Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2020/№14
Друкувати

Карантин vs звільнення від орендної плати: розв’язка від законодавця

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
У минулому номері ми обговорювали питання, пов’язані зі сплатою орендної плати під час карантину*. І в ньому ж говорили про законодавчі ініціативи допомогти орендарям, які постраждали від карантину. Ну і ось маємо розв’язку. Верховна Рада 30.03.2020 р. прийняла Закон № 540-IX, яким у тому числі «врегульовано» питання оренди. Який варіант вирішення питання запропонували законодавці і в яких випадках орендар може розраховувати на звільнення від сплати орендної плати, обговоримо далі.

* Стаття «Орендна плата vs карантин» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 13).

Законом № 540 доповнено перехідні положення ЦКУ новим п. 14, який передбачає, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 (з подальшими змінами та доповненнями), і до його завершення у встановленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ.

Зверніть увагу! Тут не йдеться про безумовне звільнення від сплати орендної плати, а говориться про те, що таке звільнення здійснюється згідно з ч. 6 ст. 762 ЦКУ, тобто коли орендар не міг використовувати майно через обставини, за які він не відповідає.

Ніхто не сперечається з тим, що карантин є тією обставиною, за яку орендар не відповідає. Але тут важлива умова про те, що у зв’язку з цією обставиною орендар не міг використовувати майно. А із цим не все так просто. Адже сам по собі карантин, навіть якщо орендоване приміщення використовується виключно для торговельного і побутового обслуговування населення, які потрапили під заборону на період карантину, — ще не означає, що орендар не користувався майном. Можливо, частина цього приміщення використовується як офіс або як склад. Крім того, п.п. 3 п. 2 «карантинної» постанови КМУ від 11.03.2020 р. № 211 дозволяє здійснення торговельної діяльності і діяльності з надання послуг громадського харчування (тобто заборонені види діяльності) за умови адресної доставки замовлень. Кафе могло, наприклад, організовувати приготування обідів з доставкою клієнтам додому.

Якщо майно використовувалося хоча б частково, то орендар може вимагати тільки зменшення розміру орендної плати на підставі ч. 4 ст. 762 ЦКУ (детальніше цей момент ми обговорювали в минулому номері).

А ось якщо приміщення не використовувалося зовсім — наприклад, приміщення орендується в торговельно-розважальному центрі, і ви торгуєте забороненими товарами, то обстоювати (аргументувати) право на звільнення від орендної плати у зв’язку з прийняттям зазначеної норми в ЦКУ стане простіше.

При цьому залишається невирішеним питання: як бути з компенсацією комунальних платежів за майно, яке не використовувалося в період карантину. Жодних застережень із цього приводу Закон не містить. Якщо комунальні платежі в договорі виведені з орендної плати, то сказане вище їх не стосується. Якщо «сидять» усередині орендної плати — стосується.

Замість підсумку. Навіть на тлі прийнятої норми сторонам доведеться шукати консенсус. Адже карантин — це явище тимчасове. У крайньому випадку — питання потрібно вирішувати в судовому порядку.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам