Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2020/№7
Друкувати

Три «пункти» щодо трудового законодавства від Держпраці

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Коли змінюється розмір і деякі правила накладення штрафів, логічно виникає питання про їх застосування в перехідний період. Як ви вже здогадалися, зараз ідеться про трудові штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП1. Так ось, Держпраці поспішила це питання роз’яснити2. Разом із цим «трудовики» роз’яснили нюанс щодо ФОП-роботодавців із числа єдиноподатників, який розглянемо окремо, а також змусили нас трішки по-іншому поглянути на останні зміни до Порядку № 8233.

1 Змінам присвячений матеріал «Трудові штрафи на новий лад» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 6).

2 http://dsp.gov.ua/zmineni-rozmiry-shtrafiv-ta-protsedura-ikh-nakladennia/

3 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823. Про наше трактування останніх змін до нього ви могли прочитати у статті «Порядок проведення інспекційних відвідувань: що змінилося?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 3).

У Порядку № 823 — правила тільки для виявлення неоформленої праці?!

Почнемо з кінця , а саме з останнього абзацу інформаційного повідомлення Держпраці2. У ньому представники Служби висловили думку, що «інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 із змінами. Інспекційні відвідування з інших питань проводяться у порядку, встановленому Законом № 8774».

4 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Розпочнемо з того, що логіка авторів «контрольних» порядків завжди була «несповідима». За що попередник Порядку № 823, власне, й отримав «вічний бан» від суду, а Порядок № 823 змінив «полеглого товариша».

Основна проблема — неправильне позиціонування контрольних заходів стосовно Закону № 877. КМУ постійно «на чорне говорить біле», уперто стверджуючи, що «трудовий» контроль це не контроль у сфері госпдіяльності. Хоча насправді все навпаки.

Ось і цього разу КМУ вирішив прямо заявити, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог ч. 4 і 5 ст. 2 Закону № 877.

Ну це й так зрозуміло — за винятком «... крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин». Але виявляється, у цього твердження була своя особлива логіка .

Розуміти це, з урахуванням свіжих роз’яснень, судячи з усього, потрібно так, що Порядок № 823 тепер регламентує саме правила проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин (тепер тільки в частині цього контролю «трудовики» ігноруватимуть Закон № 877). А весь інший «трудовий» контроль — за правилами Закону № 877. Тобто за правилами для планових і позапланових заходів.

До цього всі контрольні заходи «трудовиків» (беремо суто законодавство про працю, ту ж охорону праці не беремо) за своєю природою носили характер позапланових контрольних заходів.

Але та ж ч. 5 ст. 2 Закону № 877 говорить лише про те, які вимоги Закону № 877 обов’язково мають бути дотримані перевіряючими. А як бути з базовою регламентацію? Де її брати?

Далі. Що змінює такий підхід.

Передусім, що «трудовики» з питань, не пов’язаних з виявленням неоформленої праці, діятимуть фактично аналогічно іншим перевіряючим. Читай: через планові та позапланові перевірки.

А де планові перевірки, там і план перевірок, і письмове повідомлення про перевірку не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення тощо.

Подивимося, чи дійсно так бачать свою подальшу перевірочну діяльність «трудовики».

Штрафи за ст. 265 КЗпП «на зламі часів»

Висловилася Держпраці й щодо цього питання.

Як ви вже знаєте, розмір штрафів з 02.02.2020 р. згідно зі ст. 265 КЗпП місцями зменшений, місцями залишився на тому ж рівні, а місцями взагалі зріс.

А для єдиноподатників груп 1 — 3 в окремих випадках застосовується попередження.

Держпраці в цьому контексті зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Але… не суб’єкта господарювання . Держпраці пропонує орієнтуватися на рішення Конституційного Суду України у справі від 09.02.99 р. № 1-7/99. У ньому Суд дійшов висновку, що положення про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується тільки людини та громадянина (фізособи) і не поширюється на юросіб .

З юрособами зрозуміло. Але аналогічного висновку Держпраці доходить і щодо фізосіб-підприємців. Спирається вона при цьому на ст. 51 ЦКУ, згідно з якою до підприємницької діяльності фізосіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юросіб5.

5 Якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин.

У зв’язку з цим Держпраці резюмує, що притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції ч. 2 ст. 265 КЗпП, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).

Наприклад, інспекційне відвідування проводили з 27 січня по 5 лютого 2020 року (включно). При цьому акт підписаний на виконання п. 17 Порядку № 823 05.02.2020 р. Виявлені порушення при цьому стосуються періоду до набрання чинності змінами до ст. 265 КЗпП.

У цьому випадку повинні застосовувати вже оновлені розміри (й умови накладення) штрафів, адже на день підписання акта діяла оновлена редакція ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Визначальним для встановлення розміру штрафу (за старою чи новою редакцією ст. 265 КЗпП) є дата підписання акта інспекційного відвідування.

Крім того, Держпраці зазначає, що положення нової редакції ст. 265 КЗпП про часткову сплату штрафу, зміну його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набрання чинності Законом № 3786. Тобто після 02.02.2020 р. Причому, як уже було сказано вище, виявлення порушення «трудовики» прив’язують до дати підписання акта інспекційного відвідування.

6 Якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин.

ФОП-єдиноподатники й один вид відповідальності: нюанс із попередженням

Для єдиноподатників (юросіб і ФОП) груп 1 — 3 деякі штрафи згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП можуть бути застосовані «у вигляді попередження»7. Така ось правова абракадабра (попередження може бути заходом стягнення, але штрафом бути не може).

7 Деталі у статті «Трудові штрафи на новий лад» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 6).

Ви, поза сумнівом, знаєте, що в судовому порядку ФОП, на якого одночасно наклали й адмінштраф, і фінсанкцію за ст. 265 КЗпП, може довести, що повинен сплатити лише щось одне8.

8 Детальніше про це ви могли прочитати у статті «Трудове» порушення у ФОП: двом штрафам не бувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 8).

При цьому з двох зол підприємці обирали менше, «погоджуючись» на адмінштраф, і оскаржували фінсанкцію за ст. 265 КЗпП. Тепер же, якщо отримали за ст. 265 КЗпП попередження, є резон навпаки іти сперечатися з адмінштрафом — на тих самих підставах.

Але чи можливо це? Аналізуючи ст. 265 КЗпП, можна дійти висновку, що попередження — це теж міра відповідальності/стягнення. Так само, як попередження є видом адміністративного стягнення згідно зі ст. 24 КпАП.

Автори змін дуже невдало цей момент прописали (попередження не може бути різновидом штрафу). Але все-таки вважаємо, що мова саме про стягнення. Тому сперечатися з застосуванням адмінштрафу (як другого стягнення за одне і те ж порушення) буде можна.

Втім заковика в тому, що форма попередження поки що не затверджена. І поки цього не зроблено, Держпраці зазначає, що їх не накладатиме. Водночас інспектор праці зобов’язаний запускати процес залучення до адмінштрафу: протоколювати порушення та направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.

Але якщо попередженням ФОП не покарали, то й від адмінштрафу буде відбитися нереально. Адже подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення фактично немає.

У таких умовах не здивуємося, якщо затверджена форма попередження не з’явиться досить оперативно…

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
60684 142
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти