачав збільшення порога «високодохідності» з 20 до 40 млн грн, досі перебуває в підвішеному стані й так і не набрав чинності. Утім, навіть цей Закон для «новоявлених» малодохідників (дохід більше 20 млн грн, але менше 40 млн грн) у 2020 році зберігав щоквартальну звітність.

Строки подання квартальної фінзвітності:

податківцям — не пізніше за декларацію з податку на прибуток (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу) — з урахуванням того, що граничний строк подання звітності припадає на вихідний (10 травня — неділя), останній день подання — 12 травня 2020 року;

органам статистики — не пізніше за 25 квітня 2020 року. Оскільки 25 квітня припадає на вихідний день (суботу), граничний строк подання звітності — 27 квітня 2020 року (понеділок) (за календарем Держстату).

Перенесення/подовження строків подання фінзвітності у зв’язку з карантином не передбачено.

Визначаємо категорію підприємств

Критерії поділу підприємств на мікро-/малі/середні/великі наведені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Уперше, нагадаємо, ми себе віднесли до певної групи підприємств у 2018 році (за даними річної фінзвітності за 2017 рік).

А Закон про бухоблік (ч. 2 ст. 2) установлює, що якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

У 2018 і 2019 роках ми перебували в тій же групі підприємств, яку визначили для себе за даними річної фінзвітності за 2017 рік (2018 рік — був першим роком перебування в певній групі, 2019 — другим). А 2020 рік (пройшло вже 2 роки) якраз може стати тим роком, коли комусь із суб’єктів господарювання доведеться змінити групу. На що тут важливо звернути увагу:

— групу ми змінюємо тільки в тому випадку, якщо 2 роки поспіль не відповідаємо тій групі, яку визначили за показниками річної фінзвітності за 2017 рік;

— якщо є така невідповідність (2 роки не відповідаємо групі, до якої себе віднесли), то до якої групи переходити, визначаємо за показниками річної фінзвітності за рік, що передує звітному (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік), тобто за показниками річної фінзвітності за 2019 рік.

Наведемо приклади.

За даними фінзвітності за рік

Яким підприємством є у 2020 році

2017

2018

2019

мале

мале

середнє

У 2020 році звітує як мале, оскільки немає 2 років поспіль перебування в іншій групі, ніж мале

мале

середнє

середнє

З 2020 року переходимо до категорії середніх, оскільки 2 роки поспіль не відповідаємо критеріям малих підприємств. Тобто починаючи зі звітності за 1 квартал 2020 року звітуємо як середні

мале

середнє

велике

Залишаємо з 2020 року категорію малих, оскільки два роки не відповідаємо категоріям малих. З 2020 року — переходимо в розряд великих (оскільки групу «входу» визначаємо за даними фінзвітності за попередній рік)

мале

середнє

мале

У 2020 році залишаємося в категорії малих, оскільки немає 2 років поспіль перебування в іншій групі, ніж мале

Зазначимо, що критерії належності підприємств до мікро-/малих/середніх/великих визначені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухобліку. Думаємо, вони вам відомі2, тому повторювати їх тут не будемо. Тільки відзначимо, що потрібно врахувати:

2 Знайти їх зможете, наприклад, у статті «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати про правила подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 4).

— для віднесення себе до тієї чи іншої категорії підприємств достатньо відповідати двом критеріям з трьох (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік)3;

3 Якщо підприємство за трьома критеріями потрапляє до трьох різних категорій, обираємо середину. Наприклад, за кількістю найманих працівників підприємство є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (або великим), у цьому випадку підприємство вважатиметься малим. Такий підхід (з конкретними прикладами) викладений в інформаційному повідомленні Мінфіну від 12.11.2018 р. (https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html).

— середньорічні курси євро становили: за 2017 рік — 30,0042 грн/€; за 2018 рік — 32,1429 грн/€; за 2019 рік — 28,9518 грн/€.

Проблемне питання. Є деяка неврегульованість у питанні — як бути тим підприємствам, які з 2020 року вперше потрапляють до категорії великих підприємств. А саме «з коли» для них буде перший звітний період за МСФЗ. Адже великі підприємства є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, а отже, повинні складати свою звітність за МСФЗ.

Мінфін із цього приводу мовчить.

На нашу думку, датою переходу на МСФЗ тут має бути за аналогією з 2018 роком (коли Закон про бухоблік зобов’язав усі великі підприємства звітувати за МСФЗ) — 01.01.2020 р.

Тобто та дата, з якої підприємство перейшло в розряд великих. А першою звітністю за МСФЗ згідно з МСФЗ 1 буде звітність за 2021 рік. Тобто у 2020 році ще звітуємо за П(С)БО.

Можна, звичайно, добровільно обрати дату переходу на МСФЗ — 01.01.2019 р. Тоді першим звітним періодом за МСФЗ буде 2020 рік.

Форми фінзвітності

Підприємства, які звітують за нацстандартами, подають у складі проміжної звітності дві форми звітів: Баланс і Звіт про фінрезультати.

При цьому:

малі підприємства згідно з НП(С)БО 25 подають «Фінансову звітність малого підприємства». До її складу входить Баланс (форма № 1-м) і Звіт про фінансові результати (форма № 2-м):

— мікропідприємства (якщо вони є високодохідниками і повинні подавати фінзвітність податківцям як додаток до декларації з податку на прибуток) подають «Фінансову звітність мікропідприємства» (ф. № 1-мс, 2-мс).4

4 Див. статтю «Фінзвітність не за формою: наслідки очима податківців» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 46).

Обирати між формами № 1-м, № 2-м і № 1-мс, № 2-мс не можна*.

А ось ті підприємства, які звітують за МСФЗ, — зобов’язані подавати у складі проміжної фінзвітності — усі форми фінзвітності (МСБО 34). Дозволяється їх тільки подавати в дещо скороченій формі. За вимогами § 4 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» проміжним фінзвітом може бути:

або повний комплект фінзвітності (визначений у МСБО 1 «Подання фінансової звітності»);

або комплект короткої фінзвітності за проміжний період.

Відповідальність за неподання/несвоєчасне подання

Складання і подання фінзвітності за 1 квартал 2020 року відбувається в особливих умовах — у період карантину. Чи передбачені якісь «послаблення» для підприємств у зв’язку з цим? Ще раз зазначимо, що подовження строків подання фінзвітності у зв’язку з карантином не передбачено.

Нагадаємо, що в загальному випадку неподання фінзвітності:

податківцям разом з декларацією з податку на прибуток — загрожує невизнанням декларації. А це в загальному випадку призведе до накладення штрафу, встановленого п. 120.1 ПКУ, — 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання (при повторному порушенні протягом року — 1020 грн). Але! Закон № 5335 установлює, що за податкові правопорушення, вчинені в період з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р., штрафи не застосовуються6. Граничні строки подання звітності якраз припадають на цей період. А отже, якщо ви не подасте фінзвітність фіскалам — декларація з податку на прибуток вважатиметься неподаною, але підприємство звільняється від штрафу за п. 120.1 ПКУ (ср. 025069200). Провести документальну перевірку і самостійно донарахувати податок зі штрафом податківці теж не зможуть (заважає мораторій на податкові перевірки з 18.03.2020 р. до 31.05.2020 р.);

5 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX.

6 Подробиці — у статті «Антикоронавірусні закони: дайджест змін» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 12).

органам статистики — загрожує адмінштрафом на посадових осіб підприємства за ст. 1863 КпАП у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн). При повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн). Накладають цей штраф органи статистики (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67). При цьому зверніть увагу, що звільнення від адміністративної відповідальності на період карантину законодавці не передбачили. Тобто до головного бухгалтера і директора підприємства органи статистики можуть застосувати адмінштраф за неподання фінзвітності.

А ось податківці адмінштраф за ст. 1642 КпАП (відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, неподання фінансової звітності) застосувати не можуть.

Оскільки КУпАП не передбачено право органів ДПСУ складати адмінпротоколи за неподання або несвоєчасне подання фінзвітності.

Єдине, можна говорити про те, що обов’язковим елементом адміністративного правопорушення є наявність вини особи. Згідно зі ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність.

Але навіть якщо бухгалтера відправили у відпустку за свій рахунок, вину директора заперечувати буде складно. Директор є особою, відповідальною за організацію бухобліку (ст. 8 Закону про бухоблік) і повинен у такому разі був «потурбуватися» про призначення особи (можливо, і себе), яка за відсутності бухгалтера складатиме і подаватиме фінансову звітність.

Новини про оприлюднення фінзвітності за 2019 рік

І на закінчення зазначимо важливу новину, яка стосується оприлюднення фінзвітності за 2019 рік. Прийнятим ВРУ 30.03.2020 р. Законом № 540-IX7 передбачено звільнення посадових осіб підприємства від адміністративної відповідальності за порушення строків оприлюднення фінзвітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком, якщо звітність буде оприлюднена:

7 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 р. № 540-IX.

— у період дії карантину (очевидно, це на випадок, якщо карантин продовжиться і після 24 квітня),

— або протягом 90 календарних днів після закінчення карантину,

— але не пізніше за 31 грудня 2020 року.

Тобто якщо оприлюднюємо фінзвітність разом з аудиторським висновком не пізніше 31 грудня — штрафів за порушення строків оприлюднення не буде.

Підприємства — емітенти цінних паперів повинні оприлюднити фінзвітність протягом 5 робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів/учасників ТОВ, але не пізніше за 31 грудня 2020 року.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
105677 320
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам